Рішення

від 12.05.2014 по справі 471/2041/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №471/2041/13-ц 12.05.2014 12.05.2014 12.05.2014

Провадження №22-ц/784/1330/14

Провадження №22-ц/784/1330/14 Суддя суду першої інстанції Марценюк С.А.

Категорія 37 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

12 травня 2014 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Орельською Н.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2014 року, ухваленого за позовом ОСОБА_3 до Братської районної державної адміністрації Миколаївської області та Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла земельна ділянка, площею 5.96 га, що розташована в межах території Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Вона є спадкоємцем за законом. Проте, при зверненні до державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом отримала відмову, оскільки нею не було надано оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Посилаючись на неможливість оформлення своїх спадкових прав в державній нотаріальній конторі, позивач просила позов задовольнити та визнати за нею право власності в порядку спадкування на вищевказане спадкове майно.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі посилаючись на неповне дослідження обставин справи та невірну оцінку судом зібраних доказів, ОСОБА_3, в особі свого представника ОСОБА_4, просила скасувати рішення суду та ухвали нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що є підстави для її задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд вважав, що позивач не довела належними та допустимими доказами неможливість оформлення своїх спадкових прав в нотаріальному порядку, а тому її права не можуть бути захищені у обраний нею спосіб.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду, з огляду на наступне.

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, що діяло на час відкриття спадщини, тобто норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року.

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1225 ЦК України та ст.131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.10,23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.7,19).

За життя, ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА №742384, виданого Братською райдержадміністрацією 23 листопада 2005 року на підставі розпорядження Братської райдержадміністрації від 28 липня 2005 року за №279-р та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500900391, належала земельна ділянка, площею 5.96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області (а.с.8,77).

Зазначеній ділянці був присвоєний кадастровий номер 4821483900:01:000:0116 (а.с.9-10).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина до складу якої також увійшла обумовлена земельна ділянка.

ОСОБА_3 в установлений законом шестимісячний строк подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (спадкова справа №47/2011, заведена 22 березня 2011 року Братською державною нотаріальною конторою Миколаївської області).

Інший спадкоємець ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подала до державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с.62-75).

Проте, при зверненні ОСОБА_3 до державного нотаріусу з приводу оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно, нотаріусом було відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки позивач не надала оригінал правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку (а.с.36).

Отже, з системно - логічного аналізу викладених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину у встановленому законом порядку, відповідач є належним, спірна земельна ділянка входила до складу спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5, а також відсутні умови для оформлення спадкових прав шляхом отримання відповідного свідоцтва у нотаріальній конторі.

За такого, відповідно до вищевикладених положень законодавчих актів існують підстави для задоволення позову і визнання за ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5.

Оскільки суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, то рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303 , 309 , 316 ЦПК України , колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Братської районної державної адміністрації Миколаївської області та Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею 5.96 га з кадастровим номером 4821483900:01:000:0116, розташовану в межах території Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: