Постанова

від 06.02.2014 по справі 806/4152/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2014 р. Житомир

справа № 806/4152/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представників позивача: Москалика В.В. (за довіреністю від 18.06.2013 р.) та Колесника Д.В. (за довіреністю від 18.06.2013 р.);

представника відповідача - Самохвала А.Ю. (за довіреністю від 29.07.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Лугинський хлібозавод" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 р. №0000022301, №0000012301 та №0000032302 та від 12.04.2013 р. №0000112301,-

встановив:

У червні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Лугинський хлібозавод" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000022301 від 24.01.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294581грн.; №0000012301 від 24.01.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 371764грн.; №0000032302 від 24.01.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі розміром 8900 грн.; №0000112301 від 12.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294581 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 24.01.2013 р. №0000022301, №0000012301 та №0000032302 та від 12.04.2013 р. №0000112301. Вказані рішення прийняті на підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 04.01.2013р. №02/22-15/00378796 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р.

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги вимог п.44.1 ст.44, п.138.1.1., п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 267928 грн.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 257741 грн.

Окрім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. №40/10320, в частині несвоєчасного (неповного) оприбуткування в касі підприємства готівки на суму 1780 грн.; п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" в частині незабезпечення зберігання періодичних Z-звітів РРО (№203 та №204 в КОРО №0611000385 "Р"/1 від 28.03.2011р.).

Зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки №02/22-15/00378796 від 04.01.2013 р. про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового законодавства та даними бухгалтерського і податкового обліку позивача. Відповідачем не враховано наявні первинні документи, якими спростовуються факти порушень.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що перевіркою встановлено порушення вимог п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем до складу податкового кредиту віднесено 1279 грн. податку на додану вартість, непідтвердженого податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Окрім того, зазначає, що до договорів від 04.01.2011 року № 04/01-2011 р., від 16.01.2012 року №2 та додатків до нього ПАТ "Лугинський хлібозавод" придбавало у ТОВ "Зернове товариство" борошно за первинними документами, які мають юридичну дефектність, тобто не відповідають вимогам нормативно-правових актів і документів щодо їх оформлення. Так, видаткові накладні не містять розшифровку підпису особи, яка одержала борошно, не містять інформації щодо доручення на отримання товару та відповідно до якого договору проводилась господарська операція, в більшості видаткових накладних на товарно-транспортних накладних в графі відвантажив ОСОБА_4, замість оригіналу підпису стоїть "підпис-Кліше", товарно-транспортні накладні, також в більшості випадків містять невідповідність інформації щодо одержувача та особу, що відвантажувала продукцію. Крім того, в них відсутні підписи та розшифровки підписів посадових осіб, що відповідали за проведення господарської операції та складання первинних документів, не вказана інформація про шляхові листи, сертифікати якості мають суперечливі відомості про замовників та одержувача борошна, невідповідність зазначених в сертифікатах номерів накладних, фактур фактично наданим для перевірки накладним.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було віднесено 241611 грн. податку на додану вартість з вартості придбаного борошна від ТОВ "Зернове товариство" без документального підтвердження факту придбання.

Вказує, що позивачем, в порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України первинні документи, складені з порушенням встановлених вимог, не мають юридичної сили та доказовості, отже не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій та правомірність формування витрат операційної діяльності. Одночасно податкова накладна, виписана на не підтверджену первинними документами господарську операцію, не надає платнику податків на формування податкового кредиту.

Зазначає, що рішенням ДПС у Житомирській області від 05.04.2013 р. №5250/Н-С/10-205, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги позивача, яке залишено без змін рішенням Міністерства доходів і зборів України від 08.05.2013 р. №2224/6/99-99/10-01-15 скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської ОДПІ від 24.01.2013 р. №0000022301 в частині 22268 грн. податку на прибуток та на підставі п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2013 р. №0000112301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 294581 грн.

З огляду на викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятими відповідно до норм чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Лугинський хлібозавод" (далі - ПАТ "Лугинський хлібозавод") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00378796, перебуває на податковому обліку у Лугинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Лугинська ОДПІ).

Відповідачем здійснено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., за наслідками якої складено акт від 04.01.2013 р. №02/22-15/00378796 (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог:

- п.44.1 ст.44, п.138.1.1., п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму в розмірі 267928грн., у тому числі за 2-3 квартал 2011 року в сумі 33937грн., 2-4 квартал 2011 року в сумі 72243грн., 1 квартал 2012року в суму 50462грн., півріччя 2012року в суму 123885грн., 3 квартали 2012року в сумі 195685грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму в розмірі 257741 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 21139 грн., за серпень 2011 року на суму 14111грн., за вересень 2011року на суму 4856 грн., за жовтень 2011 року на суму 1566 грн., за листопад 2011 року на суму 19075грн., за грудень 2011 року на суму 8526грн., за січень 2012 року на суму 10450грн., за лютий 2012року на суму 9142грн., за березень 2012 року на суму 26612грн., за квітень 2012 року на суму 30933грн., за травень 2012 року на суму 35242грн., за червень 2012року на суму 65грн., за липень 2012 року на суму 21165грн., за серпень 2012 року на суму 44123грн та за вересень 2012 року на суму 10736грн.;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. №40/10320, в частині несвоєчасного (неповного) оприбуткування в касі підприємства готівки на суму 1780 грн.;

- п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" в частині незабезпечення зберігання періодичних Z-звітів РРО ( №203 та №204 в КОРО №0611000385 "Р"/1 від 28.03.2011р.) (т.1 а.с.10-38).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000022301 від 24.01.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 316849 грн., з яких 267928 грн. - основний платіж, а 48921грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0000012301 від 24.01.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 386615грн., з яких 257741 грн. - основний платіж, а 128874 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0000032302 від 24.01.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі розміром 9580 грн. (т.1 а.с.7, 8, 9).

Згідно з рішенням Державної податкової служби у Житомирській області від 05.04.2013р. №5250/Н-С/10-205, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги позивача, яке залишено без змін рішенням Міністерства доходів і зборів України від 08.05.2013 р. №2224/6/99-99/10-01-15 скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської ОДПІ від 24.01.2013 р. №0000022301 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 22268грн., в іншій частині, в сумі 294581 грн. залишено без змін, а скаргу ПрАТ "Лугинський хлібозавод" задоволено частково (т.2 а.с.47-50).

З огляду на викладене, 12.04.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294581 грн., з яких 248157 грн. - основний платіж, а 46424грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.2 а.с.20).

Позивач не погоджується та просить скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000022301 від 24.01.2013р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294581 грн.; №0000012301 від 24.01.2013р. в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 371764грн.; №0000032302 від 24.01.2013р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі розміром 8900 грн.; №0000112301 від 12.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294581 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294581грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000022301 від 24.01.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За наслідками апеляційного узгодження, згідно з рішенням Державної податкової служби у Житомирській області від 05.04.2013р. №5250/Н-С/10-205, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги позивача, яке залишено без змін рішенням Міністерства доходів і зборів України від 08.05.2013 р. №2224/6/99-99/10-01-15, скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської ОДПІ від 24.01.2013 р. №0000022301 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 22268грн., в іншій частині, в сумі 294581 грн. залишено без змін, а скаргу ПрАТ "Лугинський хлібозавод" задоволено частково (т.2 а.с.47-50).

12 квітня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294581 грн., з яких 248157 грн. - основний платіж, а 46424 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.2 а.с.20).

Відповідно до п.60.4 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Згідно з п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Лугинської ОДПІ №0000022301 від 24.01.2013р. скасовано в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 22268грн., в іншій частині, в сумі 294581 грн. залишено без змін, а відповідачем винесено та надіслано позивачу нове податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 12.04.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму в розмірі 294581 грн.

З огляду на викладене, та беручи до уваги положення п.п.60.1 3 п.60.1 та п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення №0000022301 від 24.01.2013р. вважається відкликаним, а отже предмет спору в цій частині відсутній.

Відсутність порушеного права чи інтересу позивача, яке б підлягало судовому захисту чи поновленню, є підставою для відмови в задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення рішення №0000022301 від 24.01.2013р.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі розміром 294581 грн., з яких основний платіж - 248157 грн., а штрафні (фінансові) санкції - 46424 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000112301 від 12.04.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток здійснено відповідачем з підстав порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.1.1., п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України. Підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 294581 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Зернове товариство" ("Постачальник") та позивачем ("Покупець") укладено договір поставки №04/01-2011 від 04.01.2011 р. (далі - Договір), на виконання умов якого "Постачальник" зобов'язується поставити "Покупцю" продукцію в наступних планових об'ємах: борошно пшеничне вищого сорту - 500т.; борошно пшеничне першого сорту - 1600т.; борошно пшеничне другого сорту - 500т.; борошно житнє - 400т. (т.1 а.с.146).

Відповідно до п.3 та п.4 Договору якість товару має відповідати вимогам ДСТУ46.004-99, та підтверджується сертифікатами якості підприємства-виробника. Поставка продукції, яка є предметом даного Договору, здійснюється на протязі 5 днів з моменту виставлення рахунку-фактури на окремі партії продукції.

Окрім того, між ТОВ "Зернове товариство" ("Продавець") та позивачем ("Покупець") укладено договір поставки №2 від 16.01.2012 р. (далі - Договір-2), на виконання умов якого "Продавець" зобов'язується поставити "Покупцю", а "Покупець" прийняти та оплатити продукцію в наступних планових об'ємах: борошно пшеничне вищого сорту - 500т.; борошно пшеничне першого сорту - 1600т.; борошно пшеничне другого сорту - 500т.; борошно житнє - 400т. (т.1 а.с.147).

Відповідно до п.3 та п.4 Договору якість товару має відповідати вимогам ДСТУ46.004-99, та підтверджується сертифікатами якості підприємства-виробника. Поставка продукції, яка є предметом даного Договору, здійснюється на протязі 5 днів з моменту виставлення рахунку-фактури на окремі партії продукції.

Вказані Договори від імені ТОВ "Зернове товариство" підписано його директором ОСОБА_4, що він особисто підтвердив у судовому засіданні, як свідок у справі.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей від 02.04.2013 р., на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира Комісарчука О.В. від 18.03.2013 р., у ПрАТ "Лугинський хлібозавод" вилучено первинні бухгалтерські документи по господарським операціям з ТОВ "Зернове товариство" (т.1 а.с.83-84, 85-92).

На неодноразові вимоги суду Слідчим управлінням Головного управління Міндоходів у Житомирській області надано лише том 3 (з трьох) матеріалів кримінального провадження №32013060000000030, в якому, зокрема, знаходиться частина первинних бухгалтерських документів по господарським операціям ПрАТ "Лугинський хлібозавод" з ТОВ "Зернове товариство".

Судом встановлено, що фактично умови Договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Зернове товариство", виконувались сторонами у спірному періоді.

На виконання умов Договорів ТОВ "Зернове товариство" виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку продукції, товарно-транспортні накладні.

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Зернове товариство" здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що засвідчується платіжними дорученнями (т.1 а.с.118-137, 165-169, 170-213, 229-251) та виписками по банківському рахунку позивача (т.1 а.с.165-169, 225-228).

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення №0000112301 від 12.04.2013 р. про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 386615 грн., з яких основний платіж - 257741 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 128874 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000012301 від 24.01.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 24.01.2013р. прийняте на підставі акта перевірки №02/22-15/00378796 від 04.01.2013р., яким зафіксовано порушення позивачем наступних вимог Податкового кодексу України.

Позивачем порушено вимоги п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, зокрема ПрАТ "Лугинський хлібозавод" сформувало податковий кредит по касових чеках, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), загальна сума отриманих товарів/послуг по яких перевищувала 200 грн. за день без урахування податку, в результаті чого завищило податковий кредит в сумі 14851грн.

В частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 14851 грн. податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 24.01.2013р. позивачем не оспорюється.

Окрім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, зокрема, ПрАТ "Лугинський хлібозавод" віднесло до податкового кредиту та включило до декларації з податку на додану вартість суму податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України та по взаємовідносинах з якими існують розбіжності відповідно "Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів" у сумі розміром 1279грн., в тому числі:

у липні 2011 року по придбанню у ПП "Елмакс" (код ЄДРПОУ 25309773), на суму 69,12грн., в тому числі ПДВ 11,52 грн.;

у серпні 2011 року по придбанню у ПП "Нічний експрес" (код ЄДРПОУ 31511336), на суму 35,16 грн., в тому числі ПДВ 5,86 грн.;

у вересні 2012 року по придбанню у ТОВ "ТД "Еліт" (код ЄДРПОУ 34965659), на суму 16,68грн, в тому числі ПДВ 2,78 грн.;

у листопаді 2011 року по придбанню у ДП "Лугинське ЛГ" (код ЄДРПОУ 00991864), на суму 450грн., в тому числі ПДВ 75 грн.;

у грудні 2011 року по придбанню у ПП "Елмакс" (код ЄДРПОУ 25309773) на суму 87,66грн., в тому числі ПДВ 14,61 грн. ;

у березні 2012 року по придбанню у ПП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на суму 69,3 грн., в тому числі ПДВ 11,55 грн.;

у червні 2012 року по придбанню у ТОВ "ТК "Полісся-Продукт" (код ЄДРПОУ 32265298) на суму 392,7 грн., в тому числі ПДВ 65,45 грн.;

у серпні 2012 року по придбанню у ПП "Д.І.Р." (код ЄДРПОУ 24701523) на суму 4927,56грн., в тому числі ПДВ 821,26 грн.;

у вересні 2012 року по придбанню у ТОВ "ТК "Лідер-Продукт" (код ЄДРПОУ 33644213) на суму 132 грн., в тому числі ПДВ 22 грн. та по придбанню у ТОВ "Марконті" (код ЄДРПОУ 36269783) на суму 1487,88 грн., в тому числі ПДВ 247,98 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наданих реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року та за вересень 2012 року позивачем від ПП "Нічний експрес" (код ЄДРПОУ 31511336) отримана податкова накладна №315113326580 від 22.08.2011р. на суму 35,16грн., в тому числі ПДВ 5,86 грн. та від ТОВ "Марконті" (код ЄДРПОУ 36269783) податкова накладна №362697806259 від 03.09.2012р. на суму 1487 грн., в тому числі ПДВ 247,98 грн. відповідно.

З огляду на викладене, суд вважає, що сума ПДВ у розмірі 253,84 грн. за вказаними господарськими операціями (253,84 грн. = 5,86 грн. + 247,98 грн.) підтверджена податковими накладними, а тому податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 24.01.2013р. в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму розміром 253,84 грн. та відповідно донараховані штрафні (фінансові) санкції, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Окрім того, проведеною перевіркою за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р. не підтверджено, реальність здійснення операцій з придбання борошна ПрАТ "Лугинський хлібозавод" у постачальника ТОВ "Зернове товариство", таким чином, на думку контролюючого органу, позивачем в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України безпідставно відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціях з придбання борошна від ТОВ "Зернове товариство", в результаті чого завищило податковий кредит на суму 241611 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Зернове товариство" ("Постачальник") та позивачем ("Покупець") укладено договір поставки №04/01-2011 від 04.01.2011 р. (далі - Договір), на виконання умов якого "Постачальник" зобов'язується поставити "Покупцю" продукцію в наступних планових об'ємах: борошно пшеничне вищого сорту - 500т.; борошно пшеничне першого сорту - 1600т.; борошно пшеничне другого сорту - 500т.; борошно житнє - 400т. (т.1 а.с.146).

Відповідно до п.3 та п.4 Договору якість товару має відповідати вимогам ДСТУ46.004-99, та підтверджується сертифікатами якості підприємства-виробника. Поставка продукції, яка є предметом даного Договору, здійснюється на протязі 5 днів з моменту виставлення рахунку-фактури на окремі партії продукції.

Окрім того, між ТОВ "Зернове товариство" ("Продавець") та позивачем ("Покупець") укладено договір поставки №2 від 16.01.2012 р. (далі - Договір-2), на виконання умов якого "Продавець" зобов'язується поставити "Покупцю", а "Покупець" прийняти та оплатити продукцію в наступних планових об'ємах: борошно пшеничне вищого сорту - 500т.; борошно пшеничне першого сорту - 1600т.; борошно пшеничне другого сорту - 500т.; борошно житнє - 400т. (т.1 а.с.147).

Відповідно до п.3 та п.4 Договору якість товару має відповідати вимогам ДСТУ46.004-99, та підтверджується сертифікатами якості підприємства-виробника. Поставка продукції, яка є предметом даного Договору, здійснюється на протязі 5 днів з моменту виставлення рахунку-фактури на окремі партії продукції.

Вказані Договори від імені ТОВ "Зернове товариство" підписано його директором ОСОБА_4, що він особисто підтвердив у судовому засіданні, як свідок у справі.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей від 02.04.2013 р., на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира Комісарчука О.В. від 18.03.2013 р., у ПрАТ "Лугинський хлібозавод" вилучено первинні бухгалтерські документи по господарським операціям з ТОВ "Зернове товариство" (т.1 а.с.83-84, 85-92).

На неодноразові вимоги суду Слідчим управлінням Головного управління Міндоходів у Житомирській області надано лише том 3 (з трьох) матеріалів кримінального провадження №32013060000000030, в якому, зокрема, знаходиться частина первинних бухгалтерських документів по господарським операціям ПрАТ "Лугинський хлібозавод" з ТОВ "Зернове товариство".

Судом встановлено, що фактично умови Договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Зернове товариство", виконувались сторонами у спірному періоді.

На виконання умов Договорів ТОВ "Зернове товариство" виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку продукції, товарно-транспортні накладні.

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Зернове товариство" здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що засвідчується платіжними дорученнями (т.1 а.с.118-137, 165-169, 170-213, 229-251) та виписками по банківському рахунку позивача (т.1 а.с.165-169, 225-228).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарська операція з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні бухгалтерські документи підтверджують фактичне виконання вищевказаних договорів, що свідчить про помилковість висновку контролюючого органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Зернове товариство".

З огляду на викладене, суд вважає, що сума ПДВ у розмірі 241611 грн. за вказаними господарськими операціями підтверджена первинними бухгалтерськими документами, а тому податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 24.01.2013р. в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму розміром 241611 грн. та відповідно донараховані штрафні (фінансові) санкції, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі розміром 9580 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000032302 від 24.01.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснено відповідачем з підстав порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. №40/10320, в частині несвоєчасного (неповного) оприбуткування в касі підприємства готівки на суму 1780 грн. та п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" в частині не зберігання періодичних Z-звітів РРО (№203 та №204 в КОРО №0611000385 "Р"/1 від 28.03.2011р.).

В частині застосування штрафних санкцій (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0000032302 від 24.01.2013 р. у сумі розміром 680 грн. за порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", то в даній частині податкове повідомлення-рішення не оспорюється.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував факт порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в обґрунтування позовних вимог вказував на порушення відповідачем строків давності застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України.

Щодо застосування положень статті 250 Господарського кодексу України відносно строків давності застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2013 р. №0000032302, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.01.2013 р. №0000032302, штрафні санкції у сумі розміром 8900 грн. застосовані відповідно до норм Податкового кодексу України.

Отже, до порушень ПрАТ "Лугинський хлібозавод" положення статті 250 Господарського кодексу України не застосовуються.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Згідно з п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №0000032302 від 24.01.2013 р. щодо застосування до позивача штрафних санкцій в сумі розміром 8900 грн. не порушив строків давності при їх застосуванні.

Окрім того, в частині донарахування штрафних санкцій за вказаним податковим повідомленням-рішенням в сумі розміром 680грн. позивачем не оспорюється.

Зважаючи на викладене, оскаржуване рішення №0000032302 від 242.01.2013 р. про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі розміром 8900 грн. було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову .

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Приватного акціонерного товариства "Лугинський хлібозавод" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 р. №0000022301, №0000012301 та №0000032302 та від 12.04.2013 р. №0000112301, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, правонаступником якої є Лугинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, від 12.04.2013 р. №0000112301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, правонаступником якої є Лугинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, від 24.01.2013 р. №0000012301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 362797,26 грн., з яких: 241864,84 грн. - основний платіж; 120932,42 грн. - штрафна (фінансова) санкція. В решті податкове повідомлення-рішення залишити без змін.

В решті позов залишити без задоволення.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лугинський хлібозавод" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1554 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 87 (вісімдесят сім) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 06 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст постанови виготовлено: 11 лютого 2014 р.