Постанова

від 14.05.2014 по справі 812/953/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року справа №812/953/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. в справі № 812/953/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів України у Луганській області (далі - ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071702 від 04.02.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 27050 грн., в обґрунтування якого зазначив, що за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Валуйське» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. відповідачем 04.02.2014 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000071702 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 27050 грн. Позивач вказує на протиправність висновків акту перевірки про відсутність підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем з ПП «Валуйське», зазначає про фактичне виконання господарських операцій та їх підтвердження первинними документами, наданими на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. позовні вимоги задоволені.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні норм Податкового кодексу України в частині не взяття до уваги встановлення органом державної податкової служби того факту, що у постачальника позивача при співставленні у розрізі контрагентів на рівні ДПА України на протязі 2011-2012 років у ланцюгах постачання відсутні виробники товарно-матеріальних цінностей або імпортери, а податковий кредит формувався від суб'єктів господарювання з ознаками «транзитності», у ПП «Валуйське» відсутня необхідна матеріальна база для здійснення господарської діяльності, що робить неможливим виконання умов угод, цим підприємством не сплачувався збір за забруднення навколишнього природного середовища, податок з власників транспортних засобів, що вказує на відсутність у власності автомобільного транспорту, що унеможливлює здійснення транспортування товарів, підприємство знаходиться в процедурі припинення. Податкові накладні, виписані цим підприємством, що мають підтверджувати факт здійснення господарських операцій ПП «Валуйське» з позивачем, не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій. Крім того, апелянт вказує, що позивачем до перевірки наданий договір на придбання паливно-мастильних матеріалів від ПП «Валуйське». Тільки після отримання акту перевірки позивачем надані заперечення, в яких зазначено, що на запит податкового органу наданий неробочий договір, та надано договір № 31054 від 31.05.2012 р. про постачання будівельних матеріалів. При цьому використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності - продаж МПП «Лумпос» спростовується матеріалами зустрічної звірки від 28.08.2012 р., якими встановлено, що будівельні матеріали використані позивачем у виробництві продукції спеціального призначення. Позивачем до перевірки не надані документи на підтвердження транспортування придбаних товарів, а також сертифікати якості, паспорти продукції.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 09.01.2014 р. по 14.01.2014 р. на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 30.12.2013 р. № 510 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління оподаткування доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ПП «Валуйське» за період з 01.05.2012 по 31.05.2012. За результатами перевірки складено акт від 20.01.2014 р. № 33/12-34-17-02/НОМЕР_2, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 21 640,00 грн., в тому числі за травень 2012 року на 21 640,00 грн. Не погодившись з висновками акту № 33/12-34-17-02/24/НОМЕР_2, позивач подав контролюючому органу претензію від 24.01.2014 р. вих. № 2 до акту перевірки від 20.01.2014 р. № 33/12-34-17-02/НОМЕР_2. 30.01.2014 р. позивач отримав від відповідача відповідь на претензію до акту № 33/12-34-17-02/24/НОМЕР_2, якою висновки, викладені в акті, залишалися без змін. 04.02.2014 р. контролюючим органом на підставі акту перевірки від 20.01.2014 р. № 33/12-34-17-02/НОМЕР_2 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000071702, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на 27050,00 грн., з яких 21 640, 00 грн. - за основним платежем, 5 410,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також судом першої інстанції встановлено, що 21.05.2012 р. між МПП «Лумпос» (покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 1, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець прийняти, сплатити згідно з умовами договору. 31.05.2012 р. між ПП «Валуйське» (постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір постачання № 31054, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити (передати у власність), а покупець придбати (прийняти та оплатити) матеріали в номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних до цього договору. Виконання вищевказаних договорів підтверджується податковими видатковими та товарно-транспортними накладними, квитанціями, розрахунком.

Крім того, 01.03.2012 р. між ТОВ «ЛАИС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг № 6, згідно з яким ТОВ «ЛАИС» передає в оренду належну йому частину виробничого приміщення для виготовлення хімічної продукції за адресою: АДРЕСА_1. За необхідності ТОВ «ЛАИС» виконує вантажно-розвантажувальні роботи та надає робочих для виготовлення хімічної продукції. Позивач приймає та використовую дану територію для ведення виробничої діяльності, що не заборонена чинним законодавством України, та зобов'язується за свій рахунок здійснювати всі встановлені протипожежні заходи, а також відповідати перед орендодавцем за збитки, які можуть бути заподіяні пожежею, що виникла на орендованій території з вини орендаря.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач отримав від ПП «Валуйське» податкову накладну та позивачем виконані усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту, у відповідача відсутні законні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.07.2007 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_3. Відповідно до довідки № 130 про присвоєння класифікаційних ознак суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі основними видами діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля будівельними матеріалами, ізоляційні роботи.

10.10.2013 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська направлений фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 запит № 5557/12-34-17-02/20 про надання інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення у податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам з ПП «Валуйське» за травень 2012 р., відображення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх подальшої реалізації у декларації з податку на додану вартість.

22.10.2013 р. позивач надано відповідачу наступні документи: договір купівлі-продажу № 31054 від 31.05.2012 р., податкова накладна № 110 від 31.05.2012 р., видаткова накладна № 110 від 31.05.2012 р., банківська виписка від 31.05.2012 р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних за травень, серпень, вересень, грудень 2012 р., договір купівлі-продажу № 1 від 21.05.2012 р., видаткові накладні від 31.05.2012 р. № РН-19, від 23.08.2012 р. № РН-0000031, від 05.09.2012 р. № РН-0000035, від 06.09.2012 р. № РН-0000036, від 07.09.2012 р. № РН-0000038, від 11.09.2012 р. № РН-0000040, від 27.12.2012 р. № РН-0000046; податкові накладні № 16 від 31.05.2012 р., № 31 від 23.08.2012 р., № 34 від 03.09.2012 р., № 36 від 05.09.2012 р., № 37 від 06.09.2012 р., № 38 від 07.09.2012 р., № 40 від 11.09.2012 р.; книга обліку доходів та видатків.

Наказом № 379 від 12.11.2013 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська призначена позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ПП «Валуйське» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. в термін з 14.11.2013 р. тривалістю 5 робочих днів, наказом № 396 від 20.11.2013 р. продовжений термін проведення перевірки на 3 робочих дні з 21.11.2013 р.

За наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Валуйське» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. відповідачем складений акт № 695/12-34-17-02/24/НОМЕР_2 від 29.12.2013 р., в якому зазначено про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за травень 2012 р. на 21640 грн.

06.12.2013 р. позивачем направлено до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська заперечення на акт перевірки, в якому зазначено про використання виробничо-складських приміщень ТОВ «Лаис» та придомових споруд (сарай, гараж), перевезення вантажу мікроавтобусом Мазда Е 2200, а також вантажним транспортом (такси), а також про надання копії неробочого договору з ПП «Валуйське». При цьому позивачем наданий інший договір № 31054 від 31.05.2012 р. з ПП «Валуйське», договір про надання послуг з ТОВ «Лаис» № 6 від 01.03.2012 р., лист МПП «Лумпос».

Наказом № 510 від 30.12.2013 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська у зв'язку з новими обставинами, викладеними в запереченнях, призначена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ПП «Валуйське» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача № 33/12-34-17-02/24/НОМЕР_2 від 20.01.2014 р. встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за травень 2012 р. на 21640 грн.

На підставі цього акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 04.02.2014 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000071702, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 27050 грн., в тому числі за основним платежем - 21640 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5410 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання є висновок відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Валуйське» через відсутність товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості на товари, не підтвердження подальшого використання придбаних товарів, а також незнаходження ПП «Валуйське» за місцем реєстрації.

Судовою колегією встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ПП «Валуйське» 31.05.2012 р. укладений договір поставки № 31054, за умовами якого ПП «Валуйське» зобов'язується поставити позивачу матеріали в номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних.

Відповідно до видаткової накладної № 110 від 31.05.2012 р. та податкової накладної № 110 від 31.05.2012 р. ПП «Валуйське» здійснено поставку позивачу будівельних матеріалів (гідроізоляції проникаючої, цементу М-500, піску, сітки проволоченої, гідроізоляції еластик) на загальну суму 129840 грн., в тому числі податок на додану вартість - 21640 грн. Позивачем здійснена оплата товару шляхом перерахування безготівкових коштів.

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною віднесені позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість травня 2012 р., що підтверджується актом перевірки.

Позивач в обґрунтування використання придбаних у ПП «Валуйське» товарів посилається на подальшу реалізацію цих будівельних матеріалів МПП «Лумпос».

Так, 21.05.2012 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Малим приватним підприємством «Лумпос» укладено договір купівлі-продажу № 1, за умовами якого постачальник (позивач) передає у власність МПП «Лумпос» продукцію, а також зобов'язується надати накладу, податкову накладну, рахунок, а покупець зобов'язаний оплатити протягом 10 днів з дати надання продавцем всіх документів. За умовами договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. На підтвердження поставки товару МПП «Лумпос» позивачем надано наступні документи: накладну № 19 від 31.05.2012 р., в якій зазначений наступний товар: гідроізоляція проникаюча - 133,33 кг., цемент М-500 - 5 т., пісок - 12,766 т., сітка проволочна - 666,670 кв. м., гідроізоляція еластик - 333,330 л.; видаткову накладну № РН-0000031 від 23.08.2012 р. на гідроізоляцію обмазочну - 3305 кг., пісок - 15,000 т., грунтівка акрил-стирольна для отвердіння бетону прозора - 0,050 т.; видаткову накладну № РН-0000035 від 05.09.2012 р. на цемент М-500 - 4,590 т., сітку проволочну - 280 кв. м., гідроізоляцію еластік - 382,400 кг.; видаткову накладну РН-0000036 від 06.09.2012 р. на гідроізоляцію еластік - 1000 кг.; видаткову накладну РН-0000038 від 07.09.2012 р. на гідроізоляцію еластик - 461,500 кг., сітку проволочну - 760,000 кв. м., цемент М-500 - 6,800 т., видаткову накладну РН-0000040 від 11.09.2012 р. на пісок - 17,930 т.

Отже, позивачем за вказаними видатковими накладними реалізовано МПП «Лумпос» 133,33 кг. гідроізоляції проникаючої з придбаних 400 кг., 1706,67 кв. м. сітки проволочної з придбаних 2000 кв. м. Крім того, позивачем продано МПП «Лумпос» 45,696 т. піску та 2177,23 шт. гідроізоляції еластік, тобто більше, ніж придбано у ПП «Валуйське» (придбано 45 т. піску та 1000 шт. гідроізоляції еластік). Також позивачем постановлено МПП «Лумпос» 16,39 т. цементу марки М-500, а придбано у ПП «Валуйське» 15 шт.

Разом з тим, довідкою ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 28.02.2012 р. про результати зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Валуйське», їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 р. встановлено, що придбані позивачем у ПП «Валуйське» будівельні матеріали використані для виготовлення продукції спеціального призначення (гідроізоляція теплоізоляція) та на виконання підрядних робіт.

Зазначені вище обставини дають підстави для висновку про неповне подальше використання придбаних товарів, а також про постачання позивачем МПП «Лумпос» інших товарів, яке не придбавались у ПП «Валуйське».

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини в частині формування податкового кредиту з 01.01.2011 р., право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз зазначених приписів Податкового кодексу України щодо правил формування податкового кредиту свідчить про те, що умовами формування податкового кредиту є як наявність податкової накладної, так й доведеність мети придбання товарів - їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки в даному випадку не підтверджено подальше використання придбаних позивачем будівельних матеріалів у ПП «Валуйське», відсутні правові підстави для віднесення сум податку на додану вартість за даною господарською операцію до складу податкового кредиту травня 2012 р.

Також колегія суддів бере до уваги наступне.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

В даному випадку позивачем як до перевірки, так й суду не надано доказів транспортування придбаного товару та документів, які підтверджують якість товару, що ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції при наявності сукупності обставин - відсутності у ПП «Валуйське» необхідної матеріальної бази для здійснення господарської діяльності, що робить неможливим виконання умов угод.

Тобто матеріалами справи та в судовому засіданні не доведено пов'язаність господарської операції з ПП «Валуйське» з власною господарською діяльністю позивача, а також не підтверджено взаємозв'язок між придбанням товару у ПП «Валуйське» та використанням їх у господарській діяльності позивача.

Податковий кодекс України пов'язує віднесення сум, сплачених постачальнику товарів до податкового кредиту із безпосереднім використанням цих товарів в оподаткованих операціях в межах власної господарської діяльності. Відсутність доказів щодо використання придбаних у ПП «Валуйське» товарів у власній господарській діяльності обумовлює безпідставність віднесення позивачем суми в розмірі 21640 грн. до складу податкового кредиту травня 2012 р.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення та виконання договору, з яким пов'язано збільшення суми грошового зобов'язання, тому є правомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0000071702, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. в справі № 812/953/14 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. в справі № 812/953/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти у справі № 812/953/14 нову постанову.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.