УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2014 р.Справа № 544/356/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.03.2014р. по справі № 544/356/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.03.14р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплачувати без кінцевого терміну виплат позивачу основної пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням норм ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням норм ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з 29.01.14р., з урахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому Законом порядку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", установлено, що у 2012 році норми і положення статті 50,54 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 01.01.2012 року, згідно вимог якої мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становить - II групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2012 р.: особам, що належать до категорії 1, II групи інвалідності - 40 відсотків.
Пунктом 4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не встановлено обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії, не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому з 01.01.2014 року діють положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 року в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року .
Частиною 1 статті 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і дії принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( ч.3 ст.22 Конституції).
За таких обставин, правовідносини щодо виплати додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосування до таких правовідносин підзаконного акту - постанови КМУ № 1210, яка суперечить Закону № 796-ХІІ, є помилковим.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.03.2014р. по справі № 544/356/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2014 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2014 |
Оприлюднено | 21.05.2014 |
Номер документу | 38723561 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні