Ухвала

від 15.04.2014 по справі 814/1759/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1759/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Ступакової І.Г. та Лук'янчук О.В.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Скла" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Скла" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Майстер Скла" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000251504 від 12.03.2013 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85428,00 грн., у тому числі за основним платежем - 85427,00 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, директором ТОВ "Майстер Скла" подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13 лютого 2013 року по 15 лютого 2013 року фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Майстер Скла" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом - ТОВ "Укрлісавтотранс" за квітень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу, ТОВ "Майстер Скла" неправомірно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 85426,84 грн., сформовану по взаємовідносинах з ТОВ "Укрлісавтотранс" за квітень 2011 року, у т.ч. по декларації за квітень 2011 року - 66760,17 грн., по декларації за травень 2011 року - 18666,67 грн.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 15.02.2013 року за №422/15-414/33436552, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року за № 0000251504, правомірність прийняття якого стало підставою звернення до суду.

Вирішуючи справу суд першої інстанції вважав позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а саме факт передачі товару від продавця ТОВ "Укрлісавтотранс" не підтверджено відповідними документами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість врегульовані Розділом V Податкового кодексу (далі - ПК) України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Під час розгляду справи судом першої інстанції також встановлено, що в період, що перевірявся, ТОВ "Майстер Скла" укладено з ТОВ "Укрлісавтотранс" договір купівлі-продажу від 01.02.2011 року №01/2-1, відповідно до п.п.1.1, 7.1, якого позивач купував у ТОВ "Укрлісавтотранс" комплектуючі до склопакетів, оплата товару проводиться шляхом попередньої оплати. Відповідно до видаткових та податкових накладних предметом договору купівлі-продажу було скло 4 мм, та 200 пар латексних та трикотажних рукавиць. Комплектуючі до склопакетів, як це передбачено договором, не купувались. Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити як можна попередньо домовлятись про купівлю одного товару, та оплачувати його, а отримати інший товар.

Крім того, згідно умов укладеного договору, моментом прийняття товару Покупцем вважається момент підписання передаточних документів: товарної (видаткової) накладної, акту прийому - передачі, ін.

ТОВ "Майстер Скла" на надано до перевірки документи, що засвідчують факт отримання товару від постачальника: акти прийому-передачі, довіреності на отримання ТМЦ із зазначенням посадових осіб.

В обґрунтованість позовних вимог позивач не надав суду жодного документу, що підтверджує перевезення придбаного товару власними силами чи залучення інших перевізників. У судовому засіданні пояснив факт відсутності транспортних засобів та угод із сторонніми перевізниками тим, що згідно п. 6.4 договору купівлі продажу № 01/2-1 від 01.02.2011 року передбачено що товар за домовленістю сторін може бути доставлений до покупця як транспортним засобом продавця, до пункту вказаного покупцем у замовленні, так і транспортом покупця. В той же час не зміг надати копії таких замовлень, які є необхідними, відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірне віднесення ТОВ "Майстер Скла" до складу податкового кредиту квітня 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 66760 грн. по операціях з придбання ТМЦ у постачальника ТОВ "Укрлісавтотранс", внаслідок чого завищено суму податкового кредиту - на 66760 грн.

Також, колегія суддів, враховуючи вимоги ст.ст. 11, 71 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, а також встановленні обставини справи, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення рішення № 0000251504 від 12.03.2013 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а також відповідає іншим критеріям, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Скла" - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: