Рішення

від 13.05.2014 по справі 48/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/208 13.05.14

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 48/208

за позовом відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міськрайонного

управління юстиції

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»

про стягнення 24528,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся відділ державної виконавчої служби Краснолуцького міськрайонного управління юстиції (надал і- позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс» (надалі - відповідач) про стягнення 24 528,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №8120139 від 07.04.2008р. про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна не перерахував на рахунок відділу державної виконавчої служби у повному обсязі кошти, отримані від реалізації майна боржника - ДП «Донбасантрацит», внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 24528,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009р. порушено провадження у справі № 48/208.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009р. (суддя Самсін В.В.) провадження у справі було зупинено до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 44/302-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс". Цією ж ухвалою зобов'язано сторін повідомити суду про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі № 48/208.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 30.09.2013р. проведено повторний автоматичний розподіл, у зв'язку з обранням судді Самсіна Р.І. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, в провадженні якого перебувала справа № 48/208. За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 48/208 передано на розгляд судді Привалову А.І.

14.04.2014р. господарський суд надіслав на адресу сторін лист, в якому зобов'язав сторони до 28.04.2014р. надати докази включення вимог відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського районного управління юстиції до реєстру кредиторів у справі № 44/302-б. Проте, сторони вимоги суду не виконали та у визначений строк не надали витребувані докази.

Враховуючи, що після зупинення провадження у справі пройшов значний проміжок часу (майже п'ять років) та станом на 29.04.2014р. від сторін не надходило будь-якої інформації стосовно включення вимог відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського районного управління юстиції до реєстру кредиторів у справі №44/302-б, суд ухвалою від 29.04.2014р. поновив провадження у справі та призначив її розгляд на 13.05.2014р.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали від 29.04.2014р. не виконали, витребувані документи не надіслали.

Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 29.04.2014р. про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду в судовому засіданні була надіслана сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників сторін суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 8120139 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням вимог умов генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 3 від 10.07.2007 року з надання послуг по реалізації арештованого рухомого майна, шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів.

У відповідності з п 1.3. вказаного договору, на аукціон для реалізації було передано рухоме майно - вугільна продукція сорту «шлам» та є власністю державного підприємства «Донбасантрацит», вартістю 34627,50 грн. з урахуванням ПДВ.

За результатами проведеного аукціону з продажу майна ДП «Донбасантрацит» до відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського районного управління юстиції надійшов Протокол № 8120139-15А про проведення аукціону по реалізації рухомого майна від 25.04.2008р., згідно з яким арештоване майно державного підприємства «Донбасантрацит» було реалізоване за 41600,00 грн.

Грошові кошти покупцем арештованого майна були своєчасно внесені 25.04.2008р., про що свідчить виданий державним виконавцем акт від 25.04.2008р. про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна.

Водночас, пунктом 3.1. договору передбачено, що винагорода спеціалізованої організації за договором становить 17 відсотків від суми реалізації арештованого рухомого майна.

Відповідно до п. 3.2. договору, кошти, одержані спеціалізованою організацією від переможця аукціону за придбане рухоме майно, за відрахуванням винагороди, вказаної у пункті 3.1. договору, перераховуються на відповідний рахунок ВДВС у термін 7 банківських днів з дня надходження коштів на рахунок спеціалізованої організації.

Отже, виходячи з умов п.п. 3.1., 3.2. договору, відповідач зобов'язаний був перерахувати на рахунок позивача грошову суму в розмірі 34528,00 грн. (41600,00 грн. вартість реалізованого майна) - 7072,00 грн. (винагорода 17% від суми продажу) = 34528,00 грн.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача тільки суму в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позову становила 24528,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно даних системи діловодства Господарського суду міста Києва, ухвалою від 25.05.2009р. порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс» і з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на день звернення позивача до суду), а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства в порядку, встановленому зазначеним Законом.

20.06.2009р. в газеті «Голос України» № 113 (4613) було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 44/302-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс» (витяг залучено до матеріалів справи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009р. провадження у даній справі було зупинено до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №44/302-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс». Цією ж ухвалою зобов'язано сторін повідомити суду про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі № 48/208.

На день вирішення спору позивач не надав суду доказів звернення з заявою про визнання його кредиторських вимог у справі № 44/302-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс».

Відповідно до п. 54, 55 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і Господарський процесуальний кодекс України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 Господарського процесуального кодексу України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на день звернення позивача до суду), вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбаченою, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, позивачем не подано доказів звернення у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі № 44/302-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс», суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на день звернення позивача до суду).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовним вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.05.2014р.

Суддя А.І. Привалов