Постанова

від 03.04.2014 по справі 804/3621/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 804/3621/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, 11 березня 2014 року, звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог вх. № 19415 від 01.04.2014р.) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.03.2014 року № 0001901703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в розмірі 26 879,75грн., з яких 22 244,48грн. - сума основного платежу, 4 635,27 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що висновки акту перевірки щодо заниження ним орендної плати за земельні ділянки за 2011 - +7414,83 грн., 2012 - +7414,83 грн., 2013 - +7414,83 грн. є протиправними. Позивач вважає, що він не порушував податкового законодавства, оскільки сплачував орендну плату у розмірі визначеному в договорах оренди землі, укладених 15.08.2008р. між позивачем та Дніпропетровською міською радою, які посвідчені нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровані в реєстрі за номерами № 5416 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400512), № 5417 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400511), № 5415 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400513) та які є чинними, а також вважає вищенаведений висновок ДШ протиправним, та таким, що не базується на нормах ст. ст. 6, 19, 68, 144 Конституції України, ст.ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю», ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 651, 652, 654 Цивільного кодексу України, п. 4.1 ст. 4, п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, п. 86.7 ст. 86, п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, на підставі наступного.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на підстави викладені в акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі повідомлення від 10.02.2014р. № 55/10/17-334, виданого ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, Кригіною Вікторією Володимирівною - старшим державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ у Дніпропетровській області згідно з п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, п. 79.1 тап.79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Бабушкінському районі № 198 від 10.02.14 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2) з питань повноти нарахування з орендної плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013р.

Копія наказу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.02.2014 року № 198 та повідомлення від 10.02.2014р. № 55/10/17-334 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 направлені поштою 10.02.2014 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було складено акт № 355/173/243170060 від 18.02.2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2) з питань повноти нарахування з орендної плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013р.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПК України. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 78.1. ст. 78 ПК України Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання;

- отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

- контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 86. 7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач 24.02.2014р. подав до ДПІ заперечення на акт перевірки. Заперечення були залишенні відповідачем без задоволення, про що було повідомлено позивача листом № 4731/10/17.3-22 від 03.03.2014 р.

06.03.2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська винесено відносно ФОП ОСОБА_5 податкове повідомлення - рішення форми «Р» № №0001901703 від 06 березня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за основним платежем на суму 22 244 (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 48 коп., за штрафними санкціями на суму 4635 (чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 27 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до Управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою від 18.12.2013 року № 4660/100104-36-10-08-09. За результатами розгляду скарги позивачу було відмовлено в її задоволенні, податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Аналізуючи норми податкового кодексу та викладені обставини, суд прийшов до висновку, що дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області, які полягали у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2) з питань повноти нарахування з орендної плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013р. були правомірними, оскільки відповідач діяв в межах повноважень та відповідно до порядку, визначених Податковим кодексом України.

Досліджуючи правомірність винесення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів податкового повідомлення - рішення форми «Р» № №0001901703 від 06 березня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за основним платежем на суму 22 244 (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 48 коп., за штрафними санкціями на суму 4635 (чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 27 коп., слід зазначити наступне:

Відповідно до висновку Акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_5 вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 та п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району, за 2011 - +7414,83 грн., 2012 - +7414,83 грн., 2013 - +7414,83 грн.

В обґрунтування таких висновків, відповідач в акті перевірки посилається на наступні обставини:

Згідно п. 5.2 даних договорів цільове призначення земельної ділянки - землі історико-культурного призначення.

Пунктом 276.3 статті 276 ПКУ встановлено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення місцевого значення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється із застосуванням коефіцієнту 1,5.

Статтею 67 Конституції України також визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П.274.1 ст.274 ПКУ визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

ФОП ОСОБА_5 згідно наданої до ДПІ податкової декларації задекларована орендна плата за землю на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, лише згідно п.288.5 ст.288 ПКУ, без урахування коефіцієнту, визначеного п. 276.3 ст. 276 ПКУ.

Так, позивачем було сформовано показники податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік на підставі укладених 15.08.2008 року між ФОП ОСОБА_5 та Дніпропетровською міською радою договорів оренди землі, які посвідчені нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровані в реєстрі за номерами № 5416 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400512), № 5417 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400511), № 5415 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400513).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2008р. між Дніпропетровською міською радою та ФОП ОСОБА_5 був укладений Договір оренди земельної ділянки терміном на 15 років, зареєстрований в реєстрі за № 5416 (державна реєстрація 09.12.08 за №040810400512 (надалі за текстом Договір 1). Відповідно до п. 1.1 Договору ФОП ОСОБА_5 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0015га, площа частки, за яку справляється орендна плата становить 33,48% або 0,0005 га, зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:419:0089.

15.08.2008р. між Дніпропетровською міською радою та ФОП ОСОБА_5 був укладений Договір оренди земельної ділянки терміном на 15 років зареєстрований в реєстрі за № 5417 (державна реєстрація 09.12.08 за № 040810400511 (надалі за текстом Договір 2). Відповідно до п.1.1 Договору ФОП ОСОБА_5 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку ще знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0005га, площа частки, за яку справляється орендна плата становить 50,0% або 0,00025 га, зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:419:0090.

15.08.2008р. між Дніпропетровською міською радою та ФОП ОСОБА_5 був укладений Договір оренди земельної ділянки терміном на 15 років, зареєстрованого в реєстрі за № 5415 (державна реєстрація 09.12.08 за №040810400513 (надалі за текстом Договір 3). Відповідно до п. 1.1 Договору ФОП

ОСОБА_5 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0348га, площа частки, за яку справляється орендна плата

становить 33,48% або 0,0117 га., зареєстрована в Державному реєстрі земель за

кадастровим номером 1210100000:02:419:0019.

Відповідно до п. 1.2. вищезазначених договорів цільове використання земельних ділянок (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Відповідно до п. 4.1. договорів річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі з урахуванням п. 2.1 цього договору, у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі», незалежно від мети використання.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. (п. 4.2. договорів)

Відповідно до п. 14.3. невід'ємними частинами вищезазначених договорів є розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена; довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно розрахунків розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який є невід'ємною частиною Договору 1, Договору 2 та Договору 3 (далі Розрахунки), ставка земельного податку встановлена Законом України «Про плату за землю» у розмірі 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, який є невід'ємною частиною договору оренди землі від 15.08.2008 року (зареєстрованого в реєстрі за номером № 5416 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400512), встановлено, що орендна плата (площі 0,0015 гектарів), з врахуванням ставки земельного податку 1%, 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнта індексації 1,028, коефіцієнта функціонального використання 2,5) складає 488,19грн.

Розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, який є невід'ємною частиною договору оренди землі від 15.08.2008 року (зареєстрованого в реєстрі за номером № 5417 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400511), встановлено, що орендна плата (площі 0,0005 гектарів), з врахуванням ставки земельного податку 1%, 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнта індексації 1,028, коефіцієнта функціонального використання 2,5) складає 244,10грн.

Розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, який є невід'ємною частиною договору оренди землі від 15.08.2008 року (зареєстрованого в реєстрі за номером № 5415 (державна реєстрація 09.12.2008 року за № 040810400513), встановлено (площі 0,0348 гектарів), з врахуванням ставки земельного податку 1%, 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнта індексації 1,028, коефіцієнта функціонального використання 2,5) складає 11 423,67грн.

Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік від 25.01.2011 р. № 758 Позивачем задекларовано податкове зобов'язання орендної плати за землю в сумі 14 829,65грн., зокрема, щомісячно в сумі 1 235,81грн.

Згідно податкової декларації з плати за землю на 2012 рік від 24.01.2012 р. № 359 за 2012 рік Позивачем задекларовано податкове зобов'язання орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності в сумі 14 829,65грн., зокрема, щомісячно в сумі 1 235,81грн.

Згідно податкової декларації з плати за землю на 2013 рік від 14.02.2013 р. № 1300000909 за 2013 рік Позивачем задекларовано податкове зобов'язання орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності в сумі 14 829,65грн., зокрема, щомісячно в сумі 1 235,81грн.

Пунктом 4.3. договорів сторони встановили, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 12.1 договорів зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Судом встановлено, що зміни до умов договору, а саме щодо розміру орендної плати та порядку його визначення, сторонами не вносились.

Слід зазначити, що вищезазначені договори укладалися до набрання чинності Податковим кодексом України - 01.01.2011р. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулювалися на той час Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про плату за землю», та іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю» , який втратив чинність 01.01.2011р.) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі», що є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до частини першої статті 21 цього Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 13 Закону Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

За частиною четвертою статті 21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Водночас, відповідно до пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, редакція якого також викладена в пункті розділу «Орендна плата» договорів оренди землі, укладених позивачем із Дніпропетровською міською радою, передбачено перегляд розміру орендної плати у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», який втратив чинність 01.01.2011, до загальнодержавних платежів належить такі податки і збори (обов'язкові платежі), як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Приписами статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статті 8 Закону України «Про плату за землю» законодавець передбачив внесення змін до розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Статтею 30 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, статтею 288 визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Але в тій же 288 статті Податкового кодексу України зазначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, відповідно до законодавства України питання про установлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельного ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом України від 03.06.2008 № 309-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак і відповідного донарахування податковою інспекцією суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.

Таку ж думку виклав Вищий адміністративний суд України в ухвалах: від 12.08.2013 у справі № К/9991/74585/12, від 04.11.2013 у справі № К/9991/35787/11.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,9, 11, 14, 70 - 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № №0001901703 від 06 березня 2014 року, яке винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (ІНН НОМЕР_2) про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за основним платежем на суму 22 244 (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 48 коп., за штрафними санкціями на суму 4635 (чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 27 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (ІНН НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 08 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко