Постанова

від 08.05.2014 по справі 826/4506/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2014 року № 826/4506/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Ітертех" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №42526552209, №42626552209 від 24.03.2014

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Ітертех» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24 березня 2014 року № 42526552209 та № 42626552209.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та ТОВ «БК Пласт-С» відповідачем не надано.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 11 березня 2014 року № 218/22-9/3/99/340.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу від 05 березня 2014 року № 822, згідно пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Дочірнього підприємства «Інтертех» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК Пласт-С» за лютий 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 11 березня 2014 року № 218/22-9/3/99/340.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення статті 185, пунктів 198.3, 198.6. статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) у сумі 58 333 грн., в тому числі за лютий 2013 року у сумі 58 333 грн.; пункту 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підпункту 139.1.5. статті 139 Податкового Кодексу України в результаті чого Товариством було завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) за 1 квартал 2013 року у сумі 400 000 грн.

Відповідні заперечення позивача від 17 березня 2014 року № 25 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 24 березня 2014 року № 42526552209 Дочірньому підприємству «Інтертех» зменшено розмір від'ємного значення на суму 58333,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 24 березня 2014 року № 42626552209 зменшено розмір від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток на суму 400000,00 грн.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК Пласт-С», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між Дочірнім підприємством «Ітертех» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Пласт-С» (Виконавець) укладено Договір підряду № б/н від 21 січня 2013 року, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної та умов Договору виконання робіт з виконання оздоблювальних робіт (високоякісна штукатурка) на об'єкті Замовника - «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Новоселецькій, 6. 8, 10, 12, у Печерському районі м. Києва», а Замовник зобов'язується надати Підрядникові об'єм робіт, прийняти об'єкт та оплатити результати робіт відповідно до Актів виконаних підрядних робіт (ф. КБ - 2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ - 3) наданих Підрядником.

Згідно договірної ціни вартість робіт по будівництву багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Новоселецькій, 6, 8, 10, 12 у Печерському районі м. Києва складає 735 526,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що сторонами підписаний акт виконаних робіт № 1 з березень 2013 року на загальну суму 480000,00 грн.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Пласт-С» виписано позивачу податкові накладні № 1 від 07 лютого 2013 року, № 2 від 19 лютого 2013 року, № 4 від 29 березня 2013 року, № 7 від 29 квітня 2013 року на загальну суму 510000,00 грн.

Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2013 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "БК Пласт-С", у зв'язку з придбанням послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Пласт-С» позивачем зазначено, що придбані послуги використані ним безпосередньо в своїй господарській діяльності, а саме - в складі інших робіт передані ТОВ «Ітертех-Інвест» на виконання умов Договору генерального підряду на виконання проектних, підготовчих та будівельних робіт від 15 червня 2011 року, за умовами якого Підрядник зобов'язується власними та залученими силами і засобами: виконати комплекс робіт по розробці проектно-кошторисної документації на стадії робочої документації (РД), виконати комплекс підготовчих робіт, збудувати і здати Замовнику у встановлений строк об'єкт будівництва відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з вини Підрядника і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

На підтвердження виконання робіт за Договором генерального підряду на виконання проектних, підготовчих та будівельних робіт від 15 червня 2011 року надано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 року.

Водночас, із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ТОВ "БК Пласт-С" будівельні послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і ТОВ «Ітертех-Інвест».

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно договірної ціни, ТОВ «БК Пласт-С» надавались наступні послуги: високоякісна гіпсова штукатурка, штукатурка дверних відкосів, штукатурка віконних відкосів, запінювання примикання цегляних стін до стелі, проте у податкових накладних в графі «номенклатура послуг» зазначено оздоблювальні роботи .

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених будівельних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином будівельні послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

За загальновизначеним поняттям оздоблювальні роботи - це великий комплекс процесів, що виконуються під зведення будинків (споруд) і після їх закінчення з метою підвищення довговічності конструкцій, надання їм естетичного вигляду і створення необхідних умов експлуатаційниками.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти виконаних робіт містять лише загальну назву - оздоблювальні роботи, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Надана позивачем Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 року не дає змогу ідентифікувати участь ТОВ «БК Пласт-С» у зазначених взаємовідносинах.

Матеріали справи не містять копій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження будівельних матеріалів на об'єкт будівництва.

Ані зміст Договору підряду від 21 січня 2013 року ані Договору генерального підряду на виконання проектних, підготовчих та будівельних робіт від 15 червня 2011 року не дають змогу встановити яким чином транспортувались будівельні матеріали на об'єкт будівництва. При цьому, пояснень з приводу включення вартості будівельних матеріалів у вищевказані Договори позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Пласт-С» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Окрім того, як вбачається з акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 21 лютого 2014 року № 171/26-55-22-10/38488314 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БК Пласт-С» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» за період лютий - квітень 2013 року» встановлено відсутність у ТОВ «БК Пласт-С» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства-постачальника ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» за період лютий - квітень 2013 року.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення позивачем статті 185, пунктів 198.3, 198.6. статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ітертех» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1147,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4684,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Ітертех» відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Ітертех» (код ЄДРПОУ 31991340) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4684,80 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. вісімдесят коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник