Рішення

від 14.05.2014 по справі 427/1262/14-ц

СВЕРДЛОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 427/1262/14-ц

Провадження № 2/427/942/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2014 року Свердловський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді:Новосьолової Г.М., при секретарі: Котельникові К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Держземагенства у м. Свердловську Луганської області про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом в обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона, ОСОБА_2, на підставі рішення виконкому Свердловської міської ради за №16 від 27.01.04 року отримала земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №074153. В Акті площа земельної ділянки вказана 12,1228 га. у межах згідно з планом. У плані меж земельної ділянки було вказано, що їй присвоєний кадастровий номер 44122700000-61-001-0051. Вартість земельної ділянки встановлена не була. З моменту одержання вищевказаного Акту,позивачя здавала земельну ділянку у оренду для чого уклала відповідні договори. Приблизно у середині 2013 року, коли встало питання про укладення нового договору оренди земельної ділянки позивач почала збирати необхідні документи. При збиранні документів з'ясувалося, що при видачі їй Акту був не вірно встановлений кадастровий номер земельної ділянки та інше. Тобто допущена помилка. На підставі діючого законодавства державний кадастровий реєстратор Сиротенко М.І. 29.10.13 року р-н 6-0319969 повідомила її про виявлену помилку і внесла наступні зміни у земельний кадастр: за даними державного акту серії ЛГ №074193, зареєстрований 03.02.04 року, земельна ділянка розташована на території Свердловської міської ради та при обробці в Національній кадастровій системі було встановлено, що вона знаходиться в межах Матвіївської селищної ради та містить інший код. На підставі цього був призначений правильний кадастровий номер. Позивачу був виданий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.10.13 року, у якому вказано, що її земельна ділянка за новим кадастровим номером є тільки приватною власністю невідомо кого. Виходячи з цього, належний їй Акт на земельну ділянку є недійсним і її право власності дуже сумнівно.

20.01.2014 р. нею була складена і подана заява до Керівника Управління Держземагенства у м.Свердловську з вимогою надати їй новий, виправлений Акт на земельну ділянку. 30.01.2014 р. позивач отримала відповідь, що Управління Держземагенства у м.Свердловську цього зробить не має можливості через скасування нормативних актів, що регулювали ці правовідносини. Позивач вважає, що її права землевласника порушені і це підтверджується наступним.

Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» від 22 червня 2009 року N 325 втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року N 537.

7 липня 2011 року прийнятий Верховною Радою України Закону «Про державний земельний кадастр» № 3613У1. З огляду на юридичну дефініцію земельного кадастру слід зазначити, що цивільний обіг землі та майнових прав на земельні ділянки є неможливим без державної реєстрації відповідних правових титулів на такі об'єкти. При цьому з 1 січня 2012 року одночасно із набранням чинності Законом про земельний кадастр в державі діє Закон України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі за текстом - Закон про реєстрацію) у зміненій редакції. Норми такого акта прямо врегульовують правовідносини реєстрації прав власності, прав користування й обмеження таких прав на землю, зокрема шляхом утворення відповідної бази даних. Зі спливом одного року з дня набранням чинності Законом про земельний кадастр в Україні, а саме з 1 січня 2013 року, скасовано єдиний документ, що посвідчує право власності на земельні ділянки, - державний акт про право власності на земельну ділянку. Тотожного правового аналога такому документу нормативними актами не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про земельний кадастр, державний кадастровий реєстратор здійснює лише внесення відомостей про земельні ділянки до земельного кадастру. Натомість посвідчення майнових прав на землю повинно здійснюватися на підставі витягів із державного земельного кадастру (далі - витяг із ДЗК), які видаються на відповідну дату і самі по собі не можуть вважатися такими документами, що посвідчують право власності особи на конкретну земельну ділянку. Про це свідчить норма що містить п.8, ст.24 вищенаведеного закону - На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Тобто підтвердження права власності на паперовому носії законодавець залишив поза увагою.

Витяг із ДЗК, незважаючи на то що в ньому повинен вказуватися в тому числі дані про власника, не є правовстановлюючим документом. В іншому випадку, про нього було б вказано у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в якості документа, на підставі котрого здійснюється державна реєстрація прав та їх обмежень. Але ні в цій нормі, ні в п. 27 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703, який містить перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, витягу із ДЗК не вказано.

Відповідно до ч.8 ст.24 Закону «Про земельний кадастр» витяг з кадастру надається заявнику для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки, а не підтвердження реєстрації права власності на цю ділянку. Цей витяг містить відомості про земельну ділянку, а не про права відповідної особи на неї. Хоч відомості про власника повинні бути у витягу, а у її витягу цього не має, ці відомості не можуть бути достовірними на 100%, так як вони мають форму витягу.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.95 р. № 5, в таких справах заявник повинен надати докази не можливості отримання або востановлення відповідного документу о праве власності й про то, що на підставі цього документу він був власником такої нерухомості.

Письмовий відказ органа Держземагентства від 30.01.2014 року №6-03/1644 в видачі виправленого правовстановлюючого документа є підтвердженням факту порушення прав землевласника.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

На підставі наведеного, керуючись діючим законодавством, позивач просить су постановити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, контур 834, площею 12,1228 га, кадастровий номер: 4424284400:27:002:0028, розташовану на території Матвїївської сільської ради, КСП «Калінінське», Свердловського району Луганської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач у судове засідання не з,явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю підтримав позов своєї довірительниці, просить суд задовольнити позов, так як є законні підстави для цього.

Представник відповідача Управління Держкомагенства у м. Свердловську Луганської області у судове засідання не з,явилися, надали суду письмові пояснення, в яких зазначили, що на позовну заяву ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку не заперечують.

При перенесенні інформації про земельну ділянку, яка належала гр.ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 12,1228 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану КСП «Калінінське», контур 834, ділянка НОМЕР_2 Свердловської міської ради Луганської області, із Державного реєстру земель до Державної земельного кадастру виявлені помилки у визначенні місця розташування земельної ділянки та її кадастрового номеру. При обробці електронного документу з інформацією про зазначену земельну ділянку в Національній кадастровій системі було встановлено, що земельна ділянка знаходиться в межах Матвіївської сільської; ради та визначено її кадастровий номер 4424284400:27:002:0028. відповідно до ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ця помилка, була виправлена, про що гр.ОСОБА_2 було направлено повідомлення про виявлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, протокол про виправлення помилки. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки гр.ОСОБА_2С 29.10.2013 р. видано витяг із Дёржавного земельного кадастру, в якому зазначено, що кадастровий номер земельної ділянки - 4424284400:27:002:0028, місце розташування - АДРЕСА_1. Реєстрацію прав на земельні ділянки з 01.01.2013 р. здійснюють органи Укрдержреєстру.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом або рішень судів, що набрали законної сили.

У зв'язку з тим, що відповідно до діючого законодавства не має можливості видати гр.ОСОБА_2 новий державний акт на право власності на землю, відповідно до ст.125 ЗК України, ст. 19. Замену України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підтвердити право власності на земельну ділянку для її реєстрації в органах Укрдержреєстру можливо тільки у судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В порядку ст.ст. 10,60 ЩІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 125 ЗК України: 1. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

2. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

3. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно до ст. 392 ЦК України: 1. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом або рішень судів, що набрали законної сили.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Свердловської міської ради за №16 від 27.01.04 року ОСОБА_2 отримала земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №074153. У Акті площа земельної ділянки вказана 12,1228 га. у межах згідно з планом. У плані меж земельної ділянки було вказано, що земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 44122700000-61-001-0051. Вартість земельної ділянки встановлена не була. З моменту одержання вищевказаного Акту позивач здавала земельну ділянку у оренду, для чого уклала відповідні договори. У середині 2013 року, при збиранні документів з'ясувалося, що при видачі їй Акту був не вірно встановлений кадастровий номер земельної ділянки та інше. Тобто допущена помилка. На підставі діючого законодавства державний кадастровий реєстратор Сиротенко М.І. 29.10.13 року р-н 6-0319969 повідомила позивача про виявлену помилку і внесла наступні зміни у земельний кадастр: за даними державного акту серії ЛГ №074193, зареєстрований 03.02.04 року, земельна ділянка розташована на території Свердловської міської ради та при обробці в Національній кадастровій системі було встановлено, що вона знаходиться в межах Матвіївської селищної ради та містить інший код. На підставі цього був призначений правильний кадастровий номер. Позивачу був виданий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.10.13 року, у якому вказано, що її земельна ділянка за новим кадастровим номером є тільки приватною власністю, та не вказано кому вона належить.

Згідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 074153 на а.с.8, ОСОБА_2, на підставі рішення виконкому Свердловської міської ради за №16 від 27.01.04 року є власником земельної ділянки, яка розташована КСП «Калининське» контур 834 ділянка НОМЕР_2 Свердловської міської ради Луганської області.

Згідно до копії повідомлення № 6-03/9969 від 29.10.2013 р. Управління Держземагенства у м. Свердловську Луганської області повідомили ОСОБА_2, що при проведенні реєстрації земельної ділянки, яка розташована за адресою: КСП «Калінінське», контур 834, ділянка НОМЕР_2, цільове призначення якої для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, було виявлено помилку у визначенні кадастрового номеру. Надана земельна ділянка належить до іншої територіальної одиниці та кадастровий номер 4412700000:61:001:0051 вважається недійсним. При обробці в Національній кадастровій системі був присвоєний інший кадастровий номер 4424284400:27:002:0028, на підставі якого була зареєстрована земельна ділянка.(а.с.9).

З копії протоколу № 001 виправлення помилки від 29.10.2013 р , була виправлена технічна помилка.(а.с.10).

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки гр.ОСОБА_2С 29.10.2013 р. видано витяг із Дёржавного земельного кадастру, в якому зазначено, що кадастровий номер земельної ділянки - 4424284400:27:002:0028, місце розташування - Луганська область, Свердловський район, КСП «Калінінське» ділянка НОМЕР_2, контур 834.(а.с.11-12).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 392 ЦК України, 125 ЗК України, керуючись ст.ст .11,60,209,212-215,218,294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Держземагенства у м. Свердловську Луганської області про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, контур 834, площею 12,1228 га, кадастровий номер: 4424284400:27:002:0028, розташовану на території Матвїївської сільської ради, КСП «Калінінське», Свердловського району Луганської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з його проголошення до апеляційного суду Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г.М. Новосьолова