Постанова

від 08.04.2014 по справі 805/2553/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р. Справа №805/2553/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - Косякової Д.І.,

відповідача - Мочкаєва Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання Торезьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у Донецькій області звільнити всі активи Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» з податкової застави,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2014 року Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» (далі - позивач, ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння») до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, Торезька ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) про зобов'язання Торезьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у Донецькій області звільнити всі активи Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» які перебувають у податковій заставі та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень відносно Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахто прохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 23 жовтня 2008 року № 554 «Про ліквідацію ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» виведено із складу Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» та припинено діяльність підприємства шляхом ліквідації, утворена ліквідаційна комісія. Так, у процесі ліквідації, у зв'язку з недостатністю грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія прийняла рішення про реалізацію майна, що обумовлено необхідністю погашення заборгованості у відповідності з встановленою законодавством черговістю. Для цього позивач 20 листопада 2013 року листом звернувся до відповідача з проханням звільнити його активи з податкової застави, описані відповідачем та зазначені в актах опису майна від 26 березня 2008 року, від 29 липня 2011 року. Листом від 03 грудня 2013 року за № 1982/10/05-24-11-01-12-1 відповідач відмовив позивачу у звільненні майна з податкової застави, посилаючись на відсутність законних підстав з огляду на приписи пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України. Позивач додав, що наявність податкової застави унеможливлює законну діяльність ліквідаційної комісії та погашення першочергових вимог кредиторів (у тому числі із заробітної плати). Тому погашення зазначених першочергових вимог здійснюється ліквідаційною комісією, що виключає право податкового органу проводити реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі, отже мета перебування активів у податковій заставі не може бути досягнута. Також позивач зауважив, що запис про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами рішення щодо припинення діяльності підприємства внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у 2008 році, оголошення опубліковано у Бюлетені Державної реєстрації за № 114 (24), отже відповідачу відомо про ліквідацію ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння». Позивач вказав, що за приписами пункту 97.2 статті 97 Податкового кодексу України у разі, якщо власник, або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. З урахуванням викладеного, позивач просив зобов'язати Торезьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у Донецькій області звільнити всі активи Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» які перебувають у податковій заставі, з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень відносно Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахто прохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» (арк. справи 3-7).

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, а також надала заяву про уточнення позовних вимог (арк. справи 59), яка прийнята судом до розгляду, згідно якої просила суд зобов'язати Торезьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у Донецькій області звільнити всі активи Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» з податкової застави. Уточнені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав суду письмові заперечення (арк. справи 37-40), в яких зазначив, що податкова заборгованість ДВАТ «Торезьке ШПУ» перед бюджетом виникла у 2004 році та на на теперішній час складає 588 319,00 грн. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податковго кодексу України платник податків, яким, зокрема, є позивач, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням певних обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Отже, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається в податкову заставу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна. Відповідач вказав, що статтею 93 Податкового кодексу Українита та розділом 5 Порядку, затвердженого наказом Міністерства доході і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 52, передбачений виключний перелік підстав для звільнення майна з податкової застави. У переліку відсутня така підстава, як прийняття рішення про ліквідацію платника податків. Крім того, відповідач зауважив, що позивачем не взято до уваги приписи статті 92 Податкового кодексу України, якою передбачено узгодження операцій з заставним майном, оскільки відповідно до згаданої статті платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. Отже, на підставі зазначених норм Податковго кодексу України можна зробити висновок, що платник податків або уповноважений ним орган, яким, зокрема, є ліквідаційна комісія ДВАТ «Торезьке ШПУ», може звернутись до Торезької ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з метою узгодження операцій з заставним майном. На теперішній час такого звернення до відповідача не надходило. З урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» (ідентифікаційний код 00180338, адреса: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Широка, 8) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 08 жовтня 1996 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємст та організацій Україниза № 1 264105 0001 000084, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 490665 (арк. справи 8), як платник податків знаходиться на обліку в Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, здійснює свою діяльність на підставі Статуту Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» від 21 квітня 2006 року (арк. справи 9-16).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 23 жовтня 2008 року №554, виведено зі складу Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння», та вирішено припинити його діяльність шляхом ліквідації, утворено ліквідаційну комісію та розпочато ліквідаційну процедуру (арк. справи 17-18).

Водночас, як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, 26 березня 2008 року податковим керуючим Артюх Світланою Іллівною, призначеною наказом Державної податкової інспекції в м. Торезі від 2008 року № 3, на підставі рішення начальника (заступника начальника) Державної податкової інспекції у м. Торезі від 20 лютого 2004 року № 905/24-012-1 та пункту 4 наказу ДПА України № 439 від 19 вересня 2003 року, на підставі посвідчення, виданого ДПІ у м. Торезі від 24 березня 2008 року № НОМЕР_1, керуючись нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у присутності в.о. начальника управління - голови правління ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» здійснено опис майна, що перебуває у власності платника податків - Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» на загальну суму 601 794,10 грн., про що складено акт опису майна від 26 березня 2008 року, згідно з яким майно передається на відповідальне зберігання в.о.начальника управління - голови правління Данилова А.Г., а також роз'яснено обов'язки із збереження майна, попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, приховання або підміну (арк. справи 24-27).

29 липня 2011 року актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) внесено майно Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» у податкову заставу на загальну суму 316 240,02грн., та звільнено майно з податкової застави на суму 136 350,16 грн. (арк. справи 24-27).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 24 грудня 2013 року активи платника податків знаходяться у податковій заставі згідно з актом опису активів від 26 березня 2008 року, та актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) від 29 липня 2011 року (арк. справи 28-30).

Як вбачається зі зворотнього боку облікової картки платника податків станом на 31 січня 2014 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 244 210,37 грн. (арк. справи 41), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 62 940, 45 грн. (арк. справи 42), земельного податку з юридичних осіб у розмірі 268 709,34 грн. (арк. справи 43), а також станом на 31 грудня 2013 року за позивачем обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 82 128, 71 грн. (арк. справи 44).

20 листопада 2013 року голова ліквідаційної комісії Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» - Годз О.П. на виконання вимог статей 104-105, 110-112 Цивільного кодексу України, статей 59-61 Господарського кодексу України з метою погашення кредиторських вимог, у тому числі заборгованості з виплати заробітної плати звернувся до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з листом, згідно якого просив звільнити з податкової застави майно, описане податковим керуючим в акті опису активів від 26 березня 2008 року, та акті опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) від 29 липня 2011 року (арк. справи 31).

03 грудня 2013 року листом за № 1982/10/05-24-11-01-12-1 відповідач повідомив позивача про неможливість скасувати податкову заставу, оскільки відповідно до пункту 1 статті 93 Податкового кодексу України встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. З урахуванням вищевикладеного податковий борг позивача не відноситься до перелічених підстав для скасування податкової застави, залишається непогашеним і складає 580 099,29 грн. (арк. справи 32).

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

З наведеної норми можна зробити висновок, що зміст даного способу забезпечення полягає у наданні повноважень органу стягнення за певних умов здійснити погашення грошового зобов'язання платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до оголошення опублікованого у Бюлетені Державної реєстрації № 114 (24) виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння».

Суд вважає за необхідне зазначити, що порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, визначений статтею 97 Податкового кодексу України. Приписи згажаної статті за суб'єктним складом є спеціальними по відношенню до загальних норм Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 97.1 статті 97 Податкового кодексу України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. Ліквідація позивача відповідає цим ознакам, а отже норми вказаної статті розповсюджуються на нього.

Підпунктом 97.4.1 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України закріплено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно платника податків, який ліквідується, є ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

З наведеного слідує, що на відміну від інших платників податків, особою, відповідальною за погашення податкового боргу (у тому числі шляхом реалізації майна боржника) є ліквідаційна комісія, а не податковий орган, як це зазначено у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Отже, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про рішення власника чи уповноваженого ним органу про ліквідацію платника податків, податковий орган не може погашати податковий борг такого платника за рахунок його майна, що знаходиться у податковій заставі. Таким чином, у даному випадку втрачається визначений підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України правовий зміст податкової застави, яким є забезпечення можливості контролюючого органу здійснити продаж майна платника податків у погашення його податкового боргу.

Суд зазначає, окрім зміни особи, яка є відповідальною за погашення податкового боргу платника податків, що ліквідується, з реєстрацією рішення про ліквідацію особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлюється спеціальна черговість погашення вимог кредиторів, у тому числі щодо податкового боргу.

Так, згідно з пунктом 97.2 статті 97 Податкового кодексу України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1, 2 статі 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами; черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Як передбачено нормою статті 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Отже, за рахунок майна платника податків, що ліквідується, погашення податкового боргу відбувається у третю чергу. Використати майно платника податків для погашення податкового боргу можливо лише при відсутності заборгованості, яка погашається у першу та другу чергу.

Таким чином, саме після погашення вимог зазначених кредиторів за рахунок коштів, одержаних ліквідаційною комісією від продажу майна платника податків, можуть бути задоволені вимоги відповідача про відшкодування заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів.

За приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що знаходиться у податковій заставі, здійснюється погашення податкового боргу. Згідно з наведеною нормою орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Додаткових умов щодо черговості погашення вимог інших кредиторів перед погашенням податкового боргу дана стаття не містить.

Таким чином, суд дійшов висновку, що має місце колізія між нормами пункту 97.2 статті 97 Податкового кодексу України, за якими майно позивача має використовуватися у визначеній Цивільним кодексом України черговості, та пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, згідно з яким за рахунок майна позивача відбувається погашення податкового боргу.

Суд вважає, що дана колізія підлягає вирішенню на користь спеціальної норми, яка стосується продажу майна саме платника податків, який ліквідується - стаття 97 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що податкова застава забезпечує сплату саме податкового боргу, що не відповідає визначеній законодавством черговості погашення вимог кредиторів, її чинність також не відповідає статті 97 Податкового кодексу України та статтям 111, 112 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що встановлення статтею 97 Податкового кодексу України окремого порядку погашення податкового боргу платників податків, що ліквідуються за рішенням власника або уповноваженого ним органу, вимагає усунення перешкод у розпорядженні майном такого платника податків у вигляді податкової застави.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у статті 93 Податкового кодексу України такої підстави для припинення податкової застави, як прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію платника податків, оскільки приписи статті 97 Податкового кодексу України є спеціальними та підлягають переважному застосуванню до позивача у порівнянні з іншими нормами Податкового кодексу України. Натомість стаття 93 Податкового кодексу України є загальною та стосується припинення податкової застави невизначеного кола платників податків. Суд зазначає, що зазначеною статтею не встановлюється заборона запровадження іншого порядку погашення податкового боргу для окремих платників податку, зокрема які ліквідуються.

Такий порядок встановлений статтею 97 Податкового кодексу України, яка передбачає конкретну особу, яка вправі здійснювати продаж майна платника податків з метою задоволення вимог кредиторів та встановлює черговість погашення таких вимог, у тому числі податкового боргу. Існуючі обмеження у вигляді податкової застави перешкоджають реалізації такого порядку, чим унеможливлюють законну діяльність ліквідаційної комісії та погашення першочергових вимог кредиторів (у тому числі із заробітної плати).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання Торезьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у Донецькій області звільнити всі активи Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» з податкової застави є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 73,08 грн. (арк. справи 2).

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання Торезьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у Донецькій області звільнити всі активи Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» з податкової застави, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Торезьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області звільнити всі активи Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» що знаходяться у податковій заставі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариство «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 08 квітня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 11 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.