Рішення

від 16.05.2014 по справі 902/226/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2014 р.

Справа № 902/226/14

за позовом :Приватної організації "Організації колективного управління авторськими і суміжними правами" (код ЄДРПОУ 37396151, вул. Березняківська, 8, м. Київ, 02152) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (код ЄДРПОУ 36883133, вул. Іскрівська/Міцкевича, 9/9, м. Київ, 03087)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Оммаком" (код ЄДРПОУ 23062216, вул. Понедєліна, 23, кв.105, м. Вінниця, 21018)

про виплату компенсації в сумі 73 080 грн. у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Cекретар судового засідання Німенко О.І.

Представники

позивача : ПП "Організації колективного управління авторськими і суміжними правами" - Киливницький А.А., довіреність від 27.03.2014 р.

відповідача : ТОВ "Оммаком" - Олійник А.М., довіреність № б/н від 27.03.2014 р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватної організації "Організації колективного управління авторськими і суміжними правами" від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оммаком", м. Вінниця про виплату компенсації в сумі 73 080,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Ухвалою суду від 05.03.2014 р. порушено провадження у справі № 902/226/14 за вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог ПО "Організації колективного управління авторськими і суміжними правами" посилається на те, що вона за умовами укладеного з ТОВ "Мун Рекордс" договору про передачу в управління майнових авторських прав від 17.05.2012 р. № 17052012/01, отримала від ТОВ "Мун Рекордс" в управління на колективній основі майнові права на певні твори, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики та тексту ОСОБА_1) виконавець "ОСОБА_2", які порушені відповідачем, в зв'язку з чим ПО "Організації колективного управління авторськими і суміжними правами" відповідно до умов вищезазначеного договору звернулась до суду за захистом порушених прав позивача.

У судовому засіданні 15.05.2014 р. судом по справі № 902/226/14 оголошувалась перерва до 16.05.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив їх задоволити з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву № 07-15990 від 13.03.2014 р. та в поясненні (вх.№ 08-46/4681/14 від 16.05.2014 р.) заперечив щодо позовних вимог, посилаючись на те, що Акт № 32/08/2013 від 10.08.2013 р. укладений в одному примірнику та не вручений представнику відповідача, акт складено з порушенням порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання, який визначений Постановою КМУ "Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності" від 17.05.2002 р. № 674. Вказаний акт складений без залучення державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності та представників відповідача, що вказує на неналежність та недопустимість акту правопорушення в якості джерела доказу. Позивачем не надано доказів, щодо наявності збитків чи одержання відповідачем - ТОВ «Оммаком» доходу в результаті порушення авторських прав. З відео не вбачається звідки саме лунали спірні музичні твори. Також, на відео відсутні представники відповідача. ТОВ «Оммаком» орендує приміщення розміром 412,8 кв.м по вулиці Соборній 4 у м. Вінниці під комерційну діяльність. Орендована площа є частиною приміщення ККЗ «Россия». Жодних документів на використання тераси із орендодавцем не заключались. Тобто, позивач не може стверджувати, що облаштована територія перед ККЗ «Россия» є власністю чи використовується відповідачем у підприємницькій діяльності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані ними докази, суд вбачає, що позовна заява подана не обґрунтовано.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задовольненню виходячи з наступного.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Як зазначає позивач, актом перевірки № 32/08/13 від 10.08.2013 р., складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні кафе «Наутілус», розташованому в м. Вінниця, по вул. Соборна, буд. 4, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Оммаком", публічно виконувались музичні твори, серед яких: твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики та тексту ОСОБА_1) виконавець "ОСОБА_2", "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики та тексту ОСОБА_1) виконавець "ОСОБА_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики та тексту ОСОБА_1) виконавець "ОСОБА_2".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту публічного виконання відповідачем творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики та тексту ОСОБА_1) виконавець "ОСОБА_2" в приміщенні кафе «Наутілус», розташованому в м. Вінниця, по вул. Соборна, буд. 4, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Оммаком", позивачем надано відеозапис публічного сповіщення на відеокамеру, складений акт фіксації № 32/08/13 від 10 серпня 2013 р..

Судом здійснено дослідження наданих представниками сторін письмових та речових доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення творів, з приводу чого суд встановив, що з проведеного позивачем відеозапису достовірно не вбачається, що такий запис проводився у приміщенні кафе «Наутілус», оскільки фіксація була здійснена на терасі ККЗ "Россия", а відповідачем з цього приводу було зазначено, що ТОВ «Оммаком» орендує приміщення розміром 412,8 кв.м по вулиці Соборній 4 у м. Вінниці під комерційну діяльність. Орендована площа є частиною приміщення ККЗ «Россия». Жодних документів на використання тераси із орендодавцем не укладались.

Таким чином, позивач не може стверджувати, що тераса ККЗ «Россия» є власністю чи використовується відповідачем у підприємницькій діяльності на праві оренди.

Крім того, з відео не вбачається звідки саме лунали спірні музичні твори. Також, на відео відсутні будь-які треті особи, зокрема, і представники відповідача (обслуговуючий персонал та інші).

Вищенаведене позбавляє суд можливості дійти до беззаперечного висновку, що наданий позивачем відеозапис здійснювався у приміщенні кафе «Наутілус», розташованому в м. Вінниця, по вул. Соборна, буд. 4, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Оммаком" та не доводить факт публічного виконання відповідачем спірних музичних творів. Також позивач не зазначає, з якого музичного пристрою звучала музика.

Також суд зазначає, що позивач не був позбавлений права провести відео фіксацію такого порушення належним чином, у випадку існування такого, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", за яким суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

З даним актом представник позивача міг би ознайомити адміністратора закладу і, вразі відмови його підписати акт, зазначити про це в останньому, що було б одним із доказів по справі.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 04.06.2010 р. "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", згідно частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону N 3792-XII). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач належними та допустимими доказами не довів, що 10.08.2013 р. відповідачем було здійснено публічне виконання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики та тексту ОСОБА_1) виконавець "ОСОБА_2" в приміщенні кафе «Наутілус», розташованому в м. Вінниця, по вул. Соборна, буд. 4, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Оммаком", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 4-3, 4-5, 4-6, 12, 18-22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 202, 509, 418, 424, 433, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Приватної організації "Організації колективного управління авторськими і суміжними правами" (код ЄДРПОУ 37396151, вул. Березняківська, 8, м. Київ, 02152) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (код ЄДРПОУ 36883133, вул. Іскрівська/Міцкевича, 9/9, м. Київ, 03087) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оммаком" (код ЄДРПОУ 23062216, вул. Понедєліна, 23, кв.105, м. Вінниця, 21018) про виплату компенсації в сумі 73 080,00 грн. за порушення майнових авторських прав - відмовити.

Повне рішення складено 19 травня 2014 р.

Суддя Бенівський В.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу - вул. Березняківська, 8, м. Київ, 02152; вул. Іскрівська/Міцкевича, 9/9, м. Київ, 03087

4 - відповідачу - вул. Понедєліна, 23, кв.105, м. Вінниця, 21018