Постанова

від 14.05.2014 по справі 902/1752/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 902/1752/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Демянчук Ю.Г.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник Іваницький Ю.В.

за участю: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.14р. у справі № 902/1752/13 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі"

про визнання недійсним рішення від 09.12.2013р.

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.14 р. у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №902/1752/13 судді Василишина А.Р., через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №902/1752/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г..

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №902/1752/13 від 20.02.14р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а тому в розумінні частини 3 ст. 20 Господарського кодексу України обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам законодавства.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 20.02.14р. у справі 902/1752/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом помилково визначено, що рішення відповідача про донарахування на підставі висновку експертизи обсягу електричної енергії недооблікованої несправним приладом обліку, є оперативно-господарською санкцією до позивача за порушення ним ПКЕЕ та застосовано норми ст. 235 Господарського кодексу України. Тому, на думку скаржника, висновки суду не відповідають обставинам справи, що мають суттєве значення для вирішення спору у даній справі.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.14р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду, а.с. -204,205).

Колегію суддів зазначене процесуальне питання винесено на обговорення.

Представник відповідача висловився за продовження розгляду апеляційної скарги за відсутності позивача.

Оскільки явка позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторона належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі позивача.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 20.02.14р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством в особі СО «Вінницькі міські електричні мережі» (відповідач, за договором Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія» (позивач, за договором Споживач) укладено договір № 324400 про постачання електричної енергії.

Пунктом 1.1. договору визначено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка продажу електричної енергії знаходиться на межі балансової належності електромереж Постачальника та Споживача, що вказана у відповідних додатках до цього договору (п. 1.3. договору).

Згідно з додатком № 2 до договору межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності по об'єкту, розташованому по вул. Едельштейна, 6, визначена на кабельних наконечниках РУ-0,4 кВт в ТП-25.

30.04.2013 року працівниками відповідача проведено заміну приладу обліку НІК 2301 АК1 та встановлено і опломбовано новий прилад обліку - НІК 2303АРПЗ та складено Акт про заміну засобів обліку 0,4 кВ № 0101124 та Акт технічної перевірки вимірювального комплексу 0,4 кВ.

Листом №СО-51-1364 від 05.11.2013 року відповідач повідомив позивача про те, що 06 листопада 2013 року о 12 годині працівниками ВМЕМ буде здійснено перенос електролічильника з приміщення по вул. Едельштейна, 6 на межу балансової належності в РУ-0,4 КВ ТП-25.

06 листопада 2013 року працівниками відповідача було складено Акт №0059 про порушення, в якому зазначено, що Споживачем порушено п. 6.40 Правил користування електричною енергією затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (надалі ПКЕЕ), а саме втручання в параметри розрахункових приладів з метою зміни їх показників. Крім того, складено Акт на заміну засобів обліку №0101675 від 06.11.2013 року, і проведено заміну лічильника НІК 2303 АРПЗ на лічильник НІК 2301 АПЗТ.

Засідання комісії по розгляду Акту №0059 від 06.11.2013 року про порушення ПКЕЕ призначено на 18.11.2013 року.

Згідно протоколу №26 від 18.11.2013 року засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прилад обліку вирішено направити на проведення незалежної експертизи. Комісію перенесено до отримання результатів незалежної експертизи.

Комісією ПАТ «Вінницяобленерго» у складі: голови комісії - комерційного директора, заступника голови комісії - головного інженера енергозбуту, членів комісії: начальника служби засобів обліку, начальника енергоінспекції, представника територіального органу Держспоживстандарту проведено експертизу приладу обліку за результатами якої складено Акт № 30-1653 від 25.11.2013 року. Згідно з висновком експертизи лічильник №0186125 типу НІК 2303 не придатний для подальшої експлуатації. Лічильник не відповідає вимогам ГОСТ 30207-94, основна відносна похибка лічильника перевищує допустимі значення.

Протоколом №30-2653 від 25.11.2013 року експертної повірки лічильника електронного трифазного типу НІК 2303 АРПЗ встановлено невідповідність лічильника НІК 2303 АРПЗ №0186125 вимогам ГОСТ 30207-94. Основна відносна похибка по трьом фазам становить понад 32%.

Відповідно до засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ оформленого протоколом 09.12.2013 року встановлено, що згідно проведеної експертизи похибка приладу обліку по трьом фазам становить понад 30%, що призвело до недообліку спожитої електричної енергії. Втручання в роботу приладу обліку з боку Споживача відсутня. Вирішено провести розрахунок згідно похибки 32% в період з моменту встановлення приладу обліку 01.05.2013 року до 06.11.2013 року моменту заміни приладу обліку. Сума до нарахування: 24 245,56 грн., в т.ч. ПДВ 20% 4040,93 грн. Встановлено термін до сплати 30 днів з дня отримання рахунку.

09.12.2013 року відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру за №324400 на суму 24 245,56 грн..

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відповідачем у формі спірного рішення комісії про нарахування йому вартості недоврахованої електроенергії в загальній сумі 24 245,56 грн.

Апеляційний господарський суд, в силу частини 2 статті 101 ГПК України, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

З приписів статті 27 Закону України "Про електроенергетику" випливає, що суб'єкти господарської діяльності несуть, зокрема, цивільну відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення зобов'язання несе особа за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 прямо передбачено право споживача оскаржити рішення комісії в суді.

Отже, рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а тому, в розумінні частини 3 ст. 20 Господарського кодексу України, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі на те, що оскаржуване рішення комісії не є нормативним актом і не порушує права позивача, спростовується вищезазначеним.

Разом із тим в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не зміг надати суду ґрунтовних пояснень на підставі якого нормативного акту було споживачу виставлено рахунок-фактуру за №324400 від 09.12.13р. (а.с.68), оскільки умовами договору такої норми, як виставлення рахунків за "НЕДОВРАХОВАНУ ЕЛ. (електричну) ЕНЕРГІЮ НА ПІДСТАВІ АКТУ ВІД 06.11.2013Р." сторони не обумовлювали.

Умовами договору про постачання електричної енергії №324400 від 03.06.11р. сторони визначили, що (п.4.2.3) Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів або сили струму робочого навантаження об'єкту (визначається згідно з гл. 1.3 Правил улаштування електроустановок відповідно до площі поперечного перерізу та профілю проводів (кабелів) за допустимим тривалим струмом) та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 або її пізнішої редакції, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі -Методика), у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Жодна з цих умов споживачем порушена не була.

За приписами пунктів 3.2, 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року (зі змінами та доповненнями), відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно п. 6.40. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562.

Відповідно до ч. 1 п. 2.1 вказаної Методики, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

З приписів наведеного законодавства вбачається, що постачальник електричної енергії застосовує до споживача оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості не облікованої електроенергії на підставі названої Методики лише при наявності з боку споживача навмисних протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії.

В протоколі № 34 від 09.12.2013р. засідання комісії по розгляду акту від 06.11.2013р. №59 комісією встановлено, що втручання з боку споживача в роботу приладу обліку відсутнє, а отже і відсутня вина позивача як необхідна складова застосування оперативно-господарської санкції, оскільки порушення вказані в акті № 0059 не відповідають дійсності.

Частиною 2 статті 235 Господарського кодексу України передбачено застосування лише тих оперативно-господарських санкцій, що визначені в договорі. Договором про постачання електричної енергії №324400 від 03.06.2011 року, зокрема в розділі 4, сторони визначили відповідальність за конкретні порушення, до яких не входить донарахування вартості електричної енергії згідно похибки приладу обліку 32%.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28 листопада 2013 року у справі № 904/5284/13.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Доводи скаржника, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії не є оперативно-господарською санкцією спростовуються наведеним вище, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" від 04.03.14р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 20 лютого 2014 року у справі №902/1752/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/1752/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.