Постанова

від 17.03.2014 по справі 804/3203/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 р. Справа № 804/3203/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Журавльова О.С.

представника відповідача Постольник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС-ПЛЮС" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІС-ПЛЮС» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року, як податкової звітності;

- скасувати рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 28967/10/18-315 від 15.11.2012 року;

- зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 26005213, 49029, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 95а) прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Topic - Плюс» (код ЄДРПОУ 33473413, 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9-Д, к. 311) з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 09.11.2012 року;

- зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 26005213, 49029, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 95а) відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Topic - Плюс» (код ЄДРПОУ 33473413, 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9-Д, к. 311) з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Topic - Плюс»;

- зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ -26005213, 49029, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 95а) у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідач неправомірно встановив порушення норм ст. 48 Податкового кодексу України, безпідставно не визнав податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та незаконно не визнав податковою декларацією.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно з обліковою справою ТОВ «ТОРІС-ПЛЮС», свідоцтво платника ПДВ №04346084 анульовано податковою на підставі рішення податкового органу від 27.07.2011 року №1078, у зв'язку з чим, податковим органом правомірно не визнано зазначену податкову звітність.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті, судом було здійснено заміну неналежного відповідача Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на належного відповідача - Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 23.11.2012 року на адресу позивача надійшов лист «щодо податкової звітності» № 28967/10/18-315 від 15.11.2012 року, у якому Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська зазначає, що податкова декларація ТОВ «Topic - Плюс» за період жовтень 2012 року, не вважається податковою звітністю.

Підставою для такого рішення став той факт, що свідоцтво платника ПДВ № 04346084 від 24.01.2006 року було анульоване рішенням Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.07.2011 року № 1078 і на момент подання декларації з ПДВ за жовтень 2012 року та на поточний час ТОВ «Topic - Плюс» в реєстрі платників ПДВ відсутнє.

Не погодившись із даним фактом, ТОВ «Topic-Плюс» розпочало процедуру адміністративного оскарження вищезазначеного рішення та подало скаргу до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та повторну скаргу до Державної податкової служби України за результатами розгляду яких, рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровська №28967/10/18-315 від 15.11.2012 року було залишено без змін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року провадження по справі №804/3203/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІС-ПЛЮС» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - було зупинено, у зв'язку із звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-плюс» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення, яким було анульовано свідоцтво платника податку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року по справі № 2а/0470/16408/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-плюс» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська № 1078 від 27.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-плюс»; в задоволенні решти адміністративного позову відмовлено.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого, здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої, документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до пункту 49.3 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, оскільки визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська № 1078 від 27.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-плюс», що підтверджується судовими рішеннями, відповідно, є протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року, як податкової звітності та вважає за можливе зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код СДРПОУ 26005213, 49029, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 95а) прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Topic - Плюс» (код ЄДРПОУ 33473413, 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9-Д, к. 311) з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 09.11.2012 року

Крім того, ст. 49 Податковим кодексом України, передбачено право податкового органу відмовити в прийнятті декларації та не передбачається визнання податкової звітності недійсною, та/або невизнання податкової декларації як податкової звітності.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Проте, оскільки замість відмови податкового органу у прийнятті податкової звітності позивачу направлено лист «щодо податкової звітності», що в розумінні норм матеріального права, не є правовим актом індивідуальної дії, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких, здійснюється органами державної податкової служби", затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005р. № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Форми карток особових рахунків мають лицьову та зворотну сторони.

Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Не менше, ніж раз на квартал працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності проводиться вибіркова перевірка правильності проведених операцій в особових рахунках платників.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням, передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби, підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001р. № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків". Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Проте, суд зазначає, що вимога позивача про відображення показників (даних) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІС-ПЛЮС» з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІС-ПЛЮС» є передчасною, оскільки, у випадку відсутності вказаних показників в базах даних після прийняття податкової декларації, позивач має право звернутися з вказаною вимогою до суду.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язати надати такий звіт, це право суду, а не обов'язок, а тому, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними, є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких, позивачеві відмовлено.

У зв'язку з чим, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС-ПЛЮС" судовий збір в сумі 17,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС-ПЛЮС" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року, як податкової звітності.

Зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС-ПЛЮС" з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року з додатками, датою її фактичного отримання, а саме: 09.11.2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС-ПЛЮС" судовий збір в сумі 17,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 17.03.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіІ.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В. Рагімов