Ухвала

від 13.05.2014 по справі 814/2370/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2370/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників, про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0000233930 від 14.05.2013 року про застосування штрафних санкцій, на суму 1 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом, в ході проведення фактичної перевірки позивача, встановлено порушення останнім п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незастосування РРО при здійснені реалізації продукції власного виробництва, за що до підприємства правомірно застосовано штрафні санкції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.04.2013 року податковим органом проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акт №002718, яким встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Порушення полягає у тому, що позивачем здійснено реалізацію продукції власного виробництва не за юридичною адресою підприємства без застосування РРО, у період з 01.04.2013 року по 06.04.2013 року, з 09.04.2013 року по 13.04.2013 року та з 15.04.2013 року по 16.04.2013 року, на загальну суму 2219637,93 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000233930 від 14.05.2013 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції, на суму 1 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Судовою колегією встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій є здійснення позивачем реалізації продукції власного виробництва не за юридичною адресою підприємства та без застосування РРО, проте статтею 9 вищевказаного Закону прямо передбачено, що РРО не застосовується підприємствами, які здійснюють реалізацію продукції власного виробництва та вказана норма закону не містить жодних обмежень щодо її застосування лише за юридичною адресою підприємства.

Незрозумілими є посилання апелянта на те, що оскільки підприємство позивача не має відокремлених підрозділів то воно повинно вести одну касову книгу, в якій обліковуються всі готівкові операції (а.с.51), оскільки в ході проведеної перевірки податковим органом самостійно встановлено, що на підприємстві в наявності касова книга, яка ведеться в установленому законом порядку (а.с.11).

З огляду на вищевикладене судова колегія приходить до висновку, що підприємством позивача не допущено порушення вимог податкового законодавства, на які посилається податковий орган, а тому штрафні санкції застосовані неправомірно.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло