Постанова

від 16.05.2014 по справі 815/722/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/722/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Гудзікевич Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004091710 від 05.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0004091710 від 05.08.2013 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі акта перевірки № 3619/17-1/НОМЕР_2/48 від 26.06.2013 року Державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0004091710 від 05.08.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкових зобов'язань в розмірі 46 208, 5 грн.. Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0004091710 від 05.08.2013 року є незаконним та необґрунтованим, оскільки жодних порушень, які зазначені в акті перевірки № 3619/17-1/НОМЕР_2/48 від 26.06.2013 року позивачем допущено не було.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що перевіркою повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року ФОП ОСОБА_2 встановлено його заниження у квітні - липні 2011 року на загальну суму 45 046 грн., у зв'язку з чим складено акт № 3619/17-1/НОМЕР_2/48 від 26.06.2013 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004091710 від 05.08.2013 року. на підставі викладеного представник відповідача зазначив, що ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області у відповідності до вимог чинного законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004091710 від 05.08.2013 року, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

З 30 травня 2013 року по 18 червня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси на підставі наказу № 1295 від 08.05.2013 року проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої зроблено висновки, в тому числі про порушення ФОП ОСОБА_2 ст. ст. 180, 185, 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», заниження податкових зобов'язань по ПДВ у перевіряємому періоді на суму ПДВ 45046 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2011 року - ПДВ в сумі 1 566 грн., за травень 2011 року - ПДВ в сумі 36 896 грн., за червень 2011 року - ПДВ в сумі 4 261 грн., за липень 2011 року - ПДВ в сумі 2 323 грн., про що складено акт № 3619/17-1/НОМЕР_2/48 від 26.06.2013 року (а.с. 10-33 том 1).

На підставі акту № 3619/17-1/НОМЕР_2/48 від 26.06.2013 року ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 46 208, 50 грн., з яких 45 046, 00 грн. за основним платежем та 1 162, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 42 том 1).

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року ФОП ОСОБА_2 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 353 131 грн. Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 показників у рядку (1-9) Декларації з податку на додану вартість на суму ПДВ 14 880 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2011 року - ПДВ в сумі 1 566 грн., за травень 2011 року - ПДВ в сумі 6730 грн., за червень 2011 року - ПДВ в сумі 4 261 грн., за липень 2011 року - ПДВ в сумі 2 323 грн., чим порушив вимоги ст. 180, 185, 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Як зазначено в акті перевірки згідно наданих до перевірки реєстру отриманих та виданих податкових накладних, книги обліку доходів та витрат за формою № 10, банківських виписок не було включено до податкових декларацій по ПДВ за квітень - липень 2011 року дохід, отриманий по розрахунковому рахунку від санаторію - профілакторію Одеського національного політехнічного університету, код 26389432, на загальну суму 89 280 грн., у тому числі ПДВ 14 880 грн..

Відповідно до п. п. 2 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. 3.2.- 3.9 п. 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935 (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин), до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України. У рядку 2 вказуються обсяги постачання, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні (рядок 2.1) відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу, окремо інші операції (рядок 2.2) відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Рядок 3 заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу. У рядку 4 вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України. У рядку 5 вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод). У рядку 6 вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Значення цього рядка дорівнює сумі рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4 та 5, і заповнюється тільки колонка А. Обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування, вказується у рядку 6.1 і застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню. У рядку 7 вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. Коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних. У рядку 8.2 вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.

В судовому засіданні встановлено, що у періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_2 здійснював господарську діяльність у сфері громадського харчування. Діяльність здійснювалась у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове вбудоване приміщення студентської їдальні площею 1439,30 кв.м., що перебуває на балансі ОНПУ), яке позивач орендує на підставі договору від 04.10.2010 року № 10205

Санаторій-профілакторій Одеського національного політехнічного університету (Замовник) і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Виконавець) уклали договір № б/н від 04.01.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання послуг по організації та проведенню харчування студентів, які знаходяться на лікуванні в санаторії-профілакторії університету.

Відповідно до п. 2.3 розділу 2 договору № б/н від 04.01.2011 року харчування відбувається по талонам (сніданок, обід, вечеря) встановленого зразка з зазначенням в талоні номера путівки, дати та вартості талона.

Згідно до п. 3.2, п. 3.3. розділу 3 договору № б/н від 04.01.2011 року Виконавець разом з представником Замовника щомісяця (не пізніше 5 числа) складають «Акт виконання робіт» про витрачання засобів соціального страхування, виділених на харчування. До «Акта виконаних робіт» додаються використані талони, щоденні меню та витратні меню - розкладки по продуктам (а.с. 95-96 том 1).

На підтвердження виконання умов договору № б/н від 04.01.2011 року позивачем надано до суду Акти списання талонів за харчування в їдальні ФОП ОСОБА_2 санаторію-профілакторію за квітень місяць 2011 року, за травень місяць 2011 року, за червень місяць 2011 року. В зазначених актах відсутні дати їх складання та підписання сторонами договору № б/н від 04.01.2011 року (а.с. 97-99 том 1).

Також на підтвердження виконання умов договору № б/н від 04.01.2011 року позивачем надано акти приймання-передачі робіт № 4, № 5, № 6, в яких не зазначено дату їх складання, податкові накладні № 1 від 30.04.2011 року, № 1 від 31.05.2011 року, № 3 від 30.06.2011 року, виписані ФОП ОСОБА_2 санаторію-профілакторію ОНПУ за договором № б/н від 04.01.2011 року (а.с. 159-161, 201, 208, 216 том 1).

Відповідно до виписки по рахунку ФОП ОСОБА_2, відкритому в Одеській обласній філії ПАТ «УСБ» м. Одеса, МФО 328016, санаторієм-профілакторієм ОНПУ (код ЄДРПОУ 26389432) перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_2 в період з квітня 2011 року по липень 2011 року кошти в розмірі 89280 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 14880 грн. як оплату за харчування (а.с. 10-17 том 2).

Отже, відповідно до вимог ст. 180, 185, 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» ФОП ОСОБА_2 повинен був відобразити дохід, отриманий від санаторію-профілакторію ОНПУ в період з квітня 2011 року по липень 2011 року на загальну суму 89 280 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 14 880 грн. в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року та липень 2011 року відповідно.

Проте, згідно до даних податкових декларацій з податку на додану вартість та Додатків № 5 до вказаних податкових декларацій «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, ФОП ОСОБА_2 не було включено до податкових декларацій по ПДВ за квітень - липень 2011 року дохід, отриманий від санаторію-профілакторію ОНПУ на загальну суму 89 280 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 14 880 грн. (а.с. 114-133 том 1).

На підставі вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими доводи ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про порушення позивачем вимог ст. 180, 185, 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», оскільки, як встановлено судом, ФОП ОСОБА_2 в період з квітня 2011 року по липень 2011 року занижено задекларовані показники у рядку (1-9) Декларації з податку на додану вартість на суму ПДВ 14 880 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2011 року - ПДВ в сумі 1 566 грн., за травень 2011 року - ПДВ в сумі 6730 грн.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

В акті перевірки також зазначено, що за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 339 505 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у травні 2011 року на суму ПДВ 30 166 грн.

Як зазначено в акті перевірки в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» ФОП ОСОБА_2 у травні 2011 року до складу податкового кредиту були включені витрати по сплаті податку в сумі ПДВ 30 166 грн., у тому числі: на момент перевірки не підтверджено ПДВ в сумі 16 333, 33 грн., отриманий від ТОВ «Автофрахт-Південь», до перевірки не були надані документи, фактично підтверджуючі надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів. До перевірки було надано договір від 19.05.2011 року за № 3/5-11 та акт виконаних робіт (наданих послуг) від 19.05.2011 року № 369 фактично не підписаний виконавцем ТОВ «Автофрахт-Південь».

В судовому засіданні встановлено, що 19 травня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автофрахт-Південь» (Виконавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Замовник) укладено договір № 3/5-11 від 19 травня 2011 року, відповідно до якого для проведення українсько-китайського науково-технічного семінару Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується провести послуги згідно коду ДКПП: 60.23.1 - послуги з перевезення пасажирів наземним транспортом, а саме: перевезення пасажирів по спеціальному графіку та маршруту, а Замовник зобов'язується прийняти послуги та сплатити їх вартість на умовах і протягом дії цього договору (а.с. 78-79 том 1).

На підтвердження виконання умов договору № 3/5-11 від 19 травня 2011 року позивачем надано копії акту № 369 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19 травня 2011 року на суму 98 000 грн., в тому числі ПДВ 16 333 грн. 33 коп., який не підписано Виконавцем та відсутня печатка ТОВ «Автофрахт-Південь», планової калькуляції кошторисної вартості робіт на організацію та проведення українсько-китайського науково-технічного семінару, податкової накладної № 369 від 19.05.2011 року, платіжного доручення № 12 від 01.06.2011 року (а.с. 81-82, 154, 158, 169 том 1).

Таким чином, наданий позивачем до перевірки акт № 369 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19 травня 2011 року на суму 98 000 грн. не відповідає вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, оскільки не містить таких обов'язкових реквізитів як підпис Виконавця та його печатку, а тому суд не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що ФОП ОСОБА_2 надано до перевірки всі необхідні документи, які підтверджують правомірність включення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ в розмірі 16 333 грн. 33 коп. по взаємовідносинам з ТОВ «Автофрахт-Південь».

Крім того, за змістом вказаних документів, укладення договору на перевезення, надання послуг із перевезення (у тому числі організація всього процесу) вартістю 98 000 гривень здійснені в один день - 19.05.2011 року.

А ні до перевірки, а ні до суду позивачем не надано документів на підтвердження перевезення пасажирів (договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах та інші документи, обов'язковість яких встановлена для водіїв та перевізників ст.ст. 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"). Також в акті зазначено, що на момент перевірки не підтверджено ПДВ в сумі 13 833, 33 грн., отриманий від ПП «Вінер-Київ». До перевірки була надана податкова накладна № 732 від 19.05.2011 року на загальну суму 83 000 грн., за укладання плитки. До перевірки не були надані первинні документи, які підтверджують зміст використання зазначених послуг у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні встановлено, що 19 травня 2011 року приватне підприємство «Вінер-Київ» (Виконавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Замовник) укладено договір № 2/5-11 від 19.05.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується провести будівельні послуги, а саме послуги по укладанню плитки у приміщенні студентської їдальні Одеського національного політехнічного університету, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а Замовник зобов'язується прийняти послуги та сплатити їх вартість на умовах та протягом дії цього договору (а.с. 83-84 том 1).

На підтвердження виконання договору № 2/5-11 від 19.05.2011 року позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № б/н від 19.05.2011 року про надання послуг по укладанню плитки на суму 83 000 грн., в тому числі ПДВ 13 833, 33 грн., планову калькуляцію кошторисної вартості робіт по укладанню плитки, відповідно до якої кількість плитки, які слід укласти становить 830 кв.м., податкову накладну № 732 від 19.05.2011 року, платіжне доручення № 13 від 01.06.2011 року на суму 83 000 грн. (а.с. 85, 86, 87, 155 том 1).

З наданих позивачем документів вбачається, що укладення договору, проведення виконавцем робіт щодо укладення 830 кв.м. плитки та прийняття замовником послуг мало місце в один день - 19.05.2011 року, що викликає певні сумніви у достовірності цих документів з огляду на значний обсяг робіт.

Разом з тим суд приймає до уваги пояснення представника податкової інспекції, відповідно до яких в ході перевірки співробітником податкової служби було здійснено вихід за місцем провадження позивачем господарської діяльності (АДРЕСА_1) та візуально встановлено відсутність укладеної плитки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено реальності виконання приватним підприємством «Вінер-Київ» робіт з укладання плитки в кількості 830 кв.м. за договором № 2/5-11 від 19.05.2011 року.

Таким чином, на підставі вищевикладених обставин, суд вважає, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за податковою накладною, отриманою від ПП «Вінер-Київ» в травні 2011 року, без наявності законних на те підстав.

Отже, ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки, як встановлено судом, ФОП ОСОБА_2 без наявності на те законних підстав та належним чином оформлених документів включено до складу податкового кредиту з ПДВ в травні 2011 року суму ПДВ в розмірі 30 166 грн.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що висновки відповідача про порушення ФОП ОСОБА_2 ст. ст. 180, 185, 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», заниження податкових зобов'язань по ПДВ у перевіряємому періоді на суму ПДВ 45046 грн., є обґрунтованими, а тому ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004091710 від 05.08.2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004091710 від 05.08.2013 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 16 травня 2014 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук