Ухвала

від 15.10.2014 по справі 815/722/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/722/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29.01.2014р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004091710 від 05.08.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.05.2013р. по 18.06.2013р. посадовими особами відповідача на підставі наказу №1295 від 08.05.2013 року проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1., за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт від 26.06.2013р. №3619/17-1/2510808893/48. /т.1 а.с.10-33/

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст.180, 185, 186, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року №1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме: заниження податкових зобов'язань по ПДВ у перевіряємому періоді на суму ПДВ 45046грн., у тому числі по періодах: за квітень 2011 року - ПДВ в сумі 1566грн., за травень 2011 року - ПДВ в сумі 36896 грн., за червень 2011 року - ПДВ в сумі 4261грн., за липень 2011 року - ПДВ в сумі 2323грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004091710 від 05.08.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46208,50грн., з яких за основним платежем 45046грн., штрафних (фінансових) санкцій 1162,50грн. /т.1 а.с.42/

Так, відповідно до пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.п.3.2. - 3.9 п.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011року №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України. У рядку 2 вказуються обсяги постачання, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні (рядок 2.1) відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу, окремо інші операції (рядок 2.2) відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Рядок 3 заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу. У рядку 4 вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України. У рядку 5 вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод). У рядку 6 вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Значення цього рядка дорівнює сумі рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4 та 5, і заповнюється тільки колонка А. Обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування, вказується у рядку 6.1 і застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню. У рядку 7 вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. Коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних. У рядку 8.2 вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.

Позивач здійснював господарську діяльність у сфері громадського харчування у приміщенні по пр. Шевченка, 1, у м. Одеса, (нежитлове вбудоване приміщення студентської їдальні площею 1439,30кв.м., що перебуває на балансі ОНПУ), на підставі договору оренди від 04.10.2010 року №10205. /т.1 а.с.69-74/

На підтвердження виконання умов договору №б/н від 04.01.2011року про організацію та проведення харчування студентів, в матеріалах містяться акти списання талонів за харчування в їдальні ФОП ОСОБА_1. санаторію-профілакторію за квітень місяць 2011 року, за травень місяць 2011 року, за червень місяць 2011 року. В зазначених актах відсутні дати їх складання та підписання сторонами договору № б/н від 04.01.2011 року. /т.1 а.с.97-99/

Також на підтвердження виконання умов договору № б/н від 04.01.2011 року позивачем надано акти прийому-передачі робіт №№4,5,6, в яких не зазначено дату їх складання, податкові накладні №1 від 30.04.2011 року, №1 від 31.05.2011 року, №3 від 30.06.2011 року, виписані ФОП ОСОБА_1. санаторію-профілакторію ОНПУ за договором № б/н від 04.01.2011 року. /т.1 а.с.159-161, 201, 208, 216/

Санаторієм-профілакторієм ОНПУ перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_1. в період з квітня 2011 року по липень 2011 року кошти в розмірі 89280грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 14880грн. як оплату за харчування. /т.2 а.с.10-17/

При цьому, за квітень - липень 2011 року, ФОП ОСОБА_1. не було включено до податкових декларацій по ПДВ дохід, отриманий від санаторію-профілакторію ОНПУ на загальну суму 89280грн., в тому числі ПДВ в розмірі 14880грн. /т.1 а.с.114-133/

Крім того, перевіркою повноти визначення податкового кредиту ФОП ОСОБА_1. за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у травні 2011 року на суму ПДВ 30166грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2011 року між ТОВ «Автофрахт-Південь» та ФОП ОСОБА_1. укладений договір №3/5-11 від 19 травня 2011 року про надання послуг з перевезення пасажирів. /т.1 а.с.78-79/

На виконання умов договору позивачем надані: акт №369 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 19 травня 2011 року на суму 98000грн., який не підписано виконавцем та відсутня печатка ТОВ «Автофрахт-Південь»; планова калькуляція кошторисної вартості робіт на організацію та проведення українсько-китайського науково-технічного семінару; податкова накладна №369 від 19.05.2011року, платіжне доручення №12 від 01.06.2011 року. /т.1 а.с.81-82, 154, 158, 169/

При цьому, за змістом вказаних документів, укладення договору на перевезення, надання послуг із перевезення (у тому числі організація всього процесу) вартістю 98000грн. здійснені в один день - 19.05.2011 року. Позивачем не надано документів на підтвердження перевезення пасажирів (договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах та інші документи, обов'язковість яких встановлена для водіїв та перевізників ст.ст. 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

На момент перевірки не підтверджено ПДВ в сумі 13833,33грн., отриманий від ПП «Вінер-Київ». Так, перевіряючим була надана податкова накладна №732 від 19.05.2011 року на загальну суму 83000грн., за укладання плитки, але взагалі не були надані первинні документи, які підтверджують зміст використання зазначених послуг у власній господарській діяльності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено реальності виконання спірних угод про надання послуг.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький