Рішення

від 06.05.2009 по справі 1/750-4/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/750-4/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.09                                                             Справа№ 1/750-4/198

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. з участю представників позивача: Салада Т.М., Поліщук І.М., відповідача Бухеник І.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст” до державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області про стягнення 1302171,00 грн. заподіяних збитків та зустрічним позовом про визнання недійсним договору № 1 від 15 березня 1993 року

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Стрийський завод „Металіст” звернулося з позовом, як правонаступник державного підприємства Стрийського заводу «Металіст», просить суд стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця, як правонаступника локомотивного депо Стрий Львівської залізниці, 1302171,00 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку. Пояснює, що збитки заподіяні невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №1 укладеним 15 лютого 1993 року між Стрийським заводом «Металіст»та Локомотивним депо Стрий Львівської залізниці за умовами якого Стрийський державний завод „Металіст” зобов'язався передати депо безкоштовно проектно-кошторисну документацію на будівництво 89-ти квартирного житлового будинку по вул.Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий, а також взяти на себе всі витрати за раніше прокладені інженерні комунікації до будівельного майданчику, а депо зобов'язалось після закінчення будівництва названого будинку передати безкоштовно заводу 10 квартир загальною площею 579 м.кв.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за даним договором Стрийський завод «Металіст»виконав - передав депо проектно-кошторисну документацію на будівництво 89-ти квартирного житлового будинку по вул.Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий і цей факт підтверджує копією акта прийому-передачі. Проте відповідач в односторонньому порядку незаконно відмовився від договору № 1 від 15 лютого 1993 року, чим проігнорував та порушив права позивача. Незавершене відповідачем будівництво будинку на вул.Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий було приватизовано на підставі наказу Фонду державного майна України у Львівській області від 21 березня 2003 року № 463, наказу регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області від 27 березня 2003 року № 296. Приватизація здійснювалась з відома та з ініціативи відповідача, який, на думку позивача, повинен був повідомити органи приватизації про права позивача на 10 квартир загальною площею 579 м.кв. у збудованому будинку на вул.Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий.

Позивач вважає, що невиконанням договірних зобов'язань відповідач завдав позивачу збитки у вигляді неотриманого прибутку, який позивач міг би отримати у випадку реалізації 10 квартир загальною площею 579 м.кв. по середній ціні одного квадратного метра 2249,00 грн. Розмір упущеної вигоди обґрунтовує листом Проектно-інвестиційної компанії «Стрийжитлобуд»№3110/05 від 31 жовтня 2005 року про вартість квартир у будинку №1б по вул. Ленкавського у м. Стрий.

В судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримав і навів доводи, подібні тим, що зазначені в позовній заяві та доданих до неї документах, просить позов задовольнити і при цьому вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача 2021868,00 грн. збитків за непередані позивачу квартири загальною площею 579 м.кв. з розрахунку вартості одного квадратного метра житла у Львівській області на момент винесення судом рішення. Вказану суму обгрунтовує показниками опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 31 від 22 січня 2008 року. На думку представника позивача, за договором №1 від 15 лютого 1993 року безкоштовна передача майна не відбувалась - проектно-кошторисна документація передавалась в обмін на зустрічне зобов'язання Локомотивного депо Стрий надати Стрийському заводу «Металіст»10 квартир. Вважає, що сторони договору №1 від 15 лютого 1993 року діяли в межах чинного на момент укладення договору законодавства, договір є обов'язковим до виконання і для правонаступників сторін договору. Право вимагати виконання відповідачем зобов'язань за цим договором належить позивачу на підставі статуту, приватизаційних документів, передаточного балансу та в силу положень ст.ст.18,28 закону України «Про приватизацію державного майна», ст.22 закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств».

На запитання суду який договір укладено між Стрийським заводом «Металіст»та Локомотивним депо Стрий Львівської залізниці 15 лютого 1993 року з огляду на зміст цього договору, представник позивача надавав суду різні пояснення:

- договір змішаний, що передбачено ст.628 Цивільного кодексу України, однак не назвав елементи яких саме договорів містить договір №1 від 15 лютого 1993 року, а також не пояснив правових підстав укладення вказаного договору до 1 січня 2004 року –дати набрання чинності Цивільним Кодексом України;

- названий договір є договором міни, за яким позивач передавав відповідачу проектно-кошторисну документацію на будівництво 89-ти квартирного житлового будинку по вул.Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий, а відповідач повинен був після закінчення будівництва названого будинку передати позивачу 10 квартир загальною площею 579 м.кв.

Відповідач державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця” позов заперечив, як безпідставний і незаконний. Пояснив, що згідно наказу Фонду державного майна України № 463 від 21 березня 2003 року об'єкт незавершеного будівництва по вул. Ленкавського у м. Стрий був включений в перелік об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації і проданий на аукціоні 29 серпня 2003 року переможцю торгів –Микаєляну Петру Шаваловичу. Львівська залізниця не відповідає за включення даного об'єкта незавершеного будівництва до переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації. Таким чином зобов'язання припинилось неможливістю його виконання на підставі ст.ст.598, 607 Цивільного Кодексу України. Просить в позові відмовити. Відповідач просить застосувати строк позовної давності з огляду на дату укладення договору № 1, дати прийняття наказу Фондом державного майна України та дати звернення з позовом до суду. На запитання суду коли саме, на думку відповідача, закінчився строк позовної давності з огляду на предмет позову та обгрунтування позовних вимог представник відповідача не дав конкретної відповіді.

Відповідач також подав зустрічний позов до позивача, просить суд прийняти зустрічний позов для спільного розгляду з первісним, поновити пропущений термін позовної давності та визнати недійсним договір № 1 укладений 15 лютого 1993 року між Стрийським заводом «Металіст»та Локомотивним депо Стрий Львівської залізниці.

Вважає, що заперечуваний договір є незаконним, оскільки суперечить ст.153 Цивільного Кодексу Української РСР та п.5 Декрету Кабінету Міністрів України № 8-92 від 15 грудня 1992 року «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», а тому його слід визнати недійсним відповідно до вимог ст.48 у Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року . Сторони договору № 1 від 15 лютого 1993 року на час його укладення належали до підприємств загальнодержавної форми власності, а отже не вправі були безкоштовно передавати закріплене за ними майно іншим підприємствам, установам, організаціям. Крім того, вид договору № 1 укладеного 15 лютого 1993 року між Стрийським державним заводом «Металіст»та Локомотивним депо Стрий Львівської залізниці неможливо встановити, оскільки сторони договору не досягнули згоди щодо предмету та ціни договору, що є істотними умовами для укладення будь-яких видів договорів, зазначених у Цивільному Кодексі Української РСР 1963 року. Про існування договору № 1 укладеного 15 лютого 1993 року між Стрийським державним заводом «Металіст»та Локомотивним депо Стрий Львівської залізниці відповідачу стало відомо лише в січні 2006 року, коли позивач звернувся з вимогою відшкодувати збитки або передати на баланс 10 квартир по вул.Ленкавського в м.Стрий.

Суд прийняв зустрічний позов державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” до відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст” для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов представник позивача заперечує, як безпідставний і такий, що не ґрунтується на законі. Вважає, що Декретом Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» державним підприємствам заборонялось передавати безоплатно не все майно, а тільки майно, закріплене за ними державою. Крім того, майно заборонялось передавати безоплатно. Проектно-кошторисна документація на житловий будинок по вул. Ленкавського у м. Стрий виготовлялась у 1987-1989 роках, коли діяв закон СРСР «Про державне підприємство (об'єднання)», де передбачався обов'язок підприємства направляти основну частину коштів фонду соціального розвитку на будівництво житла. Тому Стрийський державний завод «Металіст»за власні кошти замовив проектно-кошторисну документацію на житловий будинок, а за недостатністю коштів для будівництва передав передав таку Локомотивному депо Стрий Львівської залізниці в обмін на зустрічне зобов'язання Локомотивного депо Стрий передати Стрийському державному заводу «Металіст»10 квартир у збудованому будинку по вул. Ленкавського у м. Стрий. Будівництво житлового будинку по вул. Ленкавського у м. Стрий відповідач здійснював за рахунок фонду соціального розвитку (прибутку) підприємства без залучення бюджетних коштів, що підтверджується аудиторським висновком ТзОВ «Аудиторська фірма Транс-Аудит»за № 10/3 від 23 червня 2003 року. Представник позивача стверджує, що сторони договору № 1 від 15 лютого 1993 року домовились передавати майно без сплати коштів, але з зустрічним набуттям прав, тобто, в обмін, а не дарування. Проектно-кошторисна документація передавалась без сплати коштів проте з подальшим отриманням права на 10 квартир, тобто, відплатно. Щодо строку позовної давності, то представник позивача вважає неправдивими твердження відповідача про час, коли він довідався про існування договору № 1 від 15 лютого 1993 року, оскільки вказаний договір затверджував начальник Львівського відділку залізниці, правонаступником Львівського відділку залізниці є державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця”. Представник відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст” надав суду лист проектно-будівельної фірми ТзОВ «Будрієс»від 07 листопада 2006 року щодо вартості проектно-кошторисної документації на 89-ти квартирний житловий будинок, де зазначено, що така становить 1363541,6 грн. без ПДВ.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що в задоволенні первинного та зустрічного позовів слід відмовити з наступних підстав.

За приписами ст.22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог ст.623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно з матеріалами справи Стрийський державний завод «Металіст»і Локомотивне депо Стрий Львівської залізниці 15 лютого 1993 року уклали договір № 1 за умовами якого Стрийський державний завод «Металіст»зобов'язався «…передати Депо безкоштовно проектно-кошторисну документацію на будівництво 89-ти квартирного житлового будинку по вул.Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий…», а також взяв на себе «…всі витрати за раніше прокладені інженерні комунікації до будівельного майданчику (газ, тепломережі, водопровід)». Локомотивне депо Стрий зобов'язалося «… після закінчення будівництва вказаного вище будинку передати безкоштовно Заводу 10 квартир загальною площею 579 м.2 (5 двокімнатних, 5 трьохкімнатних) в одному під'їзді.

На дату 15 лютого 1993 року укладення договору № 1 Локомотивне депо Стрий Львівської залізниці діяло на підставі Положення про локомотивне депо Львівського відділення залізної дороги зі статусом юридичної особи. Внаслідок численних реорганізацій, з 27 липня 1999 року локомотивне депо Стрий Львівської залізниці діє без статусу юридичної особи, як відособлений підрозділ, у складі Львівської державної залізниці, а з 06 лютого 2006 року –у складі державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, що підтверджено наказом начальника Львівської залізниці від 14 листопада 1997 року № 306/н, розпорядженням міського голови м. Стрия від 27 липня 1999 року № 200, довідкою статистики, статутами, відповідно, Львівської державної залізниці та державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”.

Рішенням виконавчого комітету Стрийської районної ради народних депутатів від 09 квітня 1993 року «Про виділення земельної ділянки під будівництво і надання дозволу на проектно-пошукові роботи локомотивному депо Стрий»визнано таким, що втратило чинність рішення міськвиконкому № 436 від 16 жовтня 1986 року (яким Стрийському заводу «Металіст»виділено земельну ділянку для будівництва), дозволено заводу «Металіст»передати локомотивному депо Стрий проектно-кошторисну документацію на будівництво 89-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином на вул.Ленкавського на умовах, передбачених договором № 1 від 15 лютого 1993 року; виділено локомотивному депо Стрий земельну ділянку 0,95га по вул. Ленкавського для будівництва 89-ти квартирного житлового будинку з магазином.

На підставі пояснень представників сторін, наданих доказів судом з'ясовано, що робочий проект будівництва житлового будинку виконувало Дрогобицьке відділення державного інституту проектування міст «Містопроект». Первинно у 1987 році проектно-кошторисна документація передбачала будівництво 90-ти квартирного житлового будинку по вул. Парковій в м. Стрий. За зверненням Стрийського державного заводу «Металіст»був здійснений перерахунок проекту будівництва 89-ти квартирного житлового будинку по вул. Парковій в м. Стрий та на проект будівництва 89-ти квартирного житлового будинку по вул. Дружби народів в м.Стрий. Надалі внаслідок змін назв вулиць і коректувань вказана проектно-кошторина документація змінювала назву на проект будівництва 89-ти квартирного житлового будинку по вул. Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий, на проект будівництва 106-квартирного житлового будинку на вул.Ленкавського в м.Стрий. При цьому ці зміни в проектно-кошторисній документації проводились вже за зверненням служб Львівської державної залізниці, яка й розпочала будівництво 106-квартирного житлового будинку на вул.Ленкавського в м.Стрий за рахунок коштів підприємства.

Наказом Фонду державного майна України від 21 березня 2003 року № 463 до переліку об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації, включено 106-квартирний житловий будинок Львівської державної залізниці, що розташований за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського. Здійснити приватизацію названого об'єкта зобов'язано регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

Станом на 31 травня 2003 року вартість об'єкта незавершеного будівництва 106-квартирного житлового будинку на вул.Ленкавського в м.Стрий становила 525732,94 грн., які фінансувались за рахунок власних коштів державного підприємства. Цей факт підтверджено актом обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва, довідкою про вартість об'єкта незавершеного будівництва, які Львівська державна залізниця надавала регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області.

Об'єкт незавершеного будівництва 106-квартирний житловий будинок Львівської державної залізниці за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського, як державне майно, був проданий регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області переможцю аукціону –Микаєляну Петру Шаваршевичу, договір купівлі-продажу укладено 2 жовтня 2003 року. Акт прийому-передачі названого незавершеного будівництва підписано 03 жовтня 2003 року. Отримані від продажу кошти поступили до загального і спеціального фондів державного бюджету України.

Отже, об'єкт незавершеного будівництва 106-квартирний (89-квартирний) житловий будинок Львівської державної залізниці за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського (колишня вул. Паркова, вул.Дружби народів) не змінював свого статусу державного майна до 2 жовтня 2003 року –дати його продажу в процесі приватизації регіональним відділеням Фонду державного майна України по Львівській області.

Щодо правонаступництва позивача в частині права вимоги за договором № 1 від 15 лютого 1993 року квартир в житловому будинку за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського суд константує наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Стрийський завод „Металіст” створене в процесі приватизації державного майна шляхом перетворення Стрийського державного заводу «Металіст»відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 07 грудня 1995 року № 2836. Вартість майна, що підлягала приватизації, яка надалі й увійшла в статутний фонд відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст”, визначена в сумі 471700000 тис. крб. (4717000 гривень).

За приписам ст.3 закону України «Про приватизацію державного майна»(в редакції, чинній на час приватизації Стрийського державного заводу «Металіст») дія цього закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду.

Відповідно до вимог ст.18 закону України «Про приватизацію державного майна»(в редакції, чинній на час приватизації Стрийського державного заводу «Металіст») створене акціонерне товариство є правонаступником приватизованого підприємства. Особи, які придбали державні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

До створення відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст” регіональне відділенням Фонду державного майна України по Львівській області 30 листопада 1995 року затвердило акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Стрийського державного заводу „Металіст”, у якому з вартості цілісного майнового комплексу вилучено, зокрема, вартість державного житлового фонду в загальній сумі 96 тис.крб. (п.14.3. акту). Названа сума визначена на підставі зведеної відомості розрахунку незавершеного будівництва та капітальних вкладень і відомості незавершеного будівництва житла, наданої Стрийським державним заводом «Металіст», у якій вказано три об'єкти незавершеного будівництва житла та їх вартість 96303 крб., в тому числі зазначено й 89 квартирний житловий дім загальною вартістю 25290 крб. відображеною за ціною проектно-кошторисної документації на будівництво цього житлового будинку.

Планом розміщення акцій відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст”, затвердженим наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 13 грудня 1995 року № 2869, визначено, що державний житловий фонд приватизується відповідно до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

В переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст” регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області згідно з наказом про створення відкритого акціонерного товариства від 07 грудня 1995 року № 2836, відсутні відомості про передачу об'єктів незавершеного житлового будівництва.

Названі документи не містять жодних відомостей про приватизацію відкритим акціонерним товариством „Стрийський завод „Металіст” активів приватизованого Стрийського державного заводу «Металіст», пов'язаних із зобов'язаннями Локомотивного депо Стрий передати 10 квартир загальною площею 579 м.кв. в житловому будинку на вул.Ленкавського в м.Стрий.

Таким чином, при приватизації Стрийського державного заводу «Металіст»незавершене будівництво житлового будинку за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського (колишня вул.Паркова, потім вул.Дружби народів) не увійшло в статутний фонд відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст”, в силу закону таке, як державний житловий фонд, не підлягало викупу. Відкрите акціонерне товариство „Стрийський завод „Металіст” не приватизовувало активів Стрийського державного заводу «Металіст», пов'язаних із зобов'язаннями Локомотивного депо Стрий передати 10 квартир загальною площею 579 м.кв. в житловому будинку на вул.Ленкавського в м.Стрий.

Відповідно, це незавершене будівництво, як і право вимоги квартир в об'єктах державного житлового фонду за договором, укладеним до приватизації, не передавалось і не могло передаватись відкритому акціонерному товариству „Стрийський завод „Металіст” за передаточним балансом від 1 жовтня 1995 року, за переліком майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Стрийський завод „Металіст”.

Тобто, відкрите акціонерне товариство „Стрийський завод „Металіст” при приватизації не набуло права вимоги квартир в об'єктах державного житлового фонду рівно ж як і не набуло права власності на об'єкти незавершеного будівництва житла. Об'єкт незавершеного будівництва –89-квартирний (пізніше 106-квартирний) житловий будинок за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського залишився у державній власності. Джерело фінансування цього незавершеного будівництва (за рахунок державних коштів чи за рахунок власних коштів державного підприємства) не змінює його статусу державного майна.

Держава в особі Фонду державного майна України розпорядилася вказаним майном, а саме, за наказом Фонду державного майна України від 21 березня 2003 року № 463 об'єкт незавершеного будівництва 106-квартирний житловий будинок за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського включений до переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації та проданий у встановленому порядку.

За приписами ст.ст.33,34 ГПК України, кожна із сторін повинна належними і допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відкрите акціонерне товариство „Стрийський завод „Металіст” є правонаступником приватизованого підприємства - Стрийського державного заводу «Металіст»і в цих межах вправі у встановленому порядку реалізовувати надані йому законом цивільні права та обов'язки приватизованого Стрийського державного заводу «Металіст».

Проте об'єкт незавершеного будівництва 89-квартирного житлового будинку за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ленкавського не приватизовувався, а залишився у державній власності. При приватизації позивач в силу закону не набув і не міг набути й права вимоги квартир у державному житловому фонді за договором № 1 від 15 лютого 1993 року, сторонами якого були два державні підприємства.

Відтак, позивач не довів суду виникнення у нього цивільних прав з підстав, визначених ст.11 Цивільного Кодексу України, щодо названого об'єкта незавершеного будівництва чи його частини, в тому числі й за договором № 1 від 15 лютого 1993 року, порушення відповідачем права позивача на названий об'єкт незавершеного будівництва та понесення у зв'язку з цим збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку, який позивач міг би отримати у випадку реалізації 10 квартир загальною площею 579 м.кв. в житловому будинку на вул.Ленкавського в м.Стрий).

Суд відхиляє заяву відповідача про застосування строку позовної давності з огляду на предмет позову, обгрунтування позовних вимог і змісту самої заяви відповідача, де немає чіткої вказівки коли, на думку відповідача, сплив строк позовної давності за первинним позовом.

Щодо договору № 1 від 15 лютого 1993 року суд константує наступне.

Стрийський державний завод «Металіст»і Локомотивне депо Стрий Львівської залізниці 15 лютого 1993 року уклали договір № 1, який складається з п'яти пунктів: Першим пунктом названого договору визначено, що Стрийський державний завод «Металіст»зобов'язався «…передати Депо безкоштовно проектно-кошторисну документацію на будівництво 89-ти квартирного житлового будинку по вул.Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий…», а також взяв на себе «…всі витрати за раніше прокладені інженерні комунікації до будівельного майданчику (газ, тепломережі, водопровід)». Другим пунктом договору визначено, що Локомотивне депо Стрий зобов'язалося «… після закінчення будівництва вказаного вище будинку передати безкоштовно Заводу 10 квартир загальною площею 579 м.кв. (5 двокімнатних, 5 трьохкімнатних) в одному під'їзді. Третім пунктом договору визначено термін його дії –з моменту підписання і затвердження і до закінчення будівництва. Наступними пунктами договору визначено порядок вирішення суперечок та юридичні адреси сторін.

За приписами ст.153 Цивільного Кодексу Української РСР, чинного до 1 січня 2004 року, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Договір № 1 від 15 лютого 1993 року не містить ознак жодного з видів договорів, визначених чинним на той час Цивільним Кодексом Української РСР, в тому числі й договору міни, про що стверджував представник позивача.

Адже статтями 241, 242 Цивільного Кодексу Української РСР, чинного до 1 січня 2004 року, встановлено, що за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. Договір міни, в якому однією або обома сторонами є державні організації, може бути укладений лише у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає зі змісту відносин сторін.

Декретом Кабінету Міністрів України №8-92 від 15 грудня 1992 року “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” (який мав силу закону) здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності було покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади. Також було заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.

До приватизації Стрийський державний завод «Металіст»знаходився у віданні Державного комітету України по геології і використанню надр.

Локомотивне депо Стрий входило до складу Львівської державної залізниці та належало до сфери управління Міністерства транспорту України.

Як встановлено статтею 48 Цивільного Кодексу Української РСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

З огляду на зміст оспорюваного договору, приналежність в 1993 році сторін договору до сфери управління органів державної виконавчої влади, статус належного сторонам майна, договір № 1 від 15 лютого 1993 року не відповідає вимогам закону. Крім того, на час укладення названого договору житлового будинку по вул. Ленкавського (Дружби народів) в м.Стрий не існувало, тому обмін, де одним з майна вказано квартири, не міг проводитись взагалі.

Виходячи з викладеного договір № 1 від 15 лютого 1993 року не відповідає вимогам закону, тому є недійсним.

Однак, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору № 1 від 15 лютого 1993 року з підстав пропуску ДТГО «Львівська залізниця»строку позовної давності з таких підстав.

Пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України встановлено, що до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до вимог ст.ст.71, 75, 80 Цивільного Кодексу Української РСР, чинного до 1 січня 2004 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлено в три роки. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

В даному випадку зустрічний позов про визнання недійсним договору № 1 від 15 лютого 1993 року пред'явлено у вересні 2006 року, через тринадцять років після укладення договору. Сторона договору - Локомотивне депо Стрий до серпня 1999 року діяло зі статусом юридичної особи і мало можливість звернутись до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права. Після реорганізації Локомотивного депо Стрий право на пред'явлення позову мала Львівська державна залізниця, яка повинна була знати про існування договору № 1 від 15 лютого 1993 року. Відтак твердження ДТГО «Львівська залізниця»про те, що їй було невідомо про заперечуваний договір не доводить поважності причини пропуску строку позовної давності, тому суд застосовує позовну давність і відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати суд покладає: за первинним позовом - на позивача; за зустрічним позовом – на відповідача.

Керуючись ст.ст.4,4-1,4-2,4-3,4-4,4-5,4-6,4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

В позові відкритого акціонерного товариства «Стрийський завод «Металіст»до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»про стягнення збитків відмовити повністю.

В зустрічному позові Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до Відкритого акціонерного товариства «Стрийський завод «Металіст»про визнання недійсним договору №1 від 15 лютого 1993 року відмовити повністю.

Суддя