Постанова

від 13.05.2014 по справі 916/290/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Справа № 916/290/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства та виноробства імені В.Є. Таірова" на ухвалуГосподарського суду Одеської області від 26.07.2013 року та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року у справі№916/290/13-г господарського суду Одеської області за заявою Державного підприємства Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства та виноробства імені В.Є. Таірова" доФермерського господарства "Христо Ботєва" провизнання банкрутом

за участю представників сторін: від Фермерського господарства "Христо Ботєва" - Богуш О.О., дов. №03/03 від 03.03.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2013 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні заяву Державного підприємства Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства та виноробства імені В.Є. Таірова" (далі - ініціюючий кредитор) про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "Христо Ботєва" (далі - боржник) в порядку статей 12, 93 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) (т. 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Христо Ботєва", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 508 878, 63 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази публікації надати суду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Колмикову Т.О. (т. 2, а.с. 39 - 43).

Оголошення про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "Христо Ботєва" опубліковано в газеті "Голос України" №70 (5570) від 11.04.2013 року (т. 4, а.с. 45).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2013 року у справі № 916/290/13-г (суддя - Грабован Л.І.) визнано вимоги наступних кредиторів до боржника: ПАТ АСТРА БАНК - конкурсні вимоги на суму 670 261, 81 грн., вимоги, забезпечені заставою майна боржника, - на суму 410 254, 05 грн., Арцизької МДПІ Одеської області на суму 185 383, 12 грн., ТОВ "Техноторг" на суму 544 624, 63 грн., Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області на суму 26 138, 01 грн., Фермерського господарства "ФАРТВОРД" на суму 966 280, 07 грн., ТОВ "ДПЗКУ-МТС" на суму 67 723, 70 грн., ТОВ "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" на суму 403 000, 21 грн., ПП "Альфа-Юг" на суму 1 494 220 грн., ТОВ "Промисловий синдикат" на суму 3 109 950 грн., залишено без розгляду вимоги ПП "Альфа-Юг" на суму 2 401 868 грн. (т. 7, а.с. 71 - 76).

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2013 року у справі № 916/290/13-г в частині розгляду грошових вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат", ініціюючий кредитор та конкурсний кредитор - Фермерське господарство "ФАРТВОРД" звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу суду першої інстанції про розгляд вимог кредиторів від 26.07.2013 року в частині розгляду вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат" та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг №03-01/13 від 03.01.2013 року, укладений між боржником та ПП "Альфа-Юг", визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг №02/01/12 від 02.01.2012 року, укладений між боржником та ТОВ "Промисловий синдикат", відмовити ПП "Альфа-Юг" у задоволенні кредиторських вимог до боржника на суму 1 494 220 грн. та відмовити ТОВ "Промисловий синдикат" у задоволенні кредиторських вимог до боржника на суму 3 109 950 грн. Також з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про розгляд вимог кредиторів від 26.07.2013 року в частині розгляду грошових вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат" до боржника звернувся конкурсний кредитор - ПАТ АСТРА БАНК, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині розгляду спірних кредиторських вимог та прийняти рішення про залишення їх без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року у справі № 916/290/13-г (головуючий суддя - Воронюк О.Л., суддя - Єрмілов Г.А., суддя - Лашин В.В.) ухвалу господарського суду Одеської області від 26.07.2013 року (про розгляд вимог кредиторів) у справі № 916/290/13-г залишено без змін, а апеляційні скарги Державного підприємства "Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства та виноробства імені В.Є. Таірова", Фермерського господарства "ФАРТВОРД" та ПАТ АСТРА БАНК - без задоволення (т. 10, а.с. 118 - 130).

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2013 року в частині розгляду грошових вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат" та з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року у справі № 916/290/13-г, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області (про розгляд вимог кредиторів) від 26.07.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року у справі № 916/290/13-г та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг №03-01/13 від 03.01.2013 року, укладений між боржником та ПП "Альфа-Юг", визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг №02/01/12 від 02.01.2012 року, укладений між боржником та ТОВ "Промисловий синдикат", відмовити ПП "Альфа-Юг" у задоволенні кредиторських вимог до боржника на суму 1 494 220 грн. та відмовити ТОВ "Промисловий синдикат" у задоволенні кредиторських вимог до боржника на суму 3 109 950 грн.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ініціюючий кредитор посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

06.03.2014 року боржником через представника Богуша О.О. подано до Вищого господарського суду України через канцелярію письмові заперечення проти касаційної скарги ініціюючого кредитора, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій у даній справі залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вислухавши учасників провадження у справі про банкрутство, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частинами 1, 3, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви, а також докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна та документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника . Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає господарський суд незалежно від того чи визнавались ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними та достатніми доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують, а саме первинні документи, визначені законодавством про бухгалтерський облік, зокрема, договорами (угодами), накладними, рахунками, актами приймання-передачі, актами виконаних робіт тощо, виконавчі документи або рішення суду, яке набрало законної сили. Непідтвердження грошових вимог кредитором належними та достатніми доказами може бути підставою для відмови господарським судом у визнанні грошових вимог такого кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 33, частиною 2 статті 34 та частиною 2 статті 36 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.05.2013 року шляхом надіслання поштового відправлення в межах строку, визначеного статтею 23 Закону про банкрутство, до господарського суду Одеської області звернулося ПП "Альфа-Юг" зі заявою про визнання кредиторських вимог до боржника від 08.05.2013 року (вх. №3-673/2013 від 14.05.2013 року) (т. 4, а.с. 75 - 87). Заява обґрунтована наявністю у боржника заборгованості на суму 3 897 235 грн., в тому числі 3 896 088 грн. основної заборгованості та 1 147 грн. судового збору, що підтверджена договором про надання сільськогосподарських послуг №03-01/13 від 03.01.2013 року, актами про надання послуг №1 від 28.02.2013 року, №2 від 28.02.2013 року та №3 від 30.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2013 року прийнято до розгляду заяву ПП "Альфа-Юг" про визнання кредитором боржника (т. 4, а.с. 145 - 146). 26.07.2013 року ПП "Альфа-Юг" уточнило кредиторські вимоги, не змінюючи при цьому суми вимог до боржника, заявлених у дану справу про банкрутство згідно заяви від 08.05.2013 року (т. 7, а.с. 61 - 62).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.05.2013 року шляхом надіслання поштового відправлення в межах строку, визначеного статтею 23 Закону про банкрутство, до господарського суду Одеської області звернулося ТОВ "Промисловий синдикат" зі заявою про визнання кредитором боржника (вх. №3-675/2013 від 14.05.2013 року) (т. 4, а.с. 114 - 127). Заява обґрунтована наявністю у боржника заборгованості на суму 3 111 097 грн., в тому числі 3 109 950 грн. основної заборгованості та 1 147 грн. судового збору, що підтверджена договором про надання сільськогосподарських послуг №02/01/12 від 02.01.2012 року та актом про надання послуг №2 від 31.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2013 року прийнято до розгляду заяву ТОВ "Промисловий синдикат" про визнання кредитором боржника (т. 4, а.с. 149 - 150).

Суд першої інстанції встановив обставини визнання розпорядником майна боржника кредиторських вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат" в повному обсязі та включення їх до реєстру вимог кредиторів станом на 24.07.2013 року (т. 7, а.с. 21 - 28). Також місцевим господарським судом встановлено відсутність у боржника заперечень щодо грошових вимог зазначених кредиторів (т. 5, а.с. 1).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалами суду від 03.06.2013 року та від 03.07.2013 року прийнято до розгляду заперечення ініціюючого кредитора та конкурсного кредитора - Фермерського господарства "ФАРТВОРД" щодо визнання грошових вимог ПП "Альфа-Юг" до боржника, в частині прийняття до розгляду вимог зазначених кредиторів про визнання недійсним договору про надання сільськогосподарських послуг №03-01/13 від 03.01.2013 року, укладеного між ПП "Альфа-Юг" та боржником, відмовлено (т. 5, а.с. 85 - 86, т. 6, а.с. 13 - 14).

Також судом першої інстанції встановлено обставини прийняття до розгляду ухвалами суду від 03.06.2013 року та від 03.07.2013 року заперечень ініціюючого кредитора та конкурсного кредитора - Фермерського господарства "ФАРТВОРД" щодо визнання грошових вимог ТОВ "Промисловий синдикат" до боржника та обставини відмови у прийнятті до розгляду вимог зазначених кредиторів в частині визнання недійсним договору про надання сільськогосподарських послуг №02/01/12 від 02.01.2012 року, укладеного між ТОВ "Промисловий синдикат" та боржником (т. 5, а.с. 87 - 88, т. 6, а.с. 15 - 16).

Відмовляючи у прийнятті до розгляду вимог ініціюючого кредитора та конкурсного кредитора - Фермерського господарства "ФАРТВОРД" в частині визнання недійсними спірних договорів про надання сільськогосподарських послуг, укладених відповідно між ПП "Альфа-Юг" та боржником та ТОВ "Промисловий синдикат" і боржником, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги кредиторів про визнання зазначених договорів недійсними викладено в межах заперечень на вимоги кредиторів - ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат", відтак, при їх розгляді, господарський суд повинен керуватися нормами законодавства про банкрутство. Однак, Законом про банкрутство не надано права кредитору, вимоги якого не розглянуто судом, на подання заяви про визнання недійсними договорів, укладених боржником з іншими кредиторами.

Розглянувши заяву ПП "Альфа-Юг" з грошовими вимогами до боржника, з врахуванням уточнень, суд першої інстанції встановив, що заявлені грошові вимоги підтверджені в установленому законом порядку первинними документами (договором про надання сільськогосподарським послуг та актами про надання послуг). Також судом встановлено, що у балансі боржника станом на 01.07.2013 року відображена кредиторська заборгованість, в тому числі й перед ПП "Альфа-Юг" на суму 6 687 000 грн., що вбачається із розшифровки кредиторської заборгованості станом на 01.07.2013 року та балансової довідки, підписаної головою підприємства-боржника - Фермерського господарства "Христо Ботєва" Ганчевим В.М. (т. 6, а.с. 136, 139, 142).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що частина заявлених кредитором вимог в розмірі 1 494 220 грн., яка виникла до моменту порушення даної справи про банкрутство внаслідок неоплати боржником за виконані ПП "Альфа-Юг" роботи згідно з актами про надання послуг №1 та №2 від 28.02.2013 року, є конкурсною за своєю правовою природою, тому підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника як така, що підтверджена належними та достатніми доказами у справі.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що грошові вимоги ПП "Альфа-Юг" до боржника на суму 2 401 868 грн. є поточними, оскільки виникли внаслідок неоплати боржником за актом про надання послуг №3 від 30.04.2013 року, що мало місце після порушення провадження у даній справі про банкрутство ухвалою суду від 20.03.2013 року, відтак такі вимоги є поточними і не можуть розглядатися господарським судом по суті в ході процедури розпорядження майном боржника.

Розглядаючи кредиторські вимоги ТОВ "Промисловий синдикат", суд першої інстанції встановив, що заборгованість боржника перед зазначеним кредитором виникла внаслідок неоплати за виконані останнім роботи згідно з актом про надання послуг №1 від 31.12.2012 року (т. 4, а.с. 125), тобто до порушення провадження у даній справі про банкрутство ухвалою суду від 20.03.2013 року, тому такі вимоги є конкурсними за своєю правовою природою. При цьому, суд встановив, що спірні грошові вимоги підтверджені первинними документами (договором про надання сільськогосподарським послуг та актом про надання послуг) та відображені, як кредиторська заборгованість, у фінансовій звітності боржника, а саме у балансі боржника станом на 01.07.2013 року, а також у розшифровці кредиторської заборгованості станом на 01.07.2013 року та балансовій довідці (т. 6, а.с. 136, 139, 142).

З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ "Промисловий синдикат" в повному обсязі, як таких, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі.

При цьому, судом першої інстанції відхилено, як необґрунтовані, доводи ініціюючого кредитора про те, що договори про надання сільськогосподарських послуг, на підставі яких виникли спірні кредиторські вимоги до боржника, є фіктивними, удаваними та укладені з метою одержання більшості голосів на засіданні кредиторів. Місцевий господарський суд зазначив про те, що такі твердження ініціюючого кредитора є припущенням, яке жодним чином не впливає на факт наявності грошового зобов'язання боржника перед кредиторами, встановленого господарським судом за результатами розгляду по суті спірних кредиторських вимог.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах предмета апеляційного оскарження, погодився з висновками суду першої інстанції за результатами розгляду кредиторських вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат" до боржника та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Одеської області (про розгляд кредиторських вимог) від 26.07.2013 року у справі № 916/290/13-г.

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України, касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з частиною 2 статті 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Статтею 111 9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до встановлених судами обставин справи та аналізу зазначених норм законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків за результатами розгляду кредиторських вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат".

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до частини 4 статті 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

При цьому, пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI) роз'яснено про те, що справи у спорах, передбачених частиною 4 статті 10 Закону про банкрутство, відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та розглядаються у позовному провадженні, на відміну від заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ініціюючим кредитором та конкурсним кредитором - Фермерським господарством "ФАРТВОРД" подано до господарського суду заперечення щодо визнання грошових вимог ПП "Альфа-Юг" та ТОВ "Промисловий синдикат" до боржника, в резолютивних частинах яких також заявлено вимоги про визнання недійсними спірних договорів про надання сільськогосподарських послуг, укладених відповідно між ПП "Альфа-Юг" та боржником та ТОВ "Промисловий синдикат" і боржником, з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України про недійсність правочинів.

З огляду на зазначені норми законодавства про банкрутство та встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про неможливість розгляду в межах даної справи про банкрутство вимог зазначених кредиторів про визнання недійсними спірних договорів про надання боржнику сільськогосподарських послуг, викладених у запереченнях на вимоги інших кредиторів з посиланням на норми цивільного законодавства, оскільки в межах провадження у справі про банкрутство розглядаються лише заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника з підстав, передбачених статтею 20 Закону про банкрутство. При цьому, заінтересована особа (конкурсний кредитор або арбітражний керуючий) повинні подати до господарського суду заяву про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника, яка за своєю формою та змістом відповідатиме позовній заяві, та оплатити її судовим збором.

Доводи скаржника за змістом касаційної скарги колегія суддів касаційного суду вважає такими, що не спростовують правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та обґрунтованості висновків судів, викладених в оскаржуваних рішеннях, а спрямовані на переоцінку доказів Вищим господарським судом України, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 111 7 ГПК України, а відтак, такі доводи є необґрунтованими.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції (про розгляд кредиторських вимог) від 26.07.2013 року та постанова суду апеляційної інстанції від 29.10.2013 року ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства та виноробства імені В.Є. Таірова" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.07.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року у справі № 916/290/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя:Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.