Постанова

від 13.05.2014 по справі 820/5755/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р. № 820/5755/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.

за участю:

представників позивача - Кочетової Л.О., Черняєвої Л.Ю.,

представник відповідача - Малімон Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС", з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.02.2014 року № 0000662204.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що порушення податкової дисципліни у діяльності позивача відсутні, а висновки податкового органу, викладені в Акті камеральної перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, є помилковими та позбавленими відповідних правових підстав. ТОВ «Техно-Імпекс» не погоджується з висновками камеральної перевірки, які викладені в акті № 106/20-33-226404 від 17.01.2014 р., про несвоєчасне надання Декларації з ПДВ за листопад 2013 р.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надавши на підтвердження своїх позовних вимог квитанції про підтвердження своєчасного відправлення звітності до податкового органу, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач та його представник в наданих запереченнях проти позову заперечували. В обґрунтування своєї позиції зазначивши, що Західна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області діяла на підставі та у спосіб, передбачений Податковим законодавством України в межах наданої діючим законодавством компетенції. Також податковий орган зауважив, що керівник ТОВ «Техно-Імпекс» мав право у разі виникнення сумніву щодо своєчасного подання податкової звітності отримати всю необхідну інформацію щодо її подання/неподання, звернувшись до Західної ОДПІ із запитом, однак, таким правом не скористався, відтак, за таких обставин вважає будь-які посилання позивача на своєчасне надання декларації до податкового органу є недоречними.

Враховуючи викладене, просив суд в задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальностю «Техно-Імпекс» - відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1); податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1); штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1); пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1); податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (п.п.16.1.7. п. 16.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Приписами п.п. 47.1.1 п. 47.1. ст. 47 Податкового кодексу України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Імпекс», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 31439784, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) в Західній ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (а.с. 19-21). Згідно свідоцтва № 100032291, виданого 02.04.2007 року, позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 18).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2014 року посадою особою Західної ОДПІ у м. Харкові була проведена камеральна перевірка ТОВ «Техно-Імпекс» по податковій Декларації з податку на додану вартість № 1400000388 від 10.01.2014 р. за листопад 2013року, результатами якої оформлені актом перевірки № 106/20-33-226404 від 17.01.2014 року (а.с. 6-7).

Згідно з висновками акту перевірки у порушення п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 глави 2 розділу ІІ п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України платником податків несвоєчасно надано декларацію з ПДВ за листопад 2013 р. а саме 10.01.2014 замість 20.12.2013 р.

На підставі зазначеного акту перевірки Харківською ОДПІ Харківської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000662204 від 12.02.2014р., яким платнику податків нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень (а.с. 8).

У відповідності до ст.56 Податкового кодексу України, позивач звернувся зі скаргою до ГУ Міндоходів у Харківській області. Податковим органом прийнято рішення про залишення скарги підприємства без розгляду на підставі несвоєчасного надання скарги до поштового відділення.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для вищезазначених висновків про збільшення сум грошового зобов'язання визначено те, що: податкова декларація з ПДВ була надана 10.01.2014 р. замість 20.12.2013 року.

У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість врегульовані Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року.

Пунктом 203.1, ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 120.1 ст. 120. Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Суд зазначає, що з метою виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 587-р «Про схвалення Концепції створення та функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності», плану заходів щодо реалізації Концепції, практичного впровадження Законів України від 22 травня 2003 року № 851-VI "Про електронні документи та електронний документообіг", №852-VI "Про електронний цифровий підпис" та Податкового кодексу України і уніфікації форматів документів в електронному вигляді для подальшого розвитку технології подання платниками документів в електронному вигляді, наказом Міндоходів України від 09.10.2013р. №561 «Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників» внесені зміни до наказу ДПА України від 03.05.2006 №242 "Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків"

Наказом ДПА України від 03.05.2006р. №242 "Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків" у редакції наказу Міндоходів України від 09.10.2013 №561 «Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників» передбачено, що звітність може подаватись в електронному вигляді за умови дотримання Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис» та вимог цього наказу. Документ вважається поданим лише після отримання підписаного підтвердження з органів доходів і зборів.

З фізичної точки зору кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом.

Пакет звітних документів - це певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб'єктом в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності.

Судом з'ясовано, що ТОВ «Техно-Імпекс» використовує програмне забезпечення «Арт-Звіт», яке розробник, відповідно до наказу Міндоходів № 561 від 09.10.13р. повинен набув привести у відповідність до стандартів Міндоходів відповідно до внесених змін до наказу ДПА України від 03.05.2006р. №242 "Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків".

Судом з'ясовано, що ТОВ «Техно-Імпекс» укладено договір № ЦСК/Хр/4/4.2.13 від 04.02.2013 р. з Харківською філією ТОВ «Арт-мастер» на надання послуг електронного цифрового підпису (а.с. 10).

Позивач зазначає, що після отримання відповідного оновлення від «Арт-Звіт» у відповідності до інструкції, яка була надана розробником вказаного програмного забезпечення, було сформовано Декларацію з податку на додану вартість, яка містила додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

На підтвердження направлення податкової звітності, а саме: декларації з податку на додану вартість - позивачем отримана квитанція 2 про прийняття декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 р. реєстраційний номер 9082602343 від 20.12.2013 (а.с.11).

У зв'язку із чим позивач вважав, що зазначена декларація є прийнятою податковим органом.

Однак, 30.12.2013р. керівником підприємства був отриманий лист від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 25.12.2013р. № 1098, в якому на підставі того, що податкова декларація № 9082602343 від 20.12.2013 р не визнана податковою звітністю на підставі п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу № України від 02.12.2010р. № 2755-VI, а саме: відсутній обов'язковий додаток - відповідачем було запропоновано надати нову декларацію з ПДВ за листопад 2013 р.

Між тим, судом з'ясовано, що додаток 5 до декларації з ПДВ за листопад 2013, на який посилається відповідач як на відсутній на момент подання декларації - був наданий до ДПІ того самого дня, про що свідчить повідомлення про отримання звітності.

Позивачем зазначається, що в усній розмові з представником ДПІ керівнику підприємства повідомили, що причиною невизнання декларації з ПДВ № 9082602343 від 20.12.2013р. була відсутність у структурі файлу зв'язку з додатком 5 до декларації з ПДВ за листопад 2013р., який у свою чергу був наданий до ДПІ того самого дня, про що свідчить повідомлення про отримання звітності (а.с. 12).

Таким чином, на підставі викладеного судом робиться висновок, що порушення податкової дисципліни у діяльності Позивача відсутні, а висновки податкового органу, викладені в Акті камеральної перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, вбачаються помилковими та позбавленими відповідних правових підстав.

За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав доказів правомірності спірних висновків, зроблених під час проведеної перевірки підприємства позивача, а також правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення за наслідками цих висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкта владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржуване рішення від 12.02.2014 року № 0000662204, винесеного відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС", є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.02.2014 року № 0000662204, винесеного відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ІМПЕКС".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2014 року.

Суддя Заічко О.В.