Постанова

від 14.05.2014 по справі 812/2525/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2525/14

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Ліпко Т.М.,

за участю:

представника позивача: не прибув

представника відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Караван" про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Рубіжанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області) до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Караван" (далі - ТОВ "АТП "Караван") про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "АТП "Караван" засноване на приватній власності, здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі статуту. Підприємство є приватним та має статус юридичної особи. Зареєстроване за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 47-А, кв. 5 та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 07.06.2007 боржника було зареєстровано в Рубіжанській ОДПІ як платника податків.

Станом на 18.03.2014 у зв'язку з несвоєчасною сплатою сум узгоджених податкових зобов'язань у ТОВ "АТП "Караван" виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 279787,69 грн.

03.12.2013 Луганським окружними адміністративним судом винесено рішення по справі №812/9556/13-а за позовом Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області до ТОВ "АТП "Караван" про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 279770,15 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника. Але протягом часу з 03.12.2013 по 18.03.2014 з розрахункових рахунків платника на виконання платіжних вимог Рубіжанської ОДПІ борг не сплачено, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, при цьому як зазначив позивач, вказані платіжні вимоги виставляються Рубіжанською ОДПІ майже щодня.

Відповідно до довідок Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, Управління Держземагенства у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Рубіжне (на правах відділення м. Рубіжне) (підпорядкований УДАІ) ГУМВС України у Луганській області рухоме та нерухоме майно за ТОВ "АТП "Караван" не зареєстроване.

Згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

На підставі наведеного, позивач проситиь накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "АТП "Караван", що знаходяться у банках.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі сторін.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "АТП "Караван" зареєстровано Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради 01.06.2007 за № 1 390 102 0000 та перебуває на податковому обліку в Рубіжанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області з 07.06.2007 (арк. справи 5-6).

Станом на 18.03.2014 за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 279787,69 грн., що підтверджується актом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АТП "Караван" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ВВП - Луганськ - Контракт» за період з 01.01.2010 - 31.03.2010 та ПП «ЛЕЛ» за період з 01.01.2010 - 31.03.2011 та податковим повідомленням - рішенням, розрахунком податкового боргу та обліковою карткою відповідача (арк. справи 9-11, 15-16).

Згідно листа Управління Держземагенства у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.02.2014 за №1005-с вбачається, що станом на 01.01.2014 інформація щодо земельних ділянок ТОВ "АТП "Караван" (код за ЄДРПОУ 34903168) в Управлінні відсутня (арк. справи 13).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ "АТП "Караван" відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відсутні (арк. справи 12).

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 27.02.2014 № 2, вбачається що за ТОВ "АТП "Караван" на території Кремінського району та м. Рубіжне спецтехніки не зареєстровано (арк. справи 14).

Відповідно до листа центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Рубіжне (на правах відділення м. Рубіжне) (підпорядкований УДАІ) ГУМВС України у Луганській області рухоме та нерухоме майно за ТОВ "АТП "Караван" не зареєстроване (арк. справи 13).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

У зв'язку з наявністю податкового боргу на адресу ТОВ "АТП "Караван" була надіслана податкова вимога форми «Ю» №6 від 01.08.2013 на суму 279770,15 грн., яку було отримано уповноваженою особою відповідача 01.08.2013, що підтверджується підписом на корінці зазначеної вимоги (арк. справи 4).

Згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 10.10.2013 № 568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1839/24371, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду.

Згідно з п.7.3 наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права контролюючого органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку позивачем до суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок накладення такого виду арешту.

Відповідно до п.94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника контролюючого органу так і для суду.

Так, згідно із п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 10.10.2013 № 568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1839/24371, відповідно до п. 3.1. якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ст. 20 Податкового кодексу України норма, надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, зауважує, що реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких належних доказів в розумінні ст.70 КАС України вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України позивачем до суду надано не було, як не було надано і доказів наявності існування хоча б однієї з обставин, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Караван" про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Караван" про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 19 травня 2014 року.

Суддя К.В. Агевич