Рішення

від 31.03.2009 по справі 29/545

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/545

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  29/545

31.03.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом               закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»

до                            закритого акціонерного товариства «Українська агенція по нагляду за дотриманням законодавства у сфері погашення дебіторської заборгованості»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

                             мале приватне підприємство фірма «Ерідон»

про                           стягнення 67 597,26 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Чеховський А.А. –представник за довіреністю № 35  від 22.08.2008 року;                    

від відповідача:     не з'явився;

від третьої особи:  не з'явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Українська агенція по нагляду за  дотриманням законодавства у сфері погашення дебіторської заборгованості»про стягнення боргу в сумі 67 597,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 лютого 2008 року між позивачем (по тексту додаткової угоди - товариство) та відповідачем (по тексту додаткової угоди - підприємство), а також малим приватним підприємством фірма «Ерідон»(по тексту додаткової угоди - страхувальник) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 11/02 про співробітництво і взаємодопомогу від 11 лютого 2008 року.

Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди предметом додаткової угоди є надання підприємством (відповідачем) послуг на користь страхувальника (малого приватного підприємства фірма «Ерідон»), які полягають у виконанні правових функцій у сфері, повернення боргів страхувальнику і захисту фінансових інтересів товариства (позивача).

Згідно із п.1.2. Додаткової угоди страхувальник доручає підприємству, а підприємство приймає на себе обов'язок повернути страхувальнику грошові кошти за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року до Генерального договору №335/171/42 добровільного страхування кредитних (комерційних) ризиків від 23.03.2007 року в розмірі 927 146,27 грн. у строк до 31 березня 2008 року.

Відповідно до п.1.4. Додаткової угоди страхувальник погоджується, що в разі виникнення підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року, грошові кошти, повернуті підприємством, відповідно до п. 1.2. додаткової угоди, страхувальникові будуть вважатися частиною виплати товариством страхового відшкодування за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року.

Згідно із п.1.5. Додаткової угоди повернення Підприємством грошових коштів згідно угоди № 23-03-07 від 23.03.2007 року, укладеної між страхувальником і боржником, в розмірі 927 146,27 грн. страхувальникові вважається як повне виконання зобов'язань товариством за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року, а також як повне виконання зобов'язань підприємством за даною додатковою угодою перед товариством.

Відповідно до п.3.1. додаткової угоди загальна сума винагороди підприємству за надані послуги становить 10 (десять)% від повернутих страхувальникові грошових коштів, майна, майнових прав, але не більше, ніж 10 (десять)% від суми, визначеної пунктом 1.2. даної додаткової угоди.

П. 3.2. додаткової угоди передбачено, що попередня оплата частки суми винагороди підприємству (відповідачеві) становить 55 000,00 грн. та сплачується товариством  (позивачем) протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання даної додаткової угоди.

Позивач повністю виконав своє зобов'язання, визначене п.3.2. додаткової угоди, та сплатив відповідачу на умовах попередньої оплати частку суми винагороди у розмірі 55 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 832 від 26 лютого 2008 року.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань відповідно до п.1.2. Додаткової угоди, а саме не повернув Страхувальнику грошові кошти за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року в розмірі 927 146,27 грн. у строк до 31 березня 2008 р.

Крім того, страхувальнику не було повернуто жодних грошових коштів, майна, майнових прав за вищенаведеними договірними правовідносинами.

Відповідно до п. 5.5. додаткової угоди у випадку невиконання підприємством зобов'язань за даною додатковою угодою у передбачені п.1.2. Додаткової угоди строки, підприємство зобов'язується повернути товариству грошові кошти, сплачені ним за даною додатковою угодою, протягом десяти календарних днів з дати отримання письмової вимоги товариства за вирахуванням 10 (десяти)% від фактично повернутої страхувальнику суми боргу.

04.06.2008 року позивачем відповідачу була надіслана претензія № 2 за вих. №1 937 на суму 55 000,00 грн. В зазначеній претензії Позивач пропонує у 10-денний термін, повернути йому грошові кошти в розмірі 55 000,00 грн.

Листом за вих. № 01/пр. від 08.07.2008 року. позивач повідомив, що 09.06.2008 року отримав претензію № 1937 від 04.06.2008 року на суму 55 000,00 грн. та фактично відмовився виконати вимоги позивача, викладені в претензії, внаслідок чого між сторонами не було досягнуто згоди щодо врегулювання спірного питання в досудовому порядку.

Таким чином, Відповідачем не було виконано зобов'язання, взяте ним, згідно із п.5.5. Додаткової угоди, а саме повернути Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Україна»грошові кошти, сплачені ним за даною Додатковою угодою протягом десяти календарних днів з дати отримання письмової вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»у сумі 55 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.6. додаткової угоди у разі невиконання відповідачем умов п.5.5. додаткової угоди, відповідач сплачує неустойку в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Керуючись п. 5.6. додаткової угоди позивач нарахував відповідачеві неустойку  у сумі 12 100,00 грн. За невиконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачеві три проценти річних від простроченої суми в розмірі 497,26 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.11.2008 року.

У судове засідання 27.11.2008 року з'явився представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.11.2008 року та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Судом відмовлено у задоволенні зави про забезпечення позову у звязку з її необгрунтованістю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів, суд відклав розгляд справи на 15.12.2009 року.

У судове засідання 15.12.2009 року з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв.

Суд ухвалює з власної ініціативи залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача мале приватне підприємство фірму «Ерідон»враховуючи, що рішення по даному спору може вплинути на права та обов'язки малого приватного підприємства фірми «Ерідон».

Відповідно до ст. ст. 66, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів, суд відклав розгляд справи на 23.01.2009 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду м. Києва № 2 від 06.02.2009 року, у зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 29/545 передано на розгляд судді Мудрому С.М.   

10.02.2009 року судя Мудрий С.М. прийняв справу до свого провадження, судове засідання призначено на 31.03.2009 року.

У судове засідання 31.03.2009 року представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ канцелярії надав суду пояснення по суті спору тапросив розглядати справу по суті без участі представника.

Представник позивача та надав документи на вимогу ухвали суду від 10.02.2009 року, надав пояснення по справі, просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 55 000,00 грн., неустойку у сумі 12 100,00 грн., три проценти річних в розмірі 497,26 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 675,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з  перерахунком судом розміру штрафних санкцій.

26 лютого 2008 року між позивачем (по тексту додаткової угоди - товариство) та відповідачем (по тексту додаткової угоди - підприємство), а також малим приватним підприємством фірма «Ерідон» (по тексту додаткової угоди - страхувальник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 11/02 про співробітництво і взаємодопомогу від 11 лютого 2008 року.

Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди предметом додаткової угоди є надання підприємством (відповідачем) послуг на користь страхувальника (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача), які полягають у виконанні правових функцій у сфері, повернення боргів страхувальнику і захисту фінансових інтересів товариства (позивача).

Предметом договору про співробітництво і взаємодопомогу № 11/02 від 11 лютого 2008 року є співробітництво сторін, а саме закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»(позивача) та закритого акціонерного товариства «Українська агенція по нагляду за  дотриманням законодавства у сфері погашення дебіторської заборгованості»(відповідача), для надання як взаємних, так і третім особам виробничих, інформаційних, маркетингових, консультаційних, дилерських, дистриб'юторських, посередницьких, колекторських та інших послуг, виконання на замовлення робіт.

П. 1.3. договору 11/02 від 11 лютого 2008 року передбачено, що роботи в рамках даного договору оформляються окремими додатковими угодами чи шляхом обміну листами.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із п.1.2. додаткової угоди № 1 від 26.02.2008 року до договору № 11/02 про співробітництво і взаємодопомогу від 11.02.2008 року страхувальник (третя особа) доручає підприємству (відповідачу), а підприємство приймає на себе обов'язок повернути страхувальнику грошові кошти за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року до Генерального договору №335/171/42 добровільного страхування кредитних (комерційних) ризиків від 23.03.2007 року в розмірі 927 146,27 грн. у строк до 31 березня 2008 року.

Відповідно до статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1.4. Додаткової угоди страхувальник (третя особа) погоджується, що в разі виникнення підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року, грошові кошти, повернуті підприємством (відповідачем), відповідно до п. 1.2. додаткової угоди, страхувальникові (третій особі) будуть вважатися частиною виплати товариством (позивачем) страхового відшкодування за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року.

Згідно із п.1.5. Додаткової угоди повернення підприємством грошових коштів згідно угоди № 23-03-07 від 23.03.2007 року, укладеної між страхувальником і боржником, в розмірі 927 146,27 грн. страхувальникові вважається як повне виконання зобов'язань товариством за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року, а також як повне виконання зобов'язань підприємством за даною додатковою угодою перед товариством.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.3.1. додаткової угоди загальна сума винагороди підприємству за надані послуги становить 10 (десять)% від повернутих страхувальникові грошових коштів, майна, майнових прав, але не більше, ніж 10 (десять)% від суми, визначеної пунктом 1.2. даної додаткової угоди.

П. 3.2. додаткової угоди передбачено, що попередня оплата частки суми винагороди підприємству (відповідачеві) становить 55 000,00 грн. та сплачується товариством  (позивачем) протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання даної додаткової угоди.

Позивач виконав своє зобов'язання, визначене п.3.2. додаткової угоди, та сплатив відповідачу на умовах попередньої оплати частку суму винагороди у розмірі 55 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 832 від 26 лютого 2008 року.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань відповідно до п.1.2. Додаткової угоди, а саме не повернув Страхувальнику грошові кошти за Адендумом № 6 від 19.04.2007 року в розмірі 927 146,27 грн. у строк до 31 березня 2008 р.

Також, відповідно до пояснень, наданих третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, страхувальнику (третій особі) не було повернуто жодних грошових коштів та майна ні відповідачем ні боржником, чий борговий фінансовий ризик було застраховано Адендумом № 6 від 19.04.2007 року. Також у третьою особою не отриманий примірник підписаної нею додаткової угоди № 1 від 26.02.2008 року.

Згідно зі частиною1 статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. додаткової угоди у випадку невиконання підприємством зобов'язань за даною додатковою угодою у передбачені п.1.2. додаткової угоди строки, підприємство зобов'язується повернути товариству грошові кошти, сплачені ним за даною додатковою угодою, протягом десяти календарних днів з дати отримання письмової вимоги товариства за вирахуванням 10 (десяти)% від фактично повернутої страхувальнику суми боргу.

Відповідно п.7.2. додаткової угоди суперечки та розбіжності за даною додатковою угодою розв'язуються шляхом пред'явлення претензії. При недосягненні згоди або відсутності відповіді на претензію протягом 30 днів з моменту її одержання іншою стороною, суперечка підлягає передачі для розгляду до суду.

04.06.2008 року позивачем відповідачу була надіслана претензія № 2 за вих. №1937 на суму 55 000,00 грн. В зазначеній претензії Позивач пропонує відповідно до п. 5.5. додаткової угоди, у 10-денний термін, повернути йому грошові кошти в розмірі 55 000,00 грн.

Листом за вих. № 01/пр. від 08.07.2008 року. позивач повідомив, що 09.06.2008 року отримав претензію № 1937 від 04.06.2008 року на суму 55 000,00 грн. та повідомив, що претензія складена з порушенням частини 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та просив привести її у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Оскільки п. 5.5. додаткової угоди передбачено повернення товариству грошових коштів, сплачених ними за даною додатковою угодою, протягом десяти календарних днів з дати отримання письмової вимоги, а не претензії, а чинним законодавством не передбачено вимог до форми письмової вимоги, отже письмова вимога може бути написана в довільній формі. Таким чином, претензія № 2 від 04.06.2008 року написана в довільній формі і є письмовою вимогою з проханням повернути грошові кошти.

Оскільки позивачем  листом підтверджено факт отримання 09.06.2008 року претензії № 1937 від 04.06.2008 року на суму 55 000,00 грн. зобов'язання по поверненню товариству грошових коштів, сплачених ним за даною додатковою угодою, повинно бути виконано, відповідно до п.5.5. додаткової угоди, протягом десяти календарних днів з дати отримання письмової вимоги товариства.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 55 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.6. додаткової угоди у разі невиконання відповідачем умов п.5.5. додаткової угоди, відповідач сплачує неустойку в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума  пені, грн.

20.06.08-07.10.0855 000,0011012%3967,21

Загальна сума пені за перерахунком суду становить 3 967,21 грн. та підлягає стягненню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

55, 000,00*3%/366*110 = 495,90 грн.

Загальна сума трьох процентів річних за перерахунком суду становить 495,90 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 статті 55 ГПК України передбачає, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Оскільки, ціна позову становить 59 463,11 грн., тому сума державного мита 593,63  грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська агенція по нагляду за  дотриманням законодавства у сфері погашення дебіторської заборгованості»(03062, м. Київ, вул. просп. Перемоги, 67; р/р 26007045910 ВАТ «Банк «Український капітал», МФО 320371, код ЄДРПОУ 31283138) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»(01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 13; р/р 26501109370101 у ЗАТ «Сведбанк-Інвест»м. Києва, МФО 320650, код ЄДРПОУ 30636550) суму основного боргу 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у сумі 3 967 (три тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 21 коп., три проценти річних у сумі 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. 90 коп.,  витрати  по сплаті державного мита в сумі 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 63 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

Дата підписання: 27.05.2009 року