Рішення

від 26.03.2009 по справі 18/273-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/273-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.09р.

Справа № 18/273-08

За позовом           Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах

                             держави  в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до  В1                   Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної

                             фірми "Тріада", м. Дніпропетровськ

     В2                    Центральне  спеціалізоване  будівельне  управління

                             (госпрозрахункове), смт. Коцюбинське, Київська область

       третя особа    Регіональне відділення Фонду державного майна України

                             по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про                       визнання недійсним договору

Суддя  Петрова В.І.

Представники:

  від прокуратури:Рогуля О.В. дов. № 1350 від 12.05.08 року

  від позивача: не з"явився

  від  відповідача1:Сидорук І. А. дов. від 01.12.08р.

  від відповідача2: не з"явився

  від третьої особи: Тесленко Н.В. дов. № 9 від 16.09.08 року 

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону подав до господарського суду позов  в інтересах  держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада" (відповідач 1) та Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) (відповідач 2), з урахуванням  заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати недійсним (з моменту укладення)  інвестиційний договір від 21.03.2006 року № 16/03-06/1Дф17  про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін та договір від 29.03.2006 року № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 21.03.2006 року № 16/03-06/1Дф17, укладені між державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном, Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" громадянин Мельник В.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Тріада" ( т.2.а.с. 1)

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що зазначені  договори від Міністерства оборони України підписано директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонобуд" Мельником В.Л., який діяв  з перевищенням повноважень. Внесення паю Міністерством оборони України на виконання договору № 16/03-06/1Дф17 передбачало відчуження державного майна військового містечка та передачу земельної ділянки у м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони  України через уповноважені  Кабінетом Міністрів України  підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру після його списання. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для  подальшого використання, але не знаходить застосування  у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Отже, законодавство передбачає особливий порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України, який не був дотриманий при укладенні договорів.

Представник позивача (Міністерства оборони України) позовні вимоги військового прокурора підтримав, посилаючись  на те, що  у Міністерства оборони України відсутні повноваження  щодо самостійного  відчуження майна. Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил  України, здійснює відповідно до закону  управління військовим майном, у тому числі  закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування) та приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між  військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх  розформування. Крім того, позивач зазначає, що використання земель оборони, в якості   пайового внеску  у житловій забудові, чинним законодавством не передбачено.

Відповідач 1 - ТОВ  виробничо-комерційна фірма "Тріада"  позов не визнає, зазначає, що договори укладені відповідно до чинного законодавства. Позивачем не враховані повноваження, якими наділявся від імені Міністерства оборони України, відповідно до довіреності від 14.02.2006 р. № 162з, директор філії Центрального спеціалізованого будівельного  управління "Укроборонбуд" Мельник В.Л. Відповідно до положень цієї довіреності Мельник В.Л. був уповноважений укладати будь-які договори. Інвестиційний договір був припинений  на підставі п.1 акту від 29.03.2006 року. До того ж, на виконання умов договору  про викуп паю, відповідачем 29.05.2008 року платіжним дорученням № 9 на розрахунковий рахунок Міністерства оборони України перераховано 1 035 000,00 грн. Отримавши  від відповідача кошти,  Міністерство оборони України фактично схвалило договір про викуп паю.

Відповідач 2 -  Центральне спеціалізоване  будівельне управління (госпрозрахункове)  в судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області  зазначає, що неможливо надати пояснення по суті спору, оскільки фонд не є стороною за договорами.  

По справі оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

                                                ВСТАНОВИВ:

21 березня 2006 року між державою Україна в особі  Міністерства  оборони України, від імені якого діяв директор філії  Центрального спеціалізованого будівельного управління  (госпрозрахункового) Міністерства оборони "Укроборонбуд" (сторона-1) і ТОВ виробничо-комерційною фірмою "Тріада" (сторона-2) був укладений інвестиційний договір № 16/03-06/1Дф17.

Предметом вказаного договору є спільна діяльність сторін по проектуванню і будівництву (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями  соціально-побутового, торговельного та  адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, шляхом пайової участі сторін, що призведе до створення спільної часткової власності стрін цього договору.

Площа території, на якій відповідно до  цього договору буде здійснено будівництво (реконструкція) об"єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного  та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами становить 0,804 га.

Пайовим внеском  у спільну діяльність  з боку держави стало нерухоме майно, яке складається із: складу неопалюваного  площею 249 кв.м.; клубу солдатського площею 181 кв.м., складу неопалюваного площею 739 кв.м., майстерні площею 321 кв.м., майстерні площею 322 кв.м., складу ГСМ 21 кв.м., КПП площею 8 кв.м., сушилки площею 57 кв.м., складу техніки  неопалюваного площею 343 кв.м., складу ГСМ площею 23  кв.м., пожежного депо площею 59 кв.м., складу техніки 57 кв.м., туалету площею 6 кв.м., гаражу площею 18 кв.м., ТП площею 3 кв.м., вартістю 1 242 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пайовим внеском сторони - 2 за даним договором є витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100 % площі об"єкту та кожної його складової частини, всі інші витрати, безпосередньо пов"язані  з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують.

За п.2.7 договору, пайовий внесок (пай) сторони - 1 передається у спільну  діяльність для цілей договору шляхом підписання акту прийому-передачі. На виконання умов договору, 21.03.2006 року сторони підписали акт прийому-передачі, за яким Міністерство оборони України передало, а ТОВ "Тріада" прийняло вищезазначене майно. За даним договором передане майно є пайовим внеском Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 10.1 договору за взаємною згодою сторін, на будь-якому етапі  виконання договору, сторона - 2 має право здійснити викуп  - дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) (надалі викуп паю) сторони - 1, що полягає в укладенні  цивільно-правових угод,  за якими буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі (паю) сторони - 1 за даним договором.

29 березня 2006 року між сторонами був укладений договір № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі  (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 16/03-06/1Дф17 від 21.03.2006 року.

Відповідно до вказаного договору ТОВ ВКФ "Тріада" здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 21.03.2006 року № 16/03-06/1Дф17 про спільну діяльність за грошові кошти у сумі 1 242 000,00 грн. (т.2 а.с. 6-8).

За актом приймання-передачі матеріального активу пайової участі (паю) за договором № 16/03-06/2Дф17 від 29.03.2006 року, сторона - 1  передала ТОВ ВКФ "Тріада"  наступне майно: склад неопалюваний  площею 249 кв.м.; клуб солдатський площею 181 кв.м., склад неопалюваний площею 739 кв.м., майстерню площею 321 кв.м., майстерню площею 322 кв.м., склад ГСМ 21 кв.м., КПП площею 8 кв.м., сушилку площею 57 кв.м., склад техніки  неопалюваний  площею 343 кв.м., склад ГСМ площею 23  кв.м., пожежне  депо площею 59 кв.м., склад техніки 57 кв.м., туалет площею 6 кв.м., гараж площею 18 кв.м., ТП площею 3 кв.м. (т.2 а.с. 9).

Обидва договори (інвестиційний договір від 21.03.2006 року № 16/03-06/1Дф17  про спільну діяльність та договір від 29.03.2006 року № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі) підписані директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд" - Мельником В.Л. на підставі довіреностей  Міністерства оборони України від 09.03.2006 р. та від 14.02.2006 року.

Прокурор  просить визнати вищезазначені договори недійсними, оскільки  спірні угоди суперечать нормам ЦК України, положенням Закону України "Про збройні сили України", Закону України "Про інвестиційну діяльність" та порушують його законні права щодо користування  військовим майном.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої-другої  ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений  цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності з ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" - військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До нього належать будинки, споруди, всі види озброєння, речове майно, тощо.

Відповідно до ст. З Закону майно набуває статусу військового майна з моменту закріплення за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління і з цього часу його облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

  Статтями 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" визначено, що до військових частин відносяться безпосередньо військові частини, а також заклади, установи та організації Збройних Сил України. Управління Центрального спеціалізованого будівельного управління  є військовою частиною Збройних Сил України та  входить до структури Міністерства оборони.

 Органами,  які  здійснюють  управління  військовим  майном,  згідно  з Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" є Кабінет  Міністрів України та Міністерство оборони України.

Відповідно до ст. 2 Положення "Про порядок відчуження та реалізації військового   майна   Збройних   Сил",   затвердженого   постановою   Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. №1949, відчуження військового майна - це вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, яке є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, рішення про відчуження якого приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Відповідно до положення статті 1134 ЦК України, якщо учасник простого товариства здійснив вклад у спільну діяльність речами, він втрачає право власності на ці речі, оскільки вони переходять у спільну часткову власність учасників.

Отже, враховуючи, що передане Міністерством оборони України по акту майно належить державі на праві власності і є військовим, в даному випадку необхідно застосовувати порядок відчуження майна, визначений  Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положенням  "Про порядок відчуження та реалізацію військового майна Збройних Сил".

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Із наданих у справі матеріалів вбачається, що Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України  рішення про відчуження військового майна не приймали.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладено від імені держави Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" Мельника В.Л. Останній діяв на підставі довіреності  від 9 березня 2006 року, виданої Міністром оборони України, та довіреності Міністерства оборони України, нотаріально посвідченої 14 лютого 2006 року (т.1 а.с. 8).

Однак, відповідно  до довіреності від 9 березня 2006 року, виданої Міністром оборони України, директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" уповноважений укладати від імені Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання правочини спільної діяльності, пайової участі у будівництві житла тощо лише на підставі рішення Міністра оборони України і  за погодження директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України (т. 1, а.с. 37).

У той же час, директор філії Центрального спеціалізованого будівельного правління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", укладаючи інвестиційний договір від 21 березня 2006 року про спільну діяльність та договір від 29 березня 2006 року про компенсацію пайової участі, не отримав рішення Міністра оборони України та не погодив їх укладення з директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України.

Що ж до довіреності Міністерства оборони України, нотаріально посвідченої 14 лютого 2006 року та виданої начальником Центрального спеціалізованого будівельного        управління       (госпрозрахункового)       директору       філії  "Укроборонбуд" на укладення від імені Міністерства оборони України будь-яких договорів, то ця особа відповідно до Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління не уповноважена видавати довіреності на  укладення договорів від імені Міністерства оборони України. Такі довіреності може   видавати   лише   Міністр   оборони   України   і   він   не  уповноважував начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління відповідно до ст. 240 ЦК України передавати свої повноваження іншій особі. Доводи щодо правомірності укладення договорів директором філії Мельником В.П. також спростовуються постановою Верховного Суду України від 21.10.2008 року № 5020-12/102 у справі за позовом  ПП "Априори" до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов"язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. В матеріалах справи відсутні докази щодо схваленення договорів установами, передбаченими законом.

До того ж,  договір про компенсацію пайової участі № 16/03-06/2Дф17 від 29.03.2006 року, який є фактично договором купівлі-продажу пайового внеску Міністерства оборони України, а саме - військового майна, всупереч ст. 657 ЦК України укладений сторонами у простій письмовій формі, що є наслідком нікчемності договору (ч.1 ст. 220 ЦК України).

Недійсність господарського зобов"язання, яке не відповідає вимогам закону або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської  компетенції (спеціальної правосуб"єктності), встановлено ст. 207 Господарського Кодексу України, відповідно до якої таке зобов"язання може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає, що вимоги прокурора щодо визнання недійсними інвестиційного договору від 21.03.2006 року № 16/03-06/1Дф17  про спільну діяльність та договору  від 29.03.2006 року № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі підлягає задоволенню, оскільки договори укладені не уповноваженою особою, без дозволу Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів, а також у простій письмовій формі, що є порушенням закону.

У зв"язку з виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада" з реєстру ЄДРПОУ з 05.02.2009 року, провадження у справі щодо останнього підлягає припиненню.

Керуючись ст.49, п.6 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                        ВИРІШИВ:

Визнати недійсним (з моменту укладення)  інвестиційний договір від 21.03.2006 року № 16/03-06/1Дф17  про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін та договір від 29.03.2006 року № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 21.03.2006 року № 16/03-06/1Дф17, укладені між державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном, Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" громадянин Мельник В.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Тріада".

Провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада"  - припинити.

Стягнути з Центрального спеціалізованого  будівельного управління (госпрозрахункове) (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, фактична адреса - 04053, м. Київ, вул. Артема, 58, код ЄДРПОУ 32200555) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) судові витрати у розмірі 85 (вісімдесят п"ять) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 05.02.2009 року у цій справі.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

 В.І. Петрова

Рішення підписано 09.06.2009 року