Ухвала

від 19.05.2014 по справі 916/3371/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"19" травня 2014 р.Справа № 916/3371/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 916 від 19.05.2014 року)

перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від «28» січня 2014 року, повний текст якого складено та підписано «03» лютого 2014 року

по справі № 916/3371/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліна"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта Ко"

про стягнення 318 805,04 дол. США; 148 438,36 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.01.2014 року (суддя Рога Н.В.) по справі № 916/3371/13 позов Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта Ко" про стягнення 318 805,04 доларів США; 148 438,36 грн. - задоволено повністю.

14.05.2014 року до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 28 січня 2014 року по справі № 916/3371/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта Ко" про стягнення 318 805,04 дол. США; 148 438,36 грн.

Зазначена вище апеляційна скарга 16.05.2014 року надійшла до Одеського апеляційного господарського суду .

Так, скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги ОСОБА_1, судова колегія вважає за необхідне вдруге повернути її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.94 ГПК України до скарги, крім іншого, додаються докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України „Про судовий збір" від 06.10.2011 року № 3828-VI , який згідно з п.1 ст.10 набрав чинності з 01.11.2011 року.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана до місцевого господарського суду 14.05.2014 року, тобто після 01.11.2011 року, а тому сплата судового збору по вказаній апеляційній скарзі здійснюється відповідно до вимог пункту 2 статті 4 Закон України „Про судовий збір".

Статтею 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VI від 06.12.2012 встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з грудня 2013 року становить 1 218 грн., яка є не змінною і в січні 2014 року.

Згідно із ст.4 Закону України „Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про судовий збір", який набрав законної сили 01.11.2011 року і застосовується до апеляційних скарг, що надійшли після набрання ним законної сили, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 218 х 1,5 = 1 827 грн.) та не більш 60 розмірів мінімальної заробітної плати (1 218 х 60 = 73 080 грн.).

Отже, в даному випадку скаржник повинен був сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 26 966,47 грн.

В матеріалах, доданих ОСОБА_1 до апеляційної скарги, взагалі відсутні докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В свою чергу, ОСОБА_1 додав до апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з незадовільним фінансовим станом викликаним відсутністю роботи на протязі 2013-2014 років.

На підтвердження вищевикладеного ОСОБА_1 ніяких доказів не надав.

Статтею 5 Закону України „Про судовий збір" визначено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, встановлено вичерпний перелік осіб (заявників, підприємств), які звільнені від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону України „Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Згідно із пунктом 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-061175/2011, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Частинами 1 та 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 року № 7 встановлено, що, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Судова колегія вважає, що, відповідно до вищезазначених вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 не звільнено від сплати судового збору (ст.5).

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення, яке винесено 28.01.2014 року, підписане та оформлене, відповідно до статті 84 ГПК України, 03.02.2014 року, подана скаржником вдруге до господарського суду Одеської області лише 14.05.2014 року, тобто з пропуском встановленого статтею 93 ГПК України 10-дневного процесуального строку на її подання.

Між тим, ні зі скарги ОСОБА_1, ні з матеріалів, доданих до зазначеної апеляційної скарги, не вбачається заяви (клопотання) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України встановлений перелік підстав, згідно із якими апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку (пункт 4).

Крім того, відповідно до частини 7 пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо ж апеляційна скарга подається з пропуском строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення такого строку, то скарга повертається на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом є однією з основних засад судочинства. У забезпечення цих конституційних положень законодавець у ст.97 ГПК України передбачив вичерпний перелік підстав не прийняття та повернення апеляційної скарги без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ч.1 ст.93 та п.п.3, 4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 скаржнику без розгляду по суті.

Керуючись статтею 86, пунктами 3, 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ухвалила:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 16.05.2014 року із доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

2. Справу № 916/3371/13 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров