Рішення

від 15.05.2014 по справі 145/1894/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/1894/13-ц Провадження № 22-ц/772/1395/2014Головуючий в суді першої інстанції:Ліщишина М. Ю. Категорія: 45 Доповідач: Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі головуючого судді Сала Т.Б., суддів Нікушина В.П., Іванюка М.В., при секретарі Торбасюк О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 07 березня 2014 року ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Шендерівської сільської ради, реєстраційної служби Тиврівського управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання недійсним рішень Шендерівської сільської ради, про скасування рішення реєстраційної служби та зобов'язання вчинити дії, про зобов'язання сільську раду вчинити дії, -

встановили :

ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила:

1. визнати недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24.07.2013 року № 153 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3».

2. Визнати недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24.07.2013 року № 154 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2».

3. Визнати недійсним рішення 28 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 25.12.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безкоштовну передачу земельної ділянки у власність».

4. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 10.01.2014 року № 15953398 виданого на ім'я ОСОБА_3 (кадастровий номер 05245827300:02:001:0111).

5. Скасувати рішення реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524587300:02:001:0111.

6. Зобов'язати реєстраційну службу Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області внести до Державного реєстру запис про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0524587300:02:001:0111.

7. Зобов'язати Шендерівську сільську раду Тиврівського району Вінницької області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,68 га в межах с. Шендерів Тиврівського району Вінницької області (кадастрове зонування 524587300:02:001) для ведення особистого селянського господарства.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 08.07.2013 року звернулась до Шендерівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Земельна ділянка в с. Шендерів площею 0,68 га для ведення особистого селянського господарства. До клопотання надала графічні матеріали. Дана заява була зареєстрована у сільській раді.

Рішенням Шендерівської сільської ради 25 сесії 6 скликання № 154 від 24 липня 2013 року їй відмовлено в даному клопотанні у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні громадян.

Рішенням цієї ж сільської ради № 153 даної сесії цього ж скликання ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в с. Шендерів земельну ділянку площею 0,19 га.

При цьому заява ОСОБА_3 не зареєстрована в належному порядку в сільській раді.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» заяви громадян повинні розглядатись в порядку черговості, однак приорітетність надали заяві ОСОБА_3

Крім того, підстава з якої відмовили в задоволенні клопотання ОСОБА_2 є незаконною оскільки не передбачена Земельним Кодексом України, а особи які фактично користуються земельною ділянкою, користуються нею без правовстановлюючих документів (відповідь голови сільської ради на зверненням ОСОБА_2)., отже жодного права на земельну ділянку в них немає.

В зв'язку з порушенням права ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки, остання звернулась до суду.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.03.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини у справі, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 08.07.2013 року звернулась до Шендерівської сільської ради Тиврівського району з клопотанням про надання дозволу на відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 0,68 га у власність, розташованої на території Шендерівської сільської ради в межах населеного пункту с. Шендерів Тиврівського району Вінницької області (кадастрове зонування 524587300:02:001).

Бажане місце розташування земельної ділянки було зображено на графічних матеріалах, які були додано до клопотання ОСОБА_2

Рішенням Шендерівської сільської ради 25 сесії 6 скликання від 24.07.2013 року №154 ОСОБА_2 відмовлено у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, так як вказана земельна ділянка перебуває в користуванні інших громадян.

Земельною ділянкою площею 0,19 га користується ОСОБА_3, а земельною ділянкою площею 0,48 га користується ОСОБА_4 Використовують зазначені земельні ділянки для ведення селянського господарства без правовстановлюючих документів.

Рішенням Шендерівської сільської ради 25 сесії 6 скликання від 24.07.2013 року №153 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу на території Шендерівської сільської ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1 площею 0,19 га, якою він фактично користувався.

Дане рішення прийняте на підставі заяви ОСОБА_3

На цю земельну ділянку претендувала ОСОБА_2

На підставі рішення сільської ради № 153, ОСОБА_3 отримав в реєстраційній службі Тиврівського районного управління юстиції свідоцтво про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524587300:02:001:0111.

А ОСОБА_4 користується земельною ділянкою з 1999 року, оскільки успадкувала після смерті баби.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої станції прийшов до висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тривалий час користуються земельними ділянками, на які претендує позивач, сплачують земельний податок, а отже на правовій підставі користуються даними земельними ділянками.

Також, ОСОБА_2 в судовому засіданні не змогла пояснити своє бажання приватизувати саме цю земельну ділянку, при наявності інших вільних ділянок.

Заява ОСОБА_2 про те, що прийняття рішення не в порядку черговості розгляду заяв громадян з одного того ж питання зумовило порушення її прав, є безпідставним, оскільки ці питання розглядались на одній сесії сільської ради.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не базуються на нормах Земельного Кодексу України.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, крім іншого, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок встановлено ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_2 08.07.2013 року направила поштою відповідне клопотання, яке було зареєстроване в журналі реєстрації запитів до публічної інформації 11.07.2013 року, хоча надійшла до сільської ради 10.07.2013 року.

10.07. 2013 року ОСОБА_3 звернувся до сільської ради із заявою про виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,19 га по АДРЕСА_1.

Дана заява не була зареєстрована в книзі вхідної документації.

Як встановлено колегією суддів, і заява ОСОБА_2, і заява ОСОБА_3 стосувалась одних і тих же земельних ділянок з одного масиву.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 118 ЗК України, у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, надала до свого клопотання графічні матеріали (викопіювання) на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (додаток до заяви).

ОСОБА_3 до свого клопотання, яке не було зареєстровано, надав лише копію свого паспорту громадянина України (додаток до заяви).

Твердження Голови Шендерівської сільської ради, що всім депутатам сільської ради і так відомо про яку саме земельну ділянку зазначалось у клопотанні ОСОБА_3, судом не приймається, оскільки Конституцією України передбачено, що органи місцевого самоврядування повинні діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Заяву ОСОБА_3, яка була прийнята з особистого прийому сільського голови, не була зареєстрована в журналі обліку особистого прийому, і взагалі, в жодному журналі вхідної документації не була зареєстрована, чим було порушено вимоги Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування.

На ці порушення закону звернула увагу та відреагувала прокуратура Тиврівського району Вінницької області, яка винесла відповідне подання.

Колегія суддів прийшла до висновку, що за таких обставин, клопотання ОСОБА_3 без належної його реєстрації не могло розглядатись сесією сільської ради.

В частині 2 статті 116 ЗК України зазначається, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

В даному випадку, на 25 сесії 6 скликання сільської ради була розглянута заява ОСОБА_3 та прийняте рішення без будь-яких технічних документів на земельну ділянку, про яку зазначив в клопотання ОСОБА_3

Крім зазначеного, Рішенням № 154 Шендерівської сільської ради в ОСОБА_2 було відмовлено у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки вказана земельна ділянка перебуває у користуванні громадян.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

А від так, відмова сільської ради у задоволенні клопотання ОСОБА_2, є незаконною, оскільки дане рішення прийнято всупереч вимогам закону, а саме ст.118 ЗК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, сільська рада на сесії спочатку повинна розглянути клопотання громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і прийняти відповідне рішення, і після погодженого проекту землеустрою, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання її у власність.

Рішенням 28 сесії 6 скликання від 25 грудня 2013 року затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2». Передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність вказану земельну ділянку

Колегія суддів вважає, що всі оспорюванні рішення сільської ради прийняті в межах повноважень сільської ради передбачених ст. 122 ЗК України, однак з порушенням вимог ст. 118 Кодексу.

Судова колегія прийшла до висновку, що позовні вимоги про визнання оспорюваних рішень сільської ради недійсними підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 19 даного Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі, крім інших свідоцтв про право власності на нерухоме майно, яке відповідно до п. 6 ст. 9 даного Закону видається теж державним реєстратором.

10.01.2014 року реєстраційною службою Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 15953398. Об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка кадастровий номер 0524587300:02:001:0111 за адресою АДРЕСА_1. Власник - ОСОБА_3

Дана земельна ділянка зареєстрована даною реєстраційною службою - реєстраційний номер 263800805245.

Таким чином, свідоцтво про право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Свідоцтво про право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі свідоцтва безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий.

Оскільки оспорюванні рішення підлягають визнанню недійсними, як незаконні, то підлягають визнанню недійсними свідоцтво про право власності і його реєстрація.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при розгляді справ за позовами до органів виконавчої органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Враховуючи дані роз'яснення, колегія суддів прийшла до висновку, що визнавши рішення сільської ради, свідоцтво про право власності на земельну ділянку та його реєстрацію недійсними, підлягає частковому задоволенню і остання вимога ОСОБА_2, а саме зобов'язати Шендерівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_2 від 08.07.2013 року в межах повноважень передбачених ст. 122 ЗК України відповідно до вимог ст.118 ЗК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 07 березня 2014 року скасувати, та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24.07.2013 року № 153 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3».

Визнати недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24.07.2013 року № 154 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2».

Визнати недійсним рішення 28 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 25.12.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безкоштовну передачу земельної ділянки у власність».

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 10.01.2014 року індексний номер 15953398 (кадастровий номер 05245827300:02:001:0111), виданого на ім'я ОСОБА_3 (і.н.НОМЕР_1).

Скасувати рішення реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524587300:02:001:0111.

Зобов'язати Шендерівську сільську раду Тиврівського району Вінницької області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 08.07.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах повноважень передбачених ст. 122 ЗК України відповідно до вимог ст.118 ЗК України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Шендерівської сільської ради на користь ОСОБА_2 114,71 грн. сплаченого нею при подачі позову судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Т.Б. Сало

Судді: /підписи/ М.В. Іванюк

В.П. Нікушин

Згідно з оригіналом: