Постанова

від 02.04.2009 по справі 53/3

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/3

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.04.2009                                                                                           № 53/3

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не з"явився

 від відповідача - не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2008

 у справі № 53/3 (суддя  

 за позовом                               Приватне підприємство "Ельба-Інвест"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 43553,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду   м. Києва  від 27.10.2008 р. по справі № 53/3 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг 38 920 грн., пеню в сумі 4071 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 557 грн. 11 коп., 435 грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита, 117 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позову  відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою просить рішення скасувати в частині стягнення пені у розмірі 4071, 79 грн. посилаючись на неповне з»ясування обставин, які мають значення для справи.

В судове засідання представники сторін повторно не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія вважає за можливе розглядати  справу у відсутності представників сторін, оскільки в справі достатньо матеріалів для  розгляду її по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

     05.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання охоронних послуг №510.

      Відповідно до п.1.1. укладеного договору відповідач замовляє, а позивач надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону об'єкт, вказаний в Дислокації постів (Додаток № 1 до

Договору).

Пунктом  4.1 укладеного договору сторони погодили, що його ціна складає 11 600,00 грн. щомісячно.

Згідно п.7.1. договору фактом, що підтверджує надання позивачем послуг є Акт наданих послуг (приймання - передачі виконаних робіт), який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Відповідач повинен підписати Акт надання послуг не пізніше третього числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 42 920,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000038 від 31.01.2008 p., № ОУ - 0000246 від 29.02.2008 p., № ОУ - 0000427 від 31.03.2008 р. та № ОУ - 0000543 від 25.04.2008 р., які підписані відповідачем без зауважень.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата відповідачем вартості послуг здійснюється щомісячно до 5 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок позивача після попереднього надання позивачем рахунка для здійснення оплати або без такого.

На виконання умов Договору відповідач перерахував 22.02.2008р. на рахунок позивача  4 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Строк дії договору сторонами погоджено п.11.1 договору, а саме договір набуває чинності з 30.12.2007 р. і діє до 31.12.2008 р.

25.03.2008          р. відповідач звернувся до позивача з листом № 83, в якому

зважаючи на скрутне фінансове положення просив припинити дію укладеного договору з

25.04.2008 р.

21.04.2008 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору про надання охоронних послуг № 510 від 05.12.2007р. якою дійшли згоди про дострокове припинення договору № 510 з 21.04.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 38 920, 00 грн., що підтверджується довідкою № 738/80 від 20.10.2008р., підписаною директором та головним бухгалтером позивача.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     Згідно з положеннями ст.ст.13, 525, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому сума основного боргу в розмірі  38 920, 00  грн. підлягає стягненню на користь позивача.

     Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

     Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.5 Договору у разі, якщо відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг в строки, передбачені п. 4.2 Договору, крім штрафу, передбаченого п. 4.4 Договору, відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.

     Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 075,31 грн., однак місцевим судом встановлено, що позивач припустився помилки, оскільки за розрахунком суду розмір пені складає 4 071,79 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 558,66 грн., однак місцевим судом правильно встановлено, що позивач припустився помилки, оскільки за розрахунком суду розмір трьох відсотків річних складає 557,11 грн., яка також підлягає стягненню на користь позивача.

     Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Відповідач  не надав суду  доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача.

      Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню

      Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд” на рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2008 року у справі № 53/3 залишити без задоволення.

     Рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2008 року у справі № 53/3 залишити без змін.

      Матеріали справи № 53/3 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.