Постанова

від 25.04.2014 по справі 804/2193/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 р. Справа № 804/2193/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Бринзі О.В.;

за участю:

представник позивача Денисенко Т.М.

представник відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Люстеф» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2014р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Люстеф» (далі ПП «Люстеф») до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Дніпропетровська ОДПІ), в якому позивач, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система», на підставі висновків, викладених у актах №557/226/36532256 від 17.06.2013р., № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок приватного підприємства «Люстеф»;

- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», самостійно задекларовані ПП «Люстеф» показники податковим органом на підставі висновків, викладених у актах №557/226/36532256 від 17.06.2013р., № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Люстеф»;

- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області протягом десяти днів з дня набрання чинності судовим рішенням по справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підприємство не погоджується з діями відповідача щодо проведення зустрічних звірок, складення актів №557/226/36532256 від 17.06.2013р., № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок та здійснення корегувань в автоматизованій системі на підставі цих актів, оскільки такі дії є протиправними, такими, що порушують права та інтереси позивача. Так, в акті відповідачем не зазначена інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки. Як вбачається з акту перевірки, відповідач не отримував від платника податків - позивача інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував і жодних первинних документів за період проведення перевірки. За таких обставин, на думку позивача, у податкового органу були відсутні визначені законом підстави для вчинення дій по проведенню зустрічних звірок. Крім того, за змістом Порядку № 1232, а також п.п. 5,6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Отже, позивач доходить до висновку, що за своїм змістом оскаржуваний акт не є актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з контрагентами, а фактично є актом про проведення документальної перевірки позивача, яка у спосіб визначений законодавством не проводилась. Наведене вказує на те, що відповідач при складанні акту діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством України. Також, позивачем зазначено, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система» показників податкового кредиту з ПДВ та податкових зобов'язань позивача на підставі вище вказаних актів, без прийняття податкового повідомлення-рішення, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Ухвалою суду від 08.02.2014р. відкрито провадження в адміністративній справі № 804/2193/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.02.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 04.03.2014р., 28.03.2014р., 11.04.2014р. та 25.04.2014р.

Ухвалою суду від 28.03.2014р. витребувано додаткові докази від відповідача.

25.04.2014р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, докази чого наявні в матеріалах справі.

11.04.2014 року відповідач надав суду докази, що були витребувані судом, та заперечення, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що зустрічні звірки проведені за наявності підстав, перебдачених законодавством. На думку відповідача, позовну заяву обгрунтовано формальними міркуваннями позивача щодо відсутності підстав для реалізації матеріалів документальної перевірки шляхом коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, виходячи з відсутності прийнятого податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки. В свою чергу, грошове зобов'язання може бути визначеним платнику шляхом прийняття податкового-повідомлення рішення лише у разі встановлення заниження грошового зобов'язання. Із спірних актів №557/226/36532256 від 17.06.2013р., № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Люстеф» вбачається, що з встановлених перевіркою обставин і показників позивачу не визначено грошових зобов'язань, не зменшено бюджетного відшкодування, не зменшено розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Таким чином, податкове повідомлення-рішення за результатами превірок, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування, не може бути прийнятим взагалі з відсутності відповідної законодавчої підстави, як наслідок, в даному випадку обгрунтування позову посиланням на відсутність податкового повідомлення-рішення - безпідставне, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

приватне підприємство «Люстеф» зареєстровано як юридична особа 21.03.2012р. за адресою: 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул.. Набережна, буд.70 та знаходиться на обліку в Дніпропетровській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі наказу Дніпропетровської МДПІ №59-О от 20.05.2013р., виданого Дніпропетровською МДПІ Краснокутською Д.В., старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних та особливо важних перевірок управління податкового контролю Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції та відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Приватного підприємтсва «Люстеф» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН» (код 37148977) за березень 2013р. та щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2013року за результатами таких заходів складено акт №557/226/36532256 від 17.06.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Люстеф» (код за ЄДРПОУ 36532256), щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН» (код 37148977) їх реальності та поновити відображення в обліку за березень 2013 року» та акт №9/22-04/36532256 від 24.07.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Люстеф» (код за ЄДРПОУ 36532256), щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків за травень 2013р. За даними означених актів фахівцями Дніпропетровської МДПІ з метою вручення посадовим особам ПП «Люстеф» наказу на проведення документальної позапланової перевірки при виході за юридичною та фактичною адресою ПП «Люстеф», код ЄДРПОУ 36532256 посадових осіб не встановлено. У актах зазначено, що зустрічну звірку не модливо провести у звязку з тим, що підприємтсво не знаходиться за юридичною адресою, акт виходу від 07.06.13р. №179/226/36532256 та акт виходу від 18.07.2013р. №208/226/36532256. Також з актівбачається, що у зв'язку із неможливістю отримання первинних документів для проведення зустрічної звірки, для проведення перевірки відповідачем використано бази даних ДПІ, декларації з ПДВ наданих ПП «Люстеф» до МДПІ та додатки 5 за березень, травень 2013р.

На підставі баз даних податкового органу, враховуючи, що позивачем документально не підтверджено жодним первинним документом факти здійснення господарських відносин з платником податків у періоди, що підлягали перевірці, а необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності відсутні в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобах, посадовою особою контролюючого органу зазначено в акті, що зустрічною звіркою не можливо підтвердити реальність проведених господарських відносин ПП «Люстеф» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. З огляду на викладені судження, перевіряючою особою в акті від 17.06.2013р. №557/226/36532256 від 17.06.2013р. зроблений висновок про те, що за результатами перевірки ПП «Люстеф» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, а сааме встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Люстеф» по ланцюгу постачання, а в акті від 24.07.2014р. №9/22-04/36532256 від 24.07.2013р., що за результатами звірки ПП «Люстеф» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за травень 2013р., а саме: встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення «Люстеф» операцій з контрагентами по ланцюгу постачання у травні 2013р.

Значені висновки, викладені в вищевказаних актах, були відображені відповідачем в електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що не заперечується відповідачем та підтверджується наданими ним доказами, а саме: копіями витягів з електронної бази данних «Аналітична система».

Розв'язуючи спір щодо визнання протиправними дій відповідача, щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система», на підставі висновків, викладених у актах №557/226/36532256 від 17.06.2013р., №9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Люстеф», та про зобов'язання відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», самостійно задекларовані ПП «Люстеф» показники податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених у актах №557/226/36532256 від 17.06.2013р., №9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Люстеф», суд звертає увагу на наступне:

система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом. Так, контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій органів державної податкової служби. З метою удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та визначення порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ДПА України своїм Наказом "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.08 № 266 затвердила відповідні Методичні рекомендації (далі - Методичні рекомендації №266).

Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій №266 створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом п. 2.12. Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість надсилається до центральної бази даних податкової звітності та підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Одночасно положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1ст. 46 ПК України). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу(п.179.5 ст. 179 ПК України). Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 9.8 ст. 9 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.08 №827, передбачено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Таким чином, обов'язку платника податків подати декларацію з податку на додану вартість кореспондує обов'язок податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Крім того, вище викладені нормативні положення дають підстави для висновку й про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Поза яким питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У даному випадку відповідачем в ході зустрічної звірки не були дослідженні фінансово-господарські документи позивача, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків, данні первинних бухгалтерських документів суб'єкта господарювання - позивача не зіставлялись, що вбачається зі змісту актів від 17.06.2013р. та від 24.07.2013р.. Однак, при цьому відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

Суд відмічає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом лише після визначення платнику податкових зобов'язань відповідним податковим повідомлення-рішенням та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідного податкового повідомлення-рішення відповідачем відносно позивача не приймалось.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПК України та його узгодження.

Всупереч висновку про неможливість проведення зустрічної звірки, в розділі 1 акту перевірки зазначається про проведення зустрічної звірки, та викладаються фактичні обставини, встановлені звіркою.

Отже, не маючи жодних фактичних даних щодо діяльності підприємства, не перевіряючи його первинні бухгалтерські документи, договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності, тощо, податковий орган у своєму акті робить висновок про відсутність факту реального вчинення всіх господарських операцій за перевіряємий період, тобто, фактично, про нікчемність укладених позивачем правочинів.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить посилання на документи, досліджені під час перевірки, на підставі яких податковим органом були зроблені вказані вище висновки.

Зі змісту складеного ДПІ акту вбачається, що відповідачем у ході проведення спірних зустрічних звірок не здійснювалось співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, оскільки такі документи у суб'єкта владних повноважень були відсутні, а саме звірки проведена не була, що підтверджується актом.

Отже, за обставин не проведення зустрічної звірки податковий орган в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Люстеф» не може давати оцінку господарським правовідносинам позивача з його контрагентами тощо, адже звірка не мала місця, будь-які первинні документи недосліджувались.

У випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган повинен прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив, що ним не заперечується.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимим доказами факт відповідності показників в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показникам, зазначеним позивачем в податковій звітності з ПДВ за березень, травень 2013р., а за даними інформації з електронної бази, наданої позивачем до суду, показники в ній не відповідають даним податкової звітності позивача за березень, травень 2013р., з огляду на відсутність відповідного податкового повідомлення-рішення відносно позивача, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 163, п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанцій зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі №804/2193/14 Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надати звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з моменту набрання чинності рішенням по справі №804/2193/14.

Судові витрати належить розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Люстеф» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії - задоволити.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система», на підставі висновків, викладених у актах №557/226/36532256 від 17.06.2013р., № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок приватного підприємства «Люстеф».

Зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», самостійно задекларовані ПП «Люстеф» показники податковим органом на підставі висновків, викладених у актах №557/226/36532256 від 17.06.2013р., № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013р. про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Люстеф»;

Зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області протягом десяти днів з дня набрання чинності судовим рішенням по справі подати до суду звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту, ухвалою суду встановити новий строк для подання звіту з накладенням штрафу на керівника відповідача, відповідального за виконання постанови суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства (код ЄДРПОУ 36532256) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні) 08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук