Постанова

від 24.04.2014 по справі 805/1336/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Справа № 805/1336/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної установи "Науково - технологічний центр "Реактивелектрон" Національної Академії Наук України до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 488 від 14.01.2014 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 8599,65 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Державна установа "Науково - технологічний центр "Реактивелектрон" Національної Академії Наук України звернулось до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 488 від 14.01.2014 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 8599,65 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведена перевірка, за результатами якої прийнято рішення № 488 від 14.01.2014 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 8599,65 грн.

З оскаржуваним рішенням відповідача не згодні з наступних підстав.

Частина 9 статті 106 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", скасовано Законом України №2464 від 08.07.2010 року, а тому не має правових підстав для нарахування фінансової санкції у сумі 8599,65 грн.

Також, позивач зазначає, що постанова Верховного Суду України від 26.03.2013 порушує загальноприйнятні підходи до юридичної відповідальності.

Таким чином, позивач вважає, що спірне рішення відповідача підлягає скасуванню у сумі 8599,65 грн.

Сторони надали заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахування вищевикладеного, суд вважає за можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено.

Державна установа "Науково - технологічний центр "Реактивелектрон" Національної Академії Наук України, є юридичною особою, ідентифікаційний код 03534794 і перебуває на обліку у відповідача.

Актом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька від 31.07.2013 №52 про результати планової перевірки позивача встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 19 Закону України № 1058, п. 5 ст. 4 Закону України № 400, щодо розміру утриманих страхових внесків для платників, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, робота яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Закону України від 20.11.2013 «Про наукову і науково-технічну діяльність», страхувальнику донараховано утриманих страхових внесків із заробітної плати 5 найманих працівників за ставкою 1-5% на загальну суму 2584,74 грн., крім того, з вказаним порушенням позивач згоден.

На підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. п. 6 п. 7 «Прикінцевих положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька прийнято рішення № 488 від 14.01.2014 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 8599,65 грн. до позивача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, наказами та розпорядженнями Пенсійного фонду України та іншими нормативно-правовими актами.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом № 1058-IV.

Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV, яка діяла до 1 січня 2011, було передбачено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була скасована (підпункт "й" пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону).

Водночас відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків виникла з серпня 2007 року по травень 2008 року у розмірі 2584,74 грн., а відтак і накладені штрафні санкції у розмірі 8599,65 грн., мають бути застосовані (стягнуті) і після 01 січня 2011 року, оскільки зазначена заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV.

Дана правова позиція викладена у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 15.10.2013 № 21-318а13, від 19 лютого та 26 березня 2013 у справах № № 21-432а12, 21-71а13 відповідно.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України встановлено, що Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд зазначає наступне.

Частинами 6, 10 статті 20 Закону № 1058-IV встановлено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 15 статті 106 Закону № 1058-IV встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У розумінні Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" рішення органу ПФУ не є виконавчим документом, тому недоїмка, штраф та пеня стягуються в судовому порядку. Оскільки строки стягнення не є предметом регулювання Закону № 1058-IV, то частину 15 статті 106 цього Закону в контексті положень частини 14 цієї ж статті треба розуміти як непоширення строків давності не лише на стягнення недоїмки, пені та штрафів у судовому порядку, а й на прийняття рішення органом ПФУ про їх застосування.

Таким чином, суд надає перевагу спеціальній нормі, у даному випадку частині 15 статті 106 Закону № 1058-IV, а не статті 250 ГК, норми якої є загальними щодо спірних відносин.

Отже, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача фінансові санкції за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 8599,65 грн.

Дана правова позиція викладена у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 04.11.2011 № 12-160а11, від 25 червня 2011 року № 21-146а11.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України встановлено, що Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, позовна заява позивача не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається із квитанції від 23.01.2014 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн., із квитанції від 08.02.2014 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 110 грн., а всього : 183,08 грн.

Таким чином, з урахування положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з позивача підлягає стягненню сума у розмірі 1643,92 грн. = (1,5 розміру мінімальної заробітної плати 1827 грн. - 183,08 грн. сплачено при поданні позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову Державної установи "Науково - технологічний центр "Реактивелектрон" Національної Академії Наук України до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька №488 від 14.01.2014 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 8599,65 грн. - відмовити.

Стягнути з Державної установи "Науково - технологічний центр "Реактивелектрон" Національної Академії Наук України судовий збір у розмірі 1643,92 грн. на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.