Постанова

від 13.05.2014 по справі 17/202/26/6/5

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 17/202/26/6/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

За участі представників:

від прокуратури: Телічко І.В. - представник

від позивача: Андрієвський О.О. - представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2011 у справі №17/202/26/6/5 (Кушнір І.В.)

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області

до 1) Ріпкінської районної державної адміністрації

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Резон» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.02.2011 замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Резон» на Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум».

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2011 року у справі № 17/202/26/6/5 позовні вимоги Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Господарського Чернігівської області, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2011 року у справі № 17/202/26/6/5 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволення позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та винесено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Представник Прокуратури Чернігівської області надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 провадження у справі № 17/202/26/6/5 зупинено до набрання постановою Вищого адміністративного суду України у пов'язаній справі законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2014 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 18.03.2014.

17.03.2014 від Прокуратури Чернігівської області надійшов лист, до якого було долучено ухвалу Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/12010/11 якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 залишено без змін.

Розпорядженням Секретар судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, для розгляду справи № 17/202/26/6/5 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Смірнової Л.Г., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Смірнової Л.Г., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л., розгляд справи призначено на 13.05.2014.

12.05.2014 від Прокуратури Чернігівської області надійшов лист, до якого долучено Ухвалу Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/12010/11 від 19.03.2014 про виправлення описки.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року у зв'язку з виходом судді Тарасенко К.В. з відпустки, для розгляду справи № 17/202/26/6/5 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 справу № 17/202/26/6/5 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року №221 «Про відведення земельної ділянки» вилучено з користування Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, за її згодою, земельну ділянку площею 0,55га смуги відведення автошляху Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в межах території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району та надано зі зміною цільового призначення товариству з обмеженою відповідальністю «Резон» в оренду на 49 років для будівництва автозаправної станції.

31.05.2006 між Ріпкинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Резон» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва автозаправної станції, що знаходиться за межами населеного пункту смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, на території Ріпкинської селищної ради Чернігівської області.

Згідно до п.2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,55 га, кадастровий №7424455100:09:001:0002.

У відповідності до п.2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 66111,38 грн., згідно виписки з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1-14/408 виданої 22.05.2006 року Ріпкинським районним відділом земельних ресурсів.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів по закінченню строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.3.1. Договору).

Згідно до п.п.4.1.-4.2. орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6611,14 (шість тисяч одинадцять гривень 14 копійок) грн. в рік, у такі строки: щомісячно 1/12 (одна дванадцята) частина річної орендної плати, а саме 550,93 (п'ятсот п'ятдесят гривень 93 копійки) грн. протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.п.5.1-5.3. Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва АЗС, цільове призначення земельної ділянки -комерційного використання. Умови збереження стану об'єкта оренди -без зміни цільового використання земельної ділянки та додержання екологічної безпеки.

Згідно п.п.6.1.-6.3. Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою для розроблення проекту відведення земельної ділянки є: дозвіл Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 12.04.2006 року №03-12/155. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п'яти) денний строк після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі.

Положеннями п.7.1. Договору сторони погодили, що після припинення дії Договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, про що складається акт передачі за підписом обох сторін.

За умовами п.12.1. Договору він набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

31.05.2006 Договір був посвідчений приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1091.

Крім того, Договір було зареєстрований у Ріпкинському районному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.06.2006 р. за № 040683600012.

16.06.2006 між Ріпкинською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю «Резон» був складений акт приймання-передачі земельної ділянки.

За результатами перевірки дотримання вимог чинного законодавства під час передачі земельної ділянки проведеної прокурором Чернігівської області внесено протест на розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року №221 «Про відведення земельної ділянки», в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що вилучення земельної ділянки із земель постійного користування Служби автомобільних доріг у Чернігівській області фактично відбулось без згоди землекористувача. Зміни до правовстановлюючого документу (державного акту на право постійного користування) не вносились. Окрім того, згідно плану землекористування по видачі державного акту на право постійного користування землею автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (189 км), ширина смуги автошляху (в місці розміщення автозаправочної станції) становить 61,9 м (з урахуванням смуги з твердим покриттям), а довжина межі земельної ділянки відведеної під АЗС більше 39 метрів, що свідчить про відведення земельної ділянки під будівництво АЗС не лише за рахунок земель смуги відведення автошляху Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, а й частково за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Зазначені факти підтверджуються листом Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області від 22.05.08р. за №512/01-21 про результати перевірки, проведеної на вимогу прокурора, та листом Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 23.05.08р. за №1072/05 на адресу Управління.

В проекті відведення земельної ділянки ТОВ «Резон» під будівництво АЗС на спірній земельній ділянці мається висновок Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 19.04.06р. за №77 про погодження даного проекту, проте згода позивача на вилучення з його постійного користування спірної земельної ділянки відсутня.

Як вбачається з листа Відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі від 26.09.2008 за №01-11/2043 відведення земельної ділянки ТОВ «Резон» здійснювалося на території Ріпкинської селищної ради за межами населеного пункту за рахунок земель Служби автомобільних доріг у Чернігівській області згідно державного акта на право постійного користування землею, який виданий відповідно до розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації від 13.01.03р. за №10.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.06.2008 №229 «Про скасування розпоряджень», на підставі протесту №07/4-131 вих-08 від 03.06.2008, внесеного прокурором Чернігівської області, скасовано розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року № 221 «Про відведення земельної ділянки», як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Враховуючи, що в спірному Договорі відсутні істотні умови договору оренди, а саме: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також, що розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року № 221 «Про відведення земельної ділянки» відповідачу-2 скасоване за протестом прокурора розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.06.08р. №229 «Про скасування розпоряджень», заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області заявлено позов до Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Резон» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.05.2006 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Резон» було подано позов до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання дій відповідача щодо скасування розпорядження від 19.05.2006 року №221 протиправними та визнання протиправним і скасування розпорядження №229 від 27.06.2008 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2009р. у справі №2-а-1549/09 (2-а-2041/08) позов задоволено, визнано протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації щодо скасування розпорядження від 19.05.2006р. №221, визнано протиправним та скасовано розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №229 від 27.06.2008 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 по справі №2-а-1549/09/1070, яка залишена без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2014 по справі № К/9991/12010/11, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 у справі за позовом ТОВ «Резон» до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, якою позов було задоволено, та прийнято нову постанову, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Резон» в задоволенні позовних вимог повністю.

Вищевказаним судовим рішенням було встановлено наступне.

Право голови на скасування власних актів є похідним від його права на видання таких актів, право на що закріплено статтями 6 та 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Відповідно до вимог Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», так в абзаці 2 пункту 8 вказаної постанови Верховний Суд України зазначає, що виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.

Так, обласною державною адміністрацією 19 травня 2006 року прийнято розпорядження № 221 (далі - № 221) «Про відведення земельної ділянки», в якому вказано: «Вилучити з користування Служби автомобільних доріг Чернігівської області, за її згодою, земельну ділянку площею 0,55 га смуги відведення автошляху Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в межах території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району та надати зі зміною цільового призначення товариству з обмеженою відповідальністю «Резон»в оренду на 49 років для будівництва автозаправної станції.»

Вказане твердження розпорядження № 221 є помилковим з наступних підстав.

Вилучення земельної ділянки відбувалось без згоди землекористувача - Служби автомобільних доріг, що суперечить вимогам пункту 2 статті 149 Земельного кодексу України. Відсутність такої згоди позивачем не заперечувалася. Крім того, порядок провадження виробничої діяльності на автомобільних дорогах визначено Законом України «Про автомобільні дороги»частина 1 статті 37 якого визначає, що будівництво автозаправних станцій у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України в порядку, передбаченому законодавством України. Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29 вересня 2005 року №414 (зареєстровано в Мінюсті 26.10.2005 № 1266/11546) затверджено Порядок видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування (надалі - Порядок), вимоги якого поширюються на об'єкти, повністю чи частково розміщені на землях дорожнього господарства (п. 1.3. Порядку).

У відповідності до п. 2.1. Порядку на землях дорожнього господарства вздовж автомобільних доріг державного значення та територіальних доріг надає дозволи на розміщення та будівництво об'єктів сервісу Державна служба автомобільних доріг.

Саме такий дозвіл і було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Резон», враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дозвіл на розміщення автозаправної станції і згода на вилучення в служби автомобільних доріг земельної ділянки для надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Резон» її в оренду для будівництва автозаправної станції - юридично різні поняття. Дозвіл на будівництво надається без вилучення земельної ділянки. Цей документ є достатньою підставою для розміщення автозаправної станції на відповідній земельній ділянці. Більше того, чинне законодавство, зокрема Порядок, не передбачає можливості надання згоди службою автомобільних доріг на вилучення земельних ділянок.

В розпорядженні № 221 вказано, що земельна ділянка 0,55 га вилучається з користування Служби автомобільних доріг. Разом з тим, надані Позивачем документи свідчать, що службі автомобільних доріг належить не 0,55 га, а лише 0,33 га.

Вищевказаним судовим рішенням було визнано, що дії Чернігівської обласної державної адміністрації щодо скасування розпорядженням від 19.05.2006 року №221 «Про відведення земельної ділянки», на підставі якого був укладений спірний договір земельної ділянки від 31 травня 2006 року, є законними та обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно ч.2 ст.15 Закону «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року N161-XIV, в редакції, чинній на момент укладення спірного договору (надалі - Закон України «Про оренду землі») відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Нормами ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч.ч.1,3 ст.124 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору)

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.»

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.»

Враховуючи, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.06.08р. №229 «Про скасування розпоряджень» скасовано розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року № 221 «Про відведення земельної ділянки», на підставі якого було укладено спірний договір оренди, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а не з інших підстав.

А висновки викладені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі №2-а-1549/09/1070 про законність та обґрунтованість вищевказаного розпорядження ОДА від 27.06.2008 №229 та незаконність і необґрунтованість розпорядження від 19.05.2006 №221; про те, що дозвіл на розміщення автозаправної станції і згода на вилучення в служби автомобільних доріг земельної ділянки для надання TOB «Резон» її в оренду для будівництва автозаправної станції - юридично різні поняття; про те, що в розпорядженні № 221 вказано, що земельна ділянка 0,55 га вилучається з користування Служби автомобільних доріг, а надані документи свідчать, що службі автомобільних доріг належить не 0,55 га, а лише 0,33 га. підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/12010/11 від 15.01.2014.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний Договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на майбутнє.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача-2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2011 по справі № 17/202/26/6/5 залишити без змін.

Матеріали справи № 17/202/26/6/5 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв