Ухвала

від 28.04.2014 по справі 2а-2671/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Справа № 9104/131138/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 25.01.2011 року (через поштове відділення зв'язку) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області в якому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах позовної давності та з врахуванням виплачених сум.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 березня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позов задоволено, визнано дії відповідача протиправними, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування та виплату позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року включно з врахуванням ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» і виплачених сум та як особі, яка віднесена до категорії 3 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком передбаченої ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за вказаний період із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивач має статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильській катастрофи третьої категорії та є непрацюючим пенсіонером, що проживає в зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, і згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується для визначення розмірів пенсії, призначених згідно цим Законом. Ухвалою Конституційного суду від 19.05.2009 року № 27-у/2009 підтверджено, що в ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого в абзаці першому частини першої цієї статті виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, та непоширення вказаного мінімального розміру пенсії за віком на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього закону. Враховуючи вище викладене, підстав для застосування мінімального розміру пенсії, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» не має.

Відповідно до положень ч.5 ст. 54 Закону України «При статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із листом Пенсійного фонду України від 03.07.08 р №11319/09-01 у 2008 році порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно із п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам постраждалим внаслідок Чорнобильській катастрофи третьої категорії виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму. Згідно п. 2 Постанови Кабінет Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється доплата у розмірі 10,50 грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету. Крім того, управління в районах, містах, в області відповідно до Положень не є власниками, або розпорядниками коштів Державного бюджету України, тому не можуть здійснити дані вимоги, так як підвищення пенсії може бути проведено після прийняття відповідного законодавчого акту та надходжень коштів з Державного бюджету України через Державне Казначейство України .

На підставі вище викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього кодексу.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає в АДРЕСА_1, є непрацюючим пенсіонером та потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Розглядаючи спір, судом першої інстанцій вірно враховано згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищується у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а відповідно до ст. 51 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 3, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Вказані розміри підвищення до пенсії та додаткової пенсії зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2008 року. Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому, дані статті Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залишились чинними в первинній редакції.

Відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні позивачу розмірів підвищення до пенсії, застосуванню підлягають ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови уряду, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Крім того, суд першої інстанції правильно врахував, що згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, при цьому, вірно вважав, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 39, ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року включно.

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 березня 2011 року у справі № 2а-2671/11 - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин