Рішення

від 27.05.2009 по справі 16/24-09-966

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/24-09-966

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2009 р.Справа  № 16/24-09-966

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Гайдаржі К.П. за довіреністю № 03/4/1/261 від 29.04.09р.

Від відповідача:  не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви  відповідно до ст. 77 ГПК України справу за позовом відкритого акціонерного товариства  Всеукраїнський Акціонерний Банк „ВіЕйБі Банк” до  товариства з обмеженою відповідальністю „Агроторговий дім „Север”  про стягнення 122879,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство  Всеукраїнський Акціонерний Банк „ВіЕйБі Банк” (далі по тексту ВАТ „ВіЕйБі Банк”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроторговий дім „Север” (далі по тексту ТОВ „Агроторговий дім „Север”) про стягнення 86641,50  грн. –заборгованості за кредитом, 3879,27 грн.  -  простроченої заборгованості по відсоткам, пені за прострочення повернення кредиту у розмірі  30882,23 грн. та 1476,51 грн. –пені за прострочення сплати процентів за користування  кредитом, а всього 122879,51 грн.  загальної заборгованості за договором про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р.  В обґрунтування  заявлених вимог позивач посилається на неповернення відповідачем  грошових коштів після настання терміну повернення кредиту, передбаченого договором про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р., укладеним між сторонами по справі.

Ухвалами суду відповідач був повідомлений про час та місце судового розгляду, однак, на вимогу суду в судові засідання представник  відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у  зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ВАТ „ВіЕйБі Банк” (Кредитодавець) та ТОВ „Агроторговий дім „Север” (Позичальник) 01.11.2007 року було укладено договір про надання овердрафту № 64/07о, відповідно до умов якого Кредитодавець встановлює  по поточному рахунку Позичальника № 260073001724 МФО 328726 в ВАТ „ВіЕйБі Банк” щоденний ліміт по овердрафту в розмірі 87 000,00 грн. Строк   користування   овердрафтом був визначений сторонами   з 01.11.2007року по 31.01.2008 року. Плата за надання зазначеної  послуги була обумовлена у розмірі  20 % річних.

Відповідно до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.  Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави „Позика”, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За умовами розділу 2, п. 4.2 договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р. Кредитодавцем було прийнято на себе зобов'язання у період з 01.11.2007року по 26.01.2008 року здійснювати  з поточного рахунку Позичальника платежі в безготівковому порядку понад кредитовий залишок коштів на поточному рахунку Позичальника з утворенням дебетового залишку по ньому в розмірі, що не перевищує 87000,00грн.  У період з 27.01.2008р. по 31.01.2008р., всі кошти, що надходять  на поточний рахунок Позичальника, спрямовуються на погашення дебетового залишку по поточному рахунку Позичальника. В свою чергу, відповідач зобов'язався забезпечити надходження грошових коштів на свій поточний рахунок для повного погашення дебетового залишку на поточному рахунку не пізніше 16-ої години 31.01.2008 року (п.3.1 договору).

28.12.2007р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р., відповідно до якої термін дії цього договору  було продовжено  на строк до  31.03.2008р.

На виконання умов договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р. Банком здійснювалося кредитування рахунку  Позичальника № 260073001724 у Банку.

Проте, у встановлений строк відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту у повному обсязі виконано не було.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями п. 1.3 договору розмір процентів за користування Овердрафтом складає 20 процентів річних. Відповідно до п.4.4 договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р. нарахування процентів за користування Оведрафтом  починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку Позичальника закінчується передостаннім днем строку користування Овердрафтом. Проценти нараховуються на фактичну суму дебетового залишку на поточному рахунку на кінець операційного дня.

Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 1.2, 3.1, 4.2   договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р.,  вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ТОВ „Агроторговий дім „Север”  кредитні кошти  у встановлений договором строк у повному обсязі повернуті не були, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на загальну  суму 86641,50 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була. Крім того, відповідно до вимог п. 1.3, 4.4 договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р. відповідачем не були сплачені у повному обсязі проценти за користування кредитом, нараховані позивачем,  залишок непогашеної заборгованості із сплати процентів складає  3879,27  грн.

З огляду на викладене, 03.04.2008р. позивач звернувся до Позичальника з претензією № 08-11/74 з вимогою  погасити заборгованість з повернення кредиту та нарахованих відсотків. В свою чергу, відповідачем було направлено Кредитодавцю повідомлення, яким   фактично визнано  існуючу заборгованість та повідомлено, що ліквідаційною комісією товариства  здійснюється інвентаризація майна та його оцінка, складається реєстр кредиторів, а також позивачу запропоновано направити представника Банку для участі у розпродажі майна відповідача.  

Таким чином, приймаючи до уваги неналежне виконання Позичальником  договірних зобов'язань з повернення кредиту за договором про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р.  ВАТ „ВіЕйБі Банк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Агроторговий дім „Север” 86641,50  грн. –заборгованості за кредитом, 3879,27 грн.  -  простроченої заборгованості по відсоткам, пені за прострочення повернення кредиту у розмірі  30882,23 грн. та 1476,51 грн. –пені за прострочення сплати процентів за користування  кредитом, а всього 122879,51 грн.  загальної заборгованості за договором про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На вимогу суду в судові засідання представник  відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

На думку суду, розмір основного боргу з повернення кредиту  та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами ТОВ „Агроторговий дім „Север” перед ВАТ „ВіЕйБі Банк” витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

В свою чергу, при здійсненні розрахунку пені за прострочення повернення кредиту у розмірі  30882,23 грн. та 1476,51 грн. –пені за прострочення сплати процентів за користування  кредитом ВАТ „ВіЕйБі Банк” керувалося виключно положеннями  п. 5.1 договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р., якими передбачено обов'язок Позичальника у разі несвоєчасного погашення дебетового залишку по поточному рахунку та несплату процентів за користування Овердрафтом  сплатити пеню у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.3 цього договору від суми відповідного непогашеного платежу  за кожен день прострочення виконання.

Однак, за переконанням суду, зазначений розрахунок пені не є обґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, розміром подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Зазначена позиція суду підтверджується і висновками Вищого господарського суду України, викладеними у п. 49 Інформаційного  листа від 07.04.2008 р. N 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”.

Слід зазначити, що  пеня, передбачена п. 5.1  договору про надання овердрафту № 64/07о від 01.11.2007р. у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.3 цього договору від суми відповідного непогашеного платежу  за кожен день прострочення виконання значно перевищує встановлену Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР та ч. 2 ст. 343 ГК України.

Враховуючи викладене, суд, керуючись вимогами ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст. 343 ГК України,   вважає за правомірне  позовні вимоги  ВАТ „ВіЕйБі Банк” в частині стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту та пені за прострочення сплати процентів за користування  кредитом задовольнити частково: у сумі 18247,57 грн. - пені за прострочення повернення кредиту та 882,32 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ВАТ „ВіЕйБі Банк” позовних вимог в частині стягнення 86641,50  грн. –заборгованості за кредитом, 3879,27 грн.  -  простроченої заборгованості по відсоткам, пені за прострочення повернення кредиту у розмірі  18247,57 грн. та 882,32 грн. грн. –пені за прострочення сплати процентів за користування  кредитом, та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526,  611, 615, 617, 625, 1049, 1054 ЦК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити  згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610,  611, 615, 617, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР,  ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агроторговий дім „Север”  / 66502, Одеська область, смт Любашівка, вул. Спортивна, 4, поточний рахунок 260073001724  в ОФ ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 328726, код ЄДРПОУ 24544006 /  на користь відкритого акціонерного товариства  Всеукраїнський Акціонерний Банк „ВіЕйБі Банк” /01054, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842, коррахунок №32003176201 у Головному  управлінні   НБУ   по   м.   Києву  та   Київській   області, МФО  321024/ заборгованість за кредитом в сумі 86641 грн. 50 коп. / вісімдесят шість тисяч шістсот сорок одну  грн.. 50 коп./, 3879  грн. 27 коп. /три  тисячі вісімсот сімдесят дев'ять  грн.. 27 коп./ - простроченої заборгованості по відсоткам, 18247 грн. 57 коп. /вісімнадцять тисяч двісті сорок сім грн.. 57 коп. / - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 882 грн. 32коп. /вісімсот вісімдесят дві  грн.. 32 коп./ - пені за несвоєчасну сплату процентів;  1096 грн. 51 коп. / одна  тисяча дев'яносто шість  грн.. 51 коп./ - витрат на сплату державного мита; 105 грн. 30 коп. /сто п'ять  грн.. 30 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.  

3.  Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області  від 03.03.2009р. –скасувати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.       

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 01.06.2009р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.