Постанова

від 14.05.2014 по справі 812/845/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9.4.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/845/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського відкритого товариства «Батьківщина» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського відкритого товариства «Батьківщина» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому позивач з урахуванням заяв від 11 березня 2014 року № 3 та від 20 березня 2014 року № 6 (арк. справи 89-91, 104-106), просить:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача-2 в частині невжиття наданих повноважень по зверненню до суду на підставі пункту 5-2 та пункту 31-1 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» з урахуванням рішення від 22 грудня 2010 року № 1942;

- зобов'язати відповідача-2 розглянути питання щодо звернення до суду з позовом відповідно до повноважень, встановлених пункту 5-2 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;

- визнати незаконною бездіяльність відповідач-1 та відповідача-2 в частині неналежного виконання обов'язків, покладених нормами статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», розділом ІХ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, пунктів 3 та 4 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку;

- зобов'язати відповідача-1, відповідно до делегованих рішенням від 23 липня 2013 року № 1283 повноважень, скасувати реєстрацію випуску акцій та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів Сільськогосподарського відкритого товариства «Батьківщина» за реєстраційним номером 110, що видано 21 серпня 1996 року Луганським обласним фінансовим управлінням на підставі наявних у ліквідаційній комісії документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Сільськогосподарське відкрите товариство «Батьківщина» (надалі СВАТ «Батьківщина») засноване рішенням Фонду державного майна України від 13 лютого 1996 року № 22-АТ шляхом перетворення радгоспу - сільського підсобного господарства «Батьківщина» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 19 січня 1995 року № 66/95 «Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі» та Указу Президента України від 19 травня 1995 року № 382/95 «Про створення Державної холдингової компанії «Луганськтепловоз».

Згідно Указів Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та від 21 квітня 1998 року № 332/98 «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» у 1997 році земля в селищі була розпайована. Майже всі власники паїв передали їх в оренду приватним підприємцям, тоді як СВАТ «Батьківщина» залишилось майже без землі.

Функціонування підприємства продовжувалось до 2000 року, але цього ж року загальними зборами акціонерів СВАТ «Батьківщина» було прийнято рішення про його ліквідацію (протокол № 4 від 28.10.2000). Копія протоколу була надіслана до Луганського територіального управління ДКЦПФР листом від 13.11.2000 з відміткою вхідного № 2549 від 14.11.2000. Листом від 13.11.2000 Начальнику ДКЦПФР також було надіслано копію протоколу № 4 та довідку про відсутність у СВАТ «Батьківщина» реєстроутримувача. 01.02.2001 згідно вхідного № 358 ЛТУ ДКЦПФР було надано повідомлення про зміни у: діяльності відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій) та інформацію про припинення діяльності емітента за рішенням загальних зборів емітента. Оголошення про ліквідацію товариства було опубліковане в Інвест Газеті від 23 січня 2001 року. Копія Інвест Газети була отримана ЛТУ ДКЦПФР згідно із відміткою вхідного № 359 від 01.02.2001.

В межах процедури ліквідації підприємства головою ліквідаційної комісії підприємства проведені всі передбачені на той час законодавством заходи та отримано усі необхідні довідки, зокрема: про відсутність заборгованості із сплати податків та зборів, про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, про передачу документів до архіву та закрито розрахунковий рахунок підприємства.

Відповідно до частини 8 Закону України № 809-VI від 25.12.2008 про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» статтю 36 після частини другої було доповнено новою частиною такого змісту: «У разі проведення державної реєстрації припинення акціонерних товариств додатково подається копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку». У зв'язку з чим, СВАТ «Батьківщина» було змушено звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з відповідними заявами щодо скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, проте останній відмовив позивачу у задоволені клопотань та заяв, у зв'язку з чим остаточна ліквідація СВАТ «Батьківщина» унеможливлюється.

До внесення змін у законодавство відповідач був відсутній в переліку організацій, обов'язкових для виключення підприємства з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Одночасно з зазначеними змінами до законодавства було внесено вимогу щодо подання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій. Тобто, ліквідаційна комісія на початку процедури ліквідації не мала підстав вчиняти дії для подальшого оформлення реєстрації скасування випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, а на момент внесення змін до законодавства вже не мала змогу вчинити необхідні дії по незалежним від неї обставинам. За Розпорядженням НКЦПФР від 13 червня 2013 року № 70-КФ-В товариство повинно провести загальні збори акціонерів для прийняття рішення про затвердження ліквідаційного балансу. Проте баланс засвідчено станом на 25 червня 2012 року, відстуні: документація, рахунки, кошти на проведення та організацію загальних зборів, реєстратор та ліцензія на власне ведення реєстру акціонерів та у зв'язку із зупиненням обігу акцій товариства закритий реєстр.

Крім того, наголошує позивач, фактично було видано лише свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів, емісії цінних паперів СВАТ «Батьківщина» не було. У зв'язку з відсутністю грошових коштів акції не були випущені в обіг, сертифікати нового зразку не видавались. З моменту прийняття рішення про ліквідацію товариства у зв'язку з відсутністю коштів річні звіти до ЛТУ ДКЦПФР не надавались так як і будь-яка інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства акціонерам. СВАТ «Батьківщина» є акціонерним товариством лише формально. Тобто, внесення змін до законодавства та ігнорування НКЦПФР обставин, що склалися під час ліквідації товариства штучно унеможливлює виключення СВАТ «Батьківщина» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На думку позивача, оскільки він з 2004 року не надавав річного звіту до НКЦБФР, останній у відповідності до вимог діючого законодавства не позбавлений можливості здійснювати регулювання стану фондового ринку, у тому числі, щодо ініціювання та вчинення дій щодо внесення до державного реєстру відомостей про ліквідацію позивача. Крім того, Комісії, серед іншого, надано право звертатись до суду з позовом (заявою) про припинення акціонерного товариства внаслідок неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль НКЦБФР інформації, передбаченої законом; не скликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль. Також рішенням Комісії від 22 грудня 2010 року № 1942 встановлено ознаки фіктивності цінних паперів та деривативів. Тобто, зазначені вище обставини мали стати наслідком звернення відповідача-1 до суду та скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також суду пояснив, що самостійно не звертався до відповідачів щодо розгляду питання про звернення до суду з позовом про припинення підприємства.

Ухвалою суду від 19 березня 2014 року змінено процесуальний статус третьої особи - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, та залучено останню до участі у справі у якості другого відповідача (арк. справи 96).

Донбаське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку позов не визнали та дотримуються єдиної позиції, про що подали суду заперечення проти позову від 19 березня 2014 року б/н та від 17 березня 2014 року № 14/03/4628/НК відповідно (арк. справи 97-100, 112-118). В запереченнях проти адміністративного позову відповідачі у задоволенні позовних вимог просять відмовити повністю з таких підстав.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Комісія діє в межах повноважень, наданих їй Законом України «Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Згідно пункту 10 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», зокрема, реєстрацію випуску акцій здійснює Національна комісія цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Комісія, відповідно до покладених на неї завдань, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону встановлює вимоги щодо випуску (емісії обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства» добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється рішенням загальних зборів, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою воно створювалося, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Скасування реєстрації випуску акцій здійснюється Комісією у встановленому нею порядку. Згідно вищезазначених норм чинного законодавства рішенням Комісії від 23 квітня 2013 року № 737 було затверджено Порядок скасування реєстрації випусків акцій та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 травня 2013 за № 822/23354 (далі - Порядок № 737).

Порядок № 737 встановлює механізм вчинення дій з метою скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва (тимчасового свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій у разі: припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації або перетворення (зокрема порядок зупинення обігу акцій; порядок відновлення обігу акцій; порядок скасування реєстрації випусків акцій); нерозміщення, відмови від розміщення або незатвердження результатів розміщення акцій.

Пунктом 4 розділу 2 Порядку № 737 визначений перелік документів які після затвердження ліквідаційного балансу має подати ліквідатор до реєструвального органу для скасування реєстрації випуску акцій.

28 жовтня 2000 року загальними зборами акціонерів товариства прийнято рішення про його ліквідацію. 27 травня 2013 року до Комісії було надано документи на скасування випуску акцій у зв'язку з ліквідацією товариства. Проте через невідповідність наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства та Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій від 30 грудня 1998 року № 222 (надалі - Порядок № 222) Комісією було відмовлено в скасуванні реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій СВАТ «Батьківщина», про що видано розпорядження від 13 червня 2013 року № 70-КФ-В.

Комісія неодноразово зазначала в листах, що для скасування реєстрації випуску акцій зазначеного товариства необхідно надати документи у відповідності до вимог пункту 4 розділу II Порядку № 737, з урахуванням зауважень викладених у розпорядженні від 13 червня 2013 року № 70-КФ-В.

Отже, для скасування реєстрації випуску акцій СВАТ «Батьківщина» необхідно надати документи відповідно до вимог Порядку № 737, при цьому зазначити, що оригінал свідоцтва про реєстрацію випуску акцій знаходиться в центральному апараті Комісії.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, то, зазначили відповідачі, повноваження Комісії щодо скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій є виключною компетенцією уповноваженого органу, тобто дискреційними повноваженнями Комісії та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У судовому засіданні представник відповідачів проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов від 19 березня 2014 року б/н та від 17 березня 2014 року № 14/03/4628/НК.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до такого.

Згідно із абзацем 2 статті 1 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів згідно зі статтею 5 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи (стаття 6 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, Сільськогосподарське відкрите товариство «Батьківщина» (ідентифікаційний код 03739800) є юридичною особою, зареєстроване відділом ведення державного реєстру Станично-Луганської районної державної адміністрації 22 квітня 1996 року, про що свідчить статут підприємства, свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 22 квітня 1996 року, довідка про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України від 26 квітня 1996 року (арк. справи 56, 57, 58-67).

21 серпня 1996 року Луганське обласне фінансове управління посвідчило випуск акцій простих іменних, яке здійснюється Сільськогосподарським відкритим товариством «Батьківщина» (надалі СВАТ «Батьківщина») та внесло до реєстру випуску цінних паперів за № 110 (арк. справи 55).

В ході судового розгляду судом встановлено, що згідно протоколу загальних зборів аціонерів СВАТ «Батьківщина» від 28 жовтня 2000 року № 4 прийнято рішення про ліквідацію СВАТ «Батьківщина» та обрано ліквідаційну комісію СВАТ «Батьківщина» (арк. справи 9-10).

Протокол позачергових загальних зборів акціонерів СВАТ «Батьківщина» від 28 жовтня 2000 року № 4, порядок денний якого включав питання про ліквідацію СВАТ «Батьківщина» надіслано відповідачам 13 листопада 2000 року разом з довідкою про відсутність реєстроутримувача (арк. справи 11, 12, 15).

Інформація про припинення діяльності емітента опоблікована в «Українській інвестиційній газеті» від 23 січня 2001 року № 4, про що повідомлено І-го відповідача (арк. справи 19, 20).

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розпорядженням від 14 травня 2013 року № 19-КФ-З на підставі пункту 1.2 розділу ІІ Порядку № 222 зупинила обіг акцій СВАТ «Батьківщина» (арк. справи 38).

За результатами розгляду заяви ліквідатора СВАТ «Батьківщина» на скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій підприємства у зв'язку із ліквідацією, уповноваженою особою НКЦПФР розпорядженням від 13 червня 2013 року № 70-КФ-В відмовлено позивачу в скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. Правовою підставою для відмови відповідач вказав підпункт «а» пункту 8 розділу 1 Порядку № 222 (арк. справи 40-47, 48).

Відмова вмотивована тим, що позивачем до реєструвального органу подано неповний пакет документів на скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій СВАТ «Батьківщина», що є порушенням послідовності дій, передбачених вимогами розділу ІІІ Порядку, а відтак, порушенням встановленого законодавством порядку припинення діяльності СВАТ «Батьківщина».

Реєстраційна служба Станично-Луганського районного управління юстиції Луганської області повідомленням від 19 вересня 2013 року № 52 повідомила позивача про залишення документів для проведення Державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації щодо Сільськогосподарського відкритого товариства «Батьківщина», у тому числі, з підстав не скасування реєстрації всіх випусків акцій, якщо юридична особа, що припиняється є акціонерним товариством (арк. справи 50).

Рішенням НКЦПФР від 23 квітня 2013 року № 737, затверджено Порядок скасування реєстрації випусків акцій (далі Порядок № 737), яким встановлено механізм вчинення дій з метою скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва (тимчасового свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій у разі: припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації або перетворення (зокрема порядок зупинення обігу акцій; порядок відновлення обігу акцій; порядок скасування реєстрації випусків акцій); нерозміщення, відмови від розміщення або незатвердження результатів розміщення акцій.

Розділом IІ Порядку № 737 визначено процедуру скасування реєстрації випусків акцій у зв'язку з припиненням акціонерного товариства шляхом його ліквідації, зокрема, пунктом 4 зазначеного розділу визначено, що протягом десяти робочих днів з дати затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) має подати до реєструвального органу такі документи для скасування реєстрації випуску акцій: а) заяву про скасування реєстрації випуску акцій (додаток 7); б) копію рішення про затвердження ліквідаційного балансу товариства, засвідчену підписом голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) і печаткою товариства, при цьому: у разі прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів подається копія протоколу загальних зборів акціонерів, оформленого відповідно до статті 46 Закону України «Про акціонерні товариства», у разі прийняття відповідного рішення єдиним акціонером товариства подається копія рішення акціонера, оформленого відповідно до статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства»; у разі прийняття відповідного рішення суб'єктом управління об'єктами державної власності, визначеним Законом України «Про управління об'єктами державної власності», подається копія такого рішення, оформленого рішенням, розпорядженням, наказом, постановою тощо; у разі прийняття рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо затвердження ліквідаційного балансу та звіту уповноваженої особи про завершення ліквідаційної процедури подається копія такого рішення. У разі прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, додатково подається копія завдання щодо голосування, передбаченого у дорученні на представництво, що видається відповідним суб'єктом управління об'єктами державної власності повноважному представнику держави на загальних зборах. Зазначена копія подається у разі, якщо особа, визначена у дорученні на представництво, зареєструвалась для участі у загальних зборах акціонерів; в) копію затвердженого ліквідаційного балансу товариства або копію ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, схваленого комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків), засвідчену підписом голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) і печаткою товариства; г) копію опублікованого згідно з вимогами законодавства повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення щодо затвердження ліквідаційного балансу, засвідчену підписом голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) та печаткою товариства (подається у разі прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів); ґ) довідку про персональне повідомлення акціонерів згідно з порядком, установленим у статуті товариства, про проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення щодо затвердження ліквідаційного балансу, засвідчену підписом голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) та печаткою товариства (подається у разі прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів); д) довідку про письмове повідомлення виконавчим органом товариства відповідного суб'єкта управління об'єктами державної власності про проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення щодо затвердження ліквідаційного балансу, засвідчену підписом голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) та печаткою товариства (подається у разі прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави); е) копію повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення про ліквідацію акціонерного товариства, опублікованого в друкованих засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства України, засвідчену підписом голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) і печаткою товариства; є) довідку про укладення договору про обслуговування емісії цінних паперів і оформлення глобального сертифіката, засвідчену підписом уповноваженої особи та печаткою депозитарію (при бездокументарній формі існування акцій), або довідку про укладення договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, засвідчену підписом керівника та печаткою реєстратора (при документарній формі існування акцій). У разі самостійного ведення реєстру власників іменних цінних паперів товариством надається засвідчена підписом голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) та печаткою товариства копія ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів; ж) оригінали свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Підпунктом «а» пункту 5 розділу І Порядку № 737 визначено, що відмова в зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випуску акцій складається у разі невідповідності поданих документів вимогам цього Порядку.

Згідно із пунктом 16 Порядку № 737 у разі відмови в зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій усі подані документи залишаються в реєструвальному органі, крім оригіналу (оригіналів) свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску акцій, який (які) направляється (направляються) акціонерному товариству одночасно з розпорядженням про відмову.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що діючим законодавством визначена чітка обов'язкова процедура припинення діяльності акціонерного товариства у зв'язку з його ліквідацією, встановлена розділом ІІ Порядку № 737 щодо скасування реєстрації випусків акцій, недотримання якої є підставою для відмови у скасуванні реєстрації випуску акцій.

Щодо визнання незаконною бездіяльності відповідачів в частині не вжиття наданих їм повноважень та неналежного виконання обов'язків, суд виходить з такого.

Насамперед, суд вважає доречним визначити термін - «бездіяльність». Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Статтею 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначені завдання Національної комісії України з цінних паперів та фондового ринку.

Аналогічні за змістом положення містить пункт 3 Положення Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 20911 року № 1063/2011 (надалі Положення № 1063). Серед основних завдань Національної комісії України з цінних паперів та фондового ринку, зокрема визначено здійснення державного регулювання та контролю за емісією і обігом цінних паперів та похідних (деривативів) на території України (підпункт 3); узагальнення практики застосування законодавства України з питань емісії (випуску) та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення (підпункт 6).

Згідно частини 1 розділу ІХ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року № 2826 державний контроль за розкриттям Інформації емітентами цінних паперів відповідно до вимог законодавства здійснює Комісія.

Згідно із вимогами пункту 15 частини 2 статті 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

Крім того, згідно пункту 4 Положення № 1063 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (надалі- НКЦПФР) відповідно до покладених на неї завдань: встановлює склад, обсяги, строки та порядок складання і подання учасниками ринку цінних паперів адміністративних даних, інформації, звітів відповідно до законодавства (підпункт 159); здійснює моніторинг адміністративних даних та інформації учасників ринку цінних паперів (підпункт 160).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органами самоврядування.

Статтею 8 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», серед іншого, визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:

- подавати позов до суду про припинення юридичної особи - емітента у зв'язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності (пункт 5-2);

- звертатися до суду з позовом (заявою) про припинення акціонерного товариства внаслідок: допущення при його створенні порушень, які неможливо усунути; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль (пункт 31-1).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що діючим законодавством визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, як суб'єкт владних повноважень, зобовязана діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, з дотриманням встановленої законом процедури і форми прийнятття рішення, вчинення дії.

З огляду на викладене та у відповідності до покладених завдань на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та її територіальних органів визначено право, а не обов'язок останніх вчиняти певні дії, у тому числі, щодо припинення юридичної особи - емітента, з тих чи інших питань, а відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірної бездіяльності стосовно не вжиття наданих відповідачам повноважень та неналежного виконання своїх обов'язків, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачі діяли в спосіб та в межах наданих їм повноважень.

Зважаючи на викладене у суду також відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог позивача.

Щодо зобов'язання другого відповідача звернутися до суду з позовом про припинення акціонерного товариства, суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачений такий спосіб захисту прав особи, як зобов'язання іншої особи, зокрема, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернутися до суду з позовом про припинення СВАТ «Батьківщина».

Враховуючи позицію позивача, відсутність звернення останнього з цього питання до другого відповідача, суд вважає, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право самостійно розпоряджатися своїми правами, зокрема, правом на звернення до суду з відповідним позовом до СВАТ «Батьківщина» про припинення юридичної особи - емітента. Тому вимоги позивача щодо визнання неправомірною бездіяльності другого відповідача та зобов'язання його розглянути питання щодо звернення до суду із зазначеним позовом, суд вважає таким, що не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов'язання першого відповідача скасувати реєстрацію випуску акцій та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів СВАТ «Батьківщина» від 21 серпня 1996 року за реєстраційним номером 110, залишаються судом без задоволення, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Комісії щодо скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій є виключною компетенцією уповноваженого органу - Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тобто є дискреційними та не можуть тлумачитись як безумовні обов'язки, а суд не повноважний вмішуватись у порядок проведення скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва (тимчасового свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій і не вправі зобов'язувати посадових осіб територіального органу НКЦПФР до вчинення тих дій, які згідно із Законом України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» можуть здійснюватися тільки Комісією.

Повноваження Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі щодо дій, спрямованих на скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, визначені Законом України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, і додаткового підтвердження судовим рішенням не потребують.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якою регламентовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, та частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського відкритого товариства «Батьківщина» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 19 травня 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян