Рішення

від 12.05.2009 по справі 11/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/99

12.05.09

За позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у м. Києві ради

доПриватного підприємства "Регул-Плюс"

про стягнення 328 647,75 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаПанкова О.А., Скульська В.А. –представники

від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 12.05.2009 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у м. Києві ради (далі - позивач) про стягнення з Приватного підприємства "Регул-Плюс" (далі - відповідач) 328 647,75 грн., у тому числі заборгованість по орендній платі в розмірі 248 584,72 грн., заборгованість по платі за землю в розмірі 2 186,77 грн., пеня у розмірі 76 673,22 грн. (за прострочення сплати орендної плати) та 1 202,96 грн. (за прострочення компенсації плати за землю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 442/Ч від 21.05.2008, відповідач з липня 2008 року не виконує свої зобов'язання по сплаті орендної плати передбаченої Договором.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд                                    

В С Т А Н О В И В:

21.05.2008 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Регул-Плюс" (орендар) було укладено Договір № 442/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення у м. Києві по вул. Керченській, 1/20, загальною площею 104,9 кв.м.  

21.05.2008 позивачем було передано відповідачу вказане приміщення за Актом прийому-передачі.  

Згідно з п. 9.1 Договору строк дії цього Договору встановлено з 21.05.2008 до 21.04.2011.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата на момент укладення Договору становить 31 984,67грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.8 Договору орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

У відповідності з п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні та інші передбачені цим Договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно умов Договору позивачем нараховано відповідачу до сплати орендну плату та компенсацію плати за землю у розмірі 250 771,49 грн. за період з липня по листопад 2008 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактура.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є  засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.  

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та компенсації плати за землю в розмірі 250 771,49 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 76 673,22 грн. (за прострочення сплати орендної плати) та 1 202,96 грн. (за прострочення компенсації плати за землю).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1, 3.6 Договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені у випадку порушення відповідачем зобов'язання щодо компенсації витрат плати за землю позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, вимоги про стягнення пені за прострочення компенсації плати за землю задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки передбачений умовами договору розмір пені перевищує розмір пені, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати  відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за розрахунком суду становить 12 099,67 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.   

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Приватного підприємства "Регул-Плюс" (02105, м. Київ, вул. Шліхтера, буд. 18/2, кв. 114, ідентифікаційний код 33542408, р/р 2600001202038 в Укрпромбанку, МФО 321228, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919, р/р 2600957377 у ВАТ АБ "Укргазбанк" м. Києва, МФО 320478) заборгованість у розмірі 250 771 (двісті п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 49 коп., пеню у розмірі 12 099 (дванадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 67 коп., 2 628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 71 коп. державного мита та 94 (дев'яносто чотири) грн. 38 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України

     Суддя                                                                                                                   Ю.М. Смирнова                                                                                                                                                                                                          

Дата підписання рішення: 21.05.2009