Постанова
від 14.05.2014 по справі 912/16/14
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2014 року Справа № 912/16/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

позивач: ОСОБА_1 паспорт, НОМЕР_1 виданий Новомиронівським РВ УМВС України в Кіровоградській області від 21.12.04;

від позивача : ОСОБА_2 представник, довіреністьб/н від 06.08.13;

від відповідача : ОСОБА_3 представник, довіреністьб/н від 10.04.14;

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства "Віра"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2014 року

у справі № 912/16/14

за позовом фермерського господарства "ОСОБА_1", Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Панчеве

до відповідача : фермерського господарства "Віра", Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Маріївка

про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.03.14р. у справі № 912/16/14 (суддя Поліщук Г.Б.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано фермерське господарство "Віра" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки:

- власник ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0058, земельна ділянка НОМЕР_2, площа - 6,20 га;

- власник ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0042, земельна ділянка НОМЕР_3, площа - 6,38 га;

- власник ОСОБА_5, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0065, земельна ділянка НОМЕР_4, площа - 8,94 га;

- власник ОСОБА_6, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0048, земельна ділянка НОМЕР_5, площа - 5,88 га;

- власник ОСОБА_7, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0006, земельна ділянка НОМЕР_6, площа - 5,77 га;

- власник ОСОБА_8, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0049, земельна ділянка НОМЕР_7, площа - 5,83 га;

- власник ОСОБА_9, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0032, земельна ділянка № НОМЕР_8, площа - 1,94 га;

- власник ОСОБА_9, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0033, земельна ділянка № НОМЕР_9, площа - 4,44 га;

- власник ОСОБА_10, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0021, земельна ділянка № НОМЕР_10, площа - 5,78 га;

- власник ОСОБА_11, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0116, земельна ділянка № НОМЕР_11, площа - 6,51 га;

- власник ОСОБА_12, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0083, земельна ділянка № НОМЕР_12, площа - 6,01 га;

- власник ОСОБА_13, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0028, земельна ділянка № НОМЕР_13, площа - 5,95 га;

- власник ОСОБА_13, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0027, земельна ділянка № НОМЕР_14, площа - 5,77 га;

- власник ОСОБА_14, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0026, земельна ділянка № НОМЕР_15, площа - 5,77 га;

- власник ОСОБА_15, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0105, земельна ділянка № НОМЕР_16, площа - 6,74 га;

- власник ОСОБА_16, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:3038, земельна ділянка № НОМЕР_17, площа - 5,92 га;

- власник ОСОБА_17, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0015, земельна ділянка № НОМЕР_18, площа - 6,38 га;

- власник ОСОБА_18, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0079, земельна ділянка № НОМЕР_19, площа - 6,74 га;

- власник ОСОБА_19, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0043, земельна ділянка № НОМЕР_20, площа - 6,38 га;

- власник ОСОБА_20, кадастровий номер земельної ділянки - 3523884600:02:000:0073, земельна ділянка № НОМЕР_21, площа - 6,61 га.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку: власник ОСОБА_21, кадастровий номер 3523884600:02:000:0235, номер земельної ділянки 235, площею 2,89га - відмовлено.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача привести земельні ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, відмовлено.

Стягнуто з фермерського господарства "Віра" на користь фермерського господарства "ОСОБА_1" - 1147,00грн.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт самовільного зайняття спірних земельних ділянок відповідачем.

Не погодившись з рішенням господарського суду, фермерське господарство "Віра", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що жодних доказів недопущення власників землі або землекористувача ФГ "ОСОБА_1" до спірних земельних ділянок, а тим паче погіршення стану земельних ділянок, наявність повного фактичного контролю земельних ділянок ФГ "Віра", що унеможливлює використання цих земельних ділянок - не надавалось.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.14р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 14.05.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Фермерським господарством "ОСОБА_1" протягом серпня-вересня 2013 року укладено договори оренди земельних ділянок з фізичними особами строком дії 10 років починаючи з дати державної реєстрації іншого речового права в реєстраційній службі Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області. (т.1 а.с. 55-237)

Зазначені договори зареєстровані в порядку, визначеному чинним законодавством, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, засвідчені копії яких подані позивачем до матеріалів справи (т.1 а.с. 11-НОМЕР_13).

Проте, вказані земельні ділянки використовуються відповідачем. На підтвердження даної обставини позивачем додано до позовної заяви копію його звернення до фермерського господарства "Віра" з проханням повернути господарям земельні ділянки та не проводити сільськогосподарські роботи на вказаних земельних ділянках.

На підтвердження даної обставини позивачем до матеріалів справи долучено копію його звернення до фермерського господарства "Віра" з проханням повернути господарям земельні ділянки та не проводити сільськогосподарські роботи на вказаних земельних ділянках.

Крім того, позивачем додано копію заяви власників спірних земельних ділянок до Новомиргородського РВ УМВС у Кіровоградській області про притягнення до відповідальності керівника СФГ "Віра", який не повертає земельні ділянки (паї) мешканцям с.Маріївка в зв'язку із закінченням строку дії договорів оренди земельних ділянок між СФГ "Віра" та громадянами.

Слідчим, закрито кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю у діях ФГ "Віра" складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1КК України. (т. 2 а.с. 22)

В силу вимог ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно до ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Вказана норма кореспондується із ч.1 ст.25 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

У розумінні ч.2 ст.95 Земельного кодексу України, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Водночас судом першої інстанції було встановлено, що предметом даного позову є звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок в кількості двадцять одна ділянка. Позивачем надано суду належні докази права оренди двадцяти земельних ділянок (паїв), за виключенням земельної ділянки за кадастровим номером 3523884600:02:000:0235, власником якої є гр. ОСОБА_21, відносно якої відсутні докази укладення договору оренди та, відповідно, реєстрації такого договору у встановленому чинним законодавством порядку.

За ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом під час розгляду справи також встановлено, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області надано суду список громадян, яким фермерським господарством "Віра" протягом 2013 року нараховано та утримано податок з доходів фізичних осіб, з якого вбачається, що до вказаних переліків громадян включені особи, які є власниками спірних земельних ділянок.

У відповідності до п. 168.1.1. ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За приписами п. 170.1.1. ст.170 цього Кодексу, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Так, відповідач, виступивши податковим агентом власників спірних земельних ділянок та сплативши податок на доходи даних осіб, фактично підтвердив виплату у 2013 році орендної плати таким власникам за користування їх земельними ділянками.

До того ж, сплата фермерським господарством "Віра" орендної плати за 2013 рік власникам спірних земельних ділянок підтверджується також довідкою Мар'ївської сільської ради від 20.01.2014 року №11.

Так, правовий аналіз матеріалів справи свідчить, про зайняття фермерським господарством "Віра" спірних земельних ділянок.

З урахуванням вимог ч.1 ст.211 Земельного кодексу України - громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність в тому числі за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно із ч.1 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

За ч.3 ст.212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відтак, на думку колегії суддів, судом першої інстанції правомірно зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки: