Постанова

від 28.04.2014 по справі 826/3738/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2014 року 11:25 № 826/3738/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз ТЕК» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз ТЕК» (далі - ТОВ «Нафтогаз ТЕК») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2014 № 0000172201, №0000182201.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу про відсутність реального характеру господарських відносин позивача з контрагентами ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» та ТОВ «НД Сервіс» є протиправними та не відповідають дійсним обставинам справи. Посилався на первинні документи, які, на його думку, свідчать про реальність таких господарських операцій. За таких обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали актів про неможливість проведення зустрічної звірки, складених стосовно ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» та ТОВ «НД Сервіс», які вказують на укладання даними товариствами угод без мети настання реальних наслідків. Крім того, відповідач вказав на відсутність більшості первинних документів, які мали бути складені у випадку реального виконання спірних правочинів. За таких обставин, відповідач зазначає, що реальність господарських операцій позивача з даними контрагентами не підтверджена документально. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач, на підставі наказу від 12.12.2013 №1135, виданого керівником ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, згідно з підпунктом 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України здійснив позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз ТЕК» (код ЄДРПОУ 36972537) з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ЗАТ «Турбо Ексім Нафто-Газ Обладнання» (код ЄДРПОУ 30972746) за червень, жовтень 2011 року та ТОВ «НД Сервіс» (код ЄДРПОУ 38021734) за червень-липень 2012 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 27.12.2013 №2156/26-53-22-01-21/36972537, згідно висновків якого, відповідач встановив порушення позивачем вимог законодавства, а саме: підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 766 935,00 грн.; пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 644 903,00 грн.

На підставі зазначеного акту від 27.12.2013 №2156/26-53-22-01-21/36972537 відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- від 22.01.2014 №0000182201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 866 881,00 грн., в т.ч. основний платіж - 644 903,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 221 978,00 грн.

- від 22.01.2014 №0000172201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 993 887,00 грн., з яких 766 935,00 грн. - основний платіж, 226 952,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 22.01.2014 №0000182201 та №0000172201, позивач оскаржив їх до суду.

Для повного, всебічного розгляду справи, суд ухвалою про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання витребував у позивача всю наявну первинну документацію по спірним взаємовідносинам з контрагентами у періоді, який перевірявся контролюючим органом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що у періоді, який перевірявся відповідачем, ТОВ «Нафтогаз ТЕК» здійснювало фінансово-господарські відносини з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» та ТОВ «НД Сервіс».

Щодо господарських відносин позивача із ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», суд встановив наступне.

Між ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (Виконавець) та ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Замовник) укладено Договір №21/07-11 від 21.07.2011, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по розробці технічного завдання та виготовленню проектної документації на комплекс автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виявлення на об'єктах, визначених Замовником в Додатках (а.с. 55-57 Т. І).

Додатковими угодами №№ 1-7 до Договору №21/07-11 від 21.07.2011 сторони визначили перелік об'єктів, щодо яких мало бути розроблене технічне завдання.

У відповідності до пункту 2.1 Договору №21/07-11 від 21.07.2011, Замовник зобов'язується, зокрема, надати Генеральний план, ПЛАС та декларацію безпеки, іншу документацію, необхідну для розроблення технічного завдання та проектної документації.

Наведених документів, обов'язкова наявність яких передбачена умовами Договору №21/07-11 від 21.07.2011, позивач суду не надав.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 78 900,00 грн. та податкових накладних на загальну суму 51 200,00 грн. Причини розбіжності в сумах, у вказаних документах позивач не пояснив. Також позивач надав суду копії технічних завдань на розробку робочого проекту. (а.с. 2-235 Т. ІІІ, Т. IV) та робочих проектів (а.с. 2-268 Т V, Т. VІ, а.с. 1-156 Т. VІІ).

Між ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (Виконавець) та ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Замовник) укладено Договір №07/04-11 від 07.04.2011, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Замовник прийняти та сплатити обладнання, комплектуючих до нього, кабельної продукції, тощо (далі - Товар), згідно Додатків або видаткових накладних.

У даному Договорі права та обов'язки Виконавця (ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання») не визначені, водночас по тексту застосовується термін «Постачальник».

Відповідно до пункту 2.1 Договору №07/04-11 від 07.04.2011 Постачальник зобов'язується передати Замовнику наступні документи на Товар: технічні паспорти, умови гарантійного обслуговування, керівництва з експлуатації.

Позивач не надав суду документів, наявність яких передбачена умовами вказаного договору, а саме: Додатків до Договору №07/04-11 від 07.04.2011, де мав бути визначений перелік Товару, що є предметом договору, а також технічні паспорти, умови гарантійного обслуговування, керівництва з експлуатації.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії видаткових накладних на загальну суму 37 726,00 грн. та податкову накладну на загальну суму 600 000,00 грн. та актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 78 900,00 грн. Причини розбіжності в сумах, у вказаних документах позивач не пояснив. Крім того, у вказаних видаткових та податковій накладній не збігається найменування Товару.

Між ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» та ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Замовник) укладено Договір №30/12-10 від 30.12.2010, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок з виконання робіт по розробці Проектної документації на модернізацію сливно-наливної естакади бази палива локомотивного депо Волноваха (далі - Роботи).

Статус ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» як сторони у даному договорі не визначено, водночас по тексту застосовується термін «Виконавець».

Додатковими угодами №№ 1-8 до Договору №30/12-10 від 30.12.2010 сторони визначили перелік об'єктів, щодо яких мали бути виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2 Договору №30/12-10 від 30.12.2010 науково-технічні, економічні та інші вимоги до Проектної документації, що є предметом договору, викладені в Технічному завданні на проектування (Додаток №1), яке є невід'ємною частиною Договору.

Позивач не надав суду документів, наявність яких передбачена умовами вказаного договору, а саме: Додатку до Договору №30/12-10 від 30.12.2010, де мало бути визначене Технічне завдання на проектування.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії протоколу погодження договірної ціни, актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 149 880,00 грн. та податкової накладної на суму 51 300,00 грн. Причини розбіжності в сумах, у вказаних документах позивач не пояснив.

Між ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (Виконавець) та ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Замовник) укладено Договір №07/2-11/1 від 07.02.2011, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити обладнання (далі - Товар) згідно Додатків, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору №07/2-11/1 від 07.02.2011 Постачальник зобов'язується передати Замовнику наступні документи на Товар: умови гарантійного обслуговування, керівництва з експлуатації. Крім того, пунктом 1.5 даного Договору передбачена наявність технічних паспортів на Товар.

Позивач не надав суду документів, наявність яких передбачена умовами вказаного договору, а саме: Додатків до Договору №07/2-11/1 від 07.02.2011, де мав бути визначений перелік Товару, що є предметом договору, а також технічні паспорти, умови гарантійного обслуговування, керівництва з експлуатації.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії акту прийому-передачі програмного забезпечення та актів прийому-передачі обладнання на загальну суму 1 759 254,00 грн.

Між ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (Виконавець) та ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Замовник) укладено Договір №18/01-11 від 18.01.2011, згідно умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з вивчення ринку України на предмет передачі даних через GPRS-з'єднання мобільними операторами України, впровадження та супроводження технології GPRS в діяльності компанії «Нафтогаз ТЕК».

Відповідно до пункту 3.1 Договору №18/01-11 від 18.01.2011 загальна сума Договору складає 1 800 000,00 грн.

У Додатку №1 від 18.02.2011 до Договору №18/01-11 від 18.01.2011 сторони узгодили, що вивчення GPRS-покриття України буде здійснюватись у 24-х областях України та у АР Крим.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 560 000,00 грн. та податкових накладних на суму 560 000,00 грн. Також позивач надав суду копію звіту про виконані роботи (Додаток №1 до справи).

Водночас, суд зазначає, що інформація, наведена у вказаних звітах стосовно території, на якій доступне GPRS-покриття в Україні є загальнодоступною інформацією, яка розміщена на веб-сторінках операторів мобільного зв'язку України, щодо яких мало бути проведене дослідження на виконання умов Договору №18/01-11 від 18.01.2011.

У відповідності до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Суд дійшов висновку про відсутність економічної доцільності понесення витрат на вивчення GPRS-покриття в Україні на виконання Договору №18/01-11 від 18.01.2011, з огляду на те, що інформація про таке покриття наявна у вільному доступі та не потребує фінансових витрат для її отримання.

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ «НД Сервіс», суд встановив наступне.

Між ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Постачальник) та ТОВ «НД Сервіс» (ЦСО) укладено Договір №СПА 23/02-04-2012 від 23.04.2012, згідно умов якого Постачальник доручає, а ЦСО проводить підготовчі роботи та роботи по встановленню і налаштуванню обладнання, яке поставляється на АЗС Замовника.

У Додатках №1, № 4, №5 до даного Договору сторонами узгоджено перелік об'єктів, на яких проводяться підготовчі роботи. Додатковою угодою №2 до Договору №СПА 23/02-04-2012 від 23.04.2012 внесено доповнення у Додаток №1 до вказаного Договору. Додаток №3 позивач суду не надав.

У Додатку №2 сторони узгодили перелік робіт на об'єкті Замовника, який був змінений шляхом укладання Додаткової угоди №1 від 21.05.2012 до даного Договору.

Позивач надав суду копії рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних (а.с. 128-143 Т. ІІ), однак у багатьох з них відсутнє посилання на договір, на виконання якого вони були складені, а в решті міститься посилання на інші Договори. Крім того, у вказаних документах не зазначено місце надання послуг/виконання робіт, їх об'єм, вид, тощо.

У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про відсутність зв'язку зазначених первинних документів із виконанням умов Договору №СПА 23/02-04-2012 від 23.04.2012.

Між ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Замовник) та ТОВ «НД Сервіс» (Виконавець) укладено Договір №16/04-2012 від 16.04.2012, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по допроектній експертизі об'єктів, указаних в додатках до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.

У Додатках №№1-6 до даного Договору сторони узгодили перелік об'єктів для виконання робіт, а в Додатковій угоді №1 від 16.04.2012 наведено перелік робіт на об'єкті Замовника.

Позивач надав до матеріалів справи копію звіту про виконання до проектної експертизи, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 200 000,00 грн., податкової накладної на суму 200 000,00 грн.

Суд зазначає, що відсутність інформації, яка б давала можливість ідентифікувати об'єм та кількість будівельних матеріалів свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочинів, оскільки характеристики, види, кількість будівельних матеріалів мають безпосередній вплив на вартість будівництва.

Позивач також надав суду копії рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних (а.с. 165-183а Т. І), однак у багатьох з них відсутнє посилання на договір, на виконання якого вони були складені, а в решті міститься посилання на інші Договори. Крім того, у вказаних документах не зазначено місце надання послуг/виконання робіт, їх об'єм, вид, тощо.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність зв'язку зазначених первинних документів із виконанням умов Договору №16/04-2012 від 16.04.2012.

Між ТОВ «Нафтогаз ТЕК» (Продавець) та ТОВ «НД Сервіс» (Покупець) укладено Договір №15/01-05-2012 від 15.05.2012, згідно умов якого Продавець зобов'язується передавати Покупцю товар, що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «Нафтогаз ТЕК», та/або надати послугу. Послуга та/або конкретний вид товару визначається по кожній карті окремо Покупцем виходячи зі свої потреб (Додаток №1.1 до даного Договору). Усі внесені в пам'ять карти та на сервер «Нафтогаз ТЕК» дані та необхідна кількість карт узгоджуються з Покупцем.

Позивач не надав суду Додаток №1.1 до Договору №15/01-05-2012 від 15.05.2012. У Додатках №2.1, №2.1, №3.1, №4.1 наведено форми заявок на оформлення пластикових карт, заявок на корегування пластикових карт, акту передачі пластикових карт, заяви про втрату/пошкодження пластикової карти.

Однак, позивач не надав передбачених умовами Договору №15/01-05-2012 від 15.05.2012 заявок на оформлення пластикових карт, заявок на корегування пластикових карт, акту передачі пластикових карт, заяви про втрату/пошкодження пластикової карти.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії видаткових накладних на загальну суму 242 112,26 грн., податкових накладних на загальну суму 234 188,64 грн. та довіреностей. Причини розбіжності в сумах, у вказаних у вказаних документах позивач не пояснив.

Суд встановив, що розрахунки з ТОВ «НД Сервіс» та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав суду копії звітів про дебетові і кредитні операції та платіжних доручень (а.с. 142-190 Т. ІІ).

В ході судового розгляду, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_1 (директор ТОВ «Нафтогаз ТЕК»), ОСОБА_2 (директор ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання») та ОСОБА_3 (директор ТОВ «НД Сервіс».

ОСОБА_1 стосовно поставки кабелю зазначив, що постачальник завозив його на автозаправні станції, розвантаження здійснювали оператори на таких автозаправних станціях. Стосовно отримання послуг з дослідження GPRS покриття операторів мобільного зв'язку в Україні, ОСОБА_1 зазначив, що ці послуги були замовлені для своєї господарської діяльності, при цьому свідок не відповів на питання суду щодо наявності економічної доцільності внаслідок отримання таких послуг.

ОСОБА_2 стосовно поставки кабелю, зазначив, що він постачався на склад ТОВ «Нафтогаз ТЕК» або на автозаправні станції. Сстосовно послуг з дослідження GPRS покриття, ОСОБА_2 зазначив, що схеми покриття розробляли власними силами, для цього на автомобільному транспорті вони об'їхали всю територію України та за допомогою технічного обладнання вимірювали якість покриття. Для цього використовувались власні та орендовані автомобілі.

Водночас, доказів оренди та наявності власних автомобілів суду не надано.

ОСОБА_3 зазначив, що роботи, відповідно до умов укладених з ТОВ «Нафтогаз ТЕК» договорів, виконувались на автозаправних станціях «Укрнафта», «Лукойл» та ін. Результати виконаних робіт приймав головний технолог, обстеження здійснювало близько 13 інженерів. Виконання робіт коштувало близько 4 тис. грн. за одну автозаправну станцію.

Дослідивши документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «НД Сервіс» та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» суд встановив, що у більшості первинних документів, копії яких наявні в матеріалах справи, відсутня інформація, яка б давала можливість ідентифікувати товари/послуги, що свідчить про відсутність наміру між контрагентами на настання реальних наслідків при укладанні правочинів, адже сторонами не визначено перелік товарів/послуг, які мали постачатись/надаватись, їх кількість, об'єм, одиниці вимірювання, вартість, тощо.

Крім того, у наданих позивачем документах відсутні відомості про види, обсяг та вартість матеріалів, які були використані Виконавцем під час виконання робіт, що унеможливлює встановлення фізичної наявності таких матеріалів при проведенні робіт на об'єктах, на виконання умов вказаних Договорів.

Позивач не надав суду доказів того, що для виконання робіт, які є предметом зазначених Договорів було отримано та передано Виконавцю передбачені умовами Договорів та законодавством документи, а саме: генеральний план, декларацію безпеки, проектну документацію, креслення, схеми, згідно яких мали бути виконані роботи, тощо.

Також не надано доказів на підтвердження завантаження/розвантаження товарів, які мали бути придбані відповідно до вищезазначених Договорів, укладених з ТОВ «НД Сервіс» та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», транспортування, зберігання таких товарів.

Відповідно до положень Закону України від 23.03.2000 «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» та Закону України від 23.12.1993 «Про авторське право і суміжні права» комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Надання права на використання комп'ютерної програми в певній обмеженій здійснюється шляхом надання ліцензії (стаття 1108 Цивільного кодексу України).

Позивач не надав суду ліцензій або інших підтверджуючих документів на підтвердження права використання програмної продукції, влаштування якої мало бути здійснене на виконання вищезазначених договорів.

Стосовно наданих позивачем до матеріалів справи копій договорів, додатків до договорів, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур, довіреностей, звітів про дебетові операції, технічного завдання, наказів, видаткових накладних, банківських виписок, укладених з контрагентами-покупцями (а.с. 4-140 Т. ІІ, а.с. 158-197 Т. VІІ, а.с. 4-309 Т. VІІІ, а.с. 1-88 Т. ІХ, а.с. 8-179 Т. Х), суд зазначає, що вони не можуть бути беззаперечним доказом реальності господарських відносин ТОВ «Нафтогаз ТЕК» з його контрагентами ТОВ «НД Сервіс» та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», оскільки у даних договорах Виконавцем є саме позивач та інформація про залучення третіх осіб відсутня. Крім того, позивач не навів обґрунтування та не надав доказів того, що не мав можливості самостійно виконати умови Договорів з контрагентами-покупцями.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Одним із основних реквізитів, відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704 є зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту отримання послуг відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат, навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, пояснень представників сторін та допиту свідків, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 22.01.2014 № 0000172201, №0000182201.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1147 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 1 860 768,00 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4872,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення №3967 від 12.03.2014 позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз ТЕК» відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз ТЕК» (код ЄДРПОУ 36972537) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський