Рішення

від 10.04.2009 по справі 2/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.09                                                                                           Справа№ 2/56

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Монастирського О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Європа-Транс”, м. Самбір до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Експрес Сервіс-Україна”, с. Ожидів про стягнення 16716 грн. 27 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Європа-Транс”, м. Самбір звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Експрес Сервіс-Україна”, с. Ожидів про стягнення 16716 грн. 27 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 17.03.2009р. призначив розгляд справи на 02.04.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 10.04.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено замовлення на перевезення вантажів, вартість послуг з перевезення по якому становила 27019 грн. 03 коп. На виконання умов, викладених в замовленні, позивач виконав свої зобов'язання щодо перевезення в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, оплатив 13500 грн. 00 коп. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати, просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13519 грн. 03 коп., а також 439 грн. 37 коп. 3% річних, 2757 грн. 87 коп. інфляційних втрат.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 17.03.2009р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 10.04.2009р., у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника, який перебуває у відрядженні. Представник позивача проти такого клопотання заперечив, зазначив, що відповідачем не долучено доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, в матеріалах справи є достатньо доказів, щоб розглядати справу без участі представника відповідача. Вказав також на те, що справа вже слухається вдруге і відповідач мав можливість подати заперечення на позов та докази на спростування позовних вимог, при наявності таких.

У відповідності до ст. 75 ГПК, України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

12 грудня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено замовлення №712334 на міжнародне вантажне автоперевезення.

Відповідно до цього замовлення позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу по маршруту Італія –Україна (м. Київ).

Позивач умови перевезення, зазначені в замовленні, виконав повністю, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), актом виконаних робіт №697 від 27.12.2007р. (копії в матеріалах справи).

Вартість перевезення згідно замовлення №712334 на міжнародне вантажне автоперевезення від 12.12.2007р. становила 3650 євро по курсу НБУ на день прибуття автомобіля під митне оформлення в країні отримувача вантажу –27019 грн. 03 коп.

Відповідно до замовлення №712334 на міжнародне вантажне автоперевезення від 12.12.2007р., оплата вартості послуг мала бути здійснена до 10 банківських днів після отримання оригіналу рахунку, актів виконаних робіт, податкової накладної, договору та підтвердженого одержувачем оригіналу CMR.

27 грудня 2007р. позивач надав відповідачу рахунок №424 на оплату вартості перевезення на суму 27019 грн. 03 коп.

Відповідач 07.08.2008р. оплатив вартість послуг, наданих відповідно до замовлення №712334 на міжнародне вантажне автоперевезення від 12.12.2007р. в сумі 13500 грн. 00 коп.

22 грудня 2008р. позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №1/08 від 03.12.2008р. про оплату заборгованості, яка залишена останнім без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг з перевезення виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 13519 грн. 03 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Частиною 3 ст. 909 ЦК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 2757 грн. 87 коп. та 3% річних в розмірі 439 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 13519 грн. 03 коп. основного боргу, 2757 грн. 87 коп. втрат від інфляції та 439 грн. 37 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Експрес Сервіс-Україна”, с. Ожидів, Буський район, Львівська область (ідентифікаційний код 34107409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Європа-Транс”, м. Самбір, вул. Промислова, 6Б, Львівська область (ідентифікаційний код 31434759) 13519 грн. 03 коп. основного боргу, 2757 грн. 87 коп. втрат від інфляції, 439 грн. 37 коп. 3% річних, 167 грн. 16 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.