Постанова

від 04.04.2014 по справі 804/1092/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2014 р. Справа № 804/1092/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріБубенець Т.А. за участю: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Туркіної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому із врахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0010011703 від 02.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем єдиний внесок на суму 167 300,13 грн. основного боргу та визначення штрафних санкцій в розмірі 8365,01 грн., та №0009971703 від 02.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 80 271,17 грн. основного боргу і визначення штрафних санкцій в розмірі 20 067,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Працівниками Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №11/173/НОМЕР_1 від 31.10.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0010011703 від 02.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 178433,56 грн., податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0009961703 від 02.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 4257 грн.. податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0009971703 від 02.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 101763,64 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

За період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування та сплачував до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

В акті перевірки зазначається, що податковий орган погоджується з тим, що витрати позивача є документально підтвердженими, проте внаслідок того, що попередньою перевіркою встановлено, що укладені ФОП ОСОБА_3 не спрямовані на реальне настання наслідків, відповідач дійшов висновку, що витрати у сумі 489731,12 грн. не враховуються при визначенні валових витрат за 2011 рік.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України закріплено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Акт перевірки не містить жодних посилань та доказів, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами. При наявності ж об'єктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, їх недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків.

Встановлюючи в актах недійсність або нікчемність правочинів, Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не вказуються конкретні дані (номер і дату договору), а також взагалі не зазначені відомості про дослідження будь-яких первинних документів, а містяться лише загальні формулювання про нікчемність всіх угод платника податків за відповідний період, що в свою чергу є порушенням положень «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПАУ від 22.12.10 року №984.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» базою оподаткування для єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб - чистого оподатковуваного доходу - різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі та документально підтвердженими витратами (пункт 177.2 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України встановлено порядок визнання витрат, згідно якого витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, (п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України).

Так як при здійсненні перевірки контролюючим органом була самостійно встановлена фіктивність правочинів ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Житлобуд-БК» та ПП «Ескорт», ним також не враховані валові витрати за 2011 рік, пов'язані з одержаним доходом. З огляду на це фіктивність правочинів не має документального підтвердження та не встановлена рішенням суду, донарахування єдиного внеску є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, позивачем в ході судового розгляду справи визнано, що до складу податкового кредиту у вересні 2012 року ФОП ОСОБА_3 помилково двічі включив податкову накладну від 11.09.2012 року №504 на загальну суму 37265,50 грн., в тому числі ПДВ 6210,92 грн., постачальник ТОВ «Омега» (код ЄДРПОУ 25101682). Таким чином, правомірним є визначення з боку податкового органу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2838 грн. за основним платежем, та 1419 грн. штрафних санкцій шляхом винесення податкового повідомлення- рішення форми «Р» за №0009961703 від 02.12.2013 року.

ФОП ОСОБА_3 також погоджується, що в 2011 році мало місце помилкове включення до валових витрат документально не підтверджених витрат на оплату праці в сумі 7598,25 грн., що призвело до завищення валових витрат. З огляду на наведені обставини, збільшення грошового зобов'язання по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2636,59 грн. основного боргу та 131,83 грн. штрафних санкцій, а також за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 1139,74 грн. основного боргу і 284,94 грн. штрафних санкцій на думку суду є правомірним.

В обґрунтування висновку про порушення ФОП ОСОБА_3 положень Податкового кодексу України (п.п.177.2, 177.4, 177.10 ст.177), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п.п.2 п.1 ст.7) та Цивільного кодексу України (ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215. ст.216), Криворізька північна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області посилається на акт перевірки від 29.11.2012 року №106/17-211/НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Житлобуд-БК» (код ЄДРПОУ 37378324) за період з січня по липень 2011 року та з ПП «Ескорт» (код ЄДРПОУ 21647912) за серпень 2011 року», в якому вказано про вчинення ФОП ОСОБА_3 правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чном, виходячи з положень акта від від 29.11.2012 року податковий орган дійшов висновку, що витрати по ТОВ «Житлобуд-БК» у сумі 442919,81 грн. (без ПДВ) та ПП «Ескорт» у сумі 39213,06 грн. (без ПДВ) не можуть бути враховані при визначенні валових витрат за 2011 рік.

В обґрунтування правомірності викладення висновків акта перевірки від 29.11.2012 року №106/17-211/НОМЕР_1 в акті перевірки №11/173/НОМЕР_1 від 31.10.2013 року податковий орган посилається на те, що відсутність заперечень фізичної особи-підприємця на зазначений акт свідчить про його згоду з висновками акту та визнання факту вчинення операцій, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Проте суд не погоджується з викладеною позицією Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що акт перевірки від 31.10.2013 року охоплює період перевірки акту від 29.11.2012 року, внаслідок чого суд приходить до висновку, що відповідачем фактично проведено повторну перевірку за вказаний період, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Статтею 54 Податкового кодексу України визначено спосіб дій податкового органу в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання. Зокрема, пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не було прийнято жодного податкового повідомлення-рішення, як це передбачено нормами податкового законодавства, на підставі акту перевірки від 29.11.2012 року №106/17-211/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Житлобуд-БК» за період з січня по липень 2011 року та з ПП «Ескорт» за серпень 2011 року.

Суд також наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0010011703 від 02.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем єдиний внесок на суму 167 300,13 грн. основного боргу та визначення штрафних санкцій в розмірі 8365,01 грн., та №0009971703 від 02.12.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 80 271,17 грн. основного боргу і визначення штрафних санкцій в розмірі 20 067,79 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 квітня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко