Рішення

від 16.06.2009 по справі 40/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/76

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.06.09 р.                                                                                                       Справа № 40/76                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні  справу за позовом Колективного підприємства” Метиз” м. Луганськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю „ Мєгатрейдсєрвіс” м. Дружківка

про стягнення 10 407 грн. 87 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Мичка А.О. - юрисконсульт

від відповідача:  Навоян А.Р. – комерційний директор

         З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судовому засіданні з 9 год 30 хвил. 16.06.09р. до 10 год 30 хвил. 16.06.09р. було оголошено перерву відповідно до вимог статті 77 ГПК України.

      СУТЬ СПОРУ:

             Заявлені вимоги про стягнення боргу в сумі 10407 грн. 87 коп. за незалежне виконання обов'язків щодо оплати придбаної продукції на підставі  рахунків № 663 від 11.11.08р.,  №319 від 04.06.09р. та  накладної від 20.11.08р. за №497.

         Представник відповідача письмових пояснень суду не надав, втім  усно повідомив суд про визнання ним суми  основного боргу, що знайшло своє відображення в акті звірки розрахунків складеного  між сторонами станом на 02.02.09р.

            До прийняття рішення по справі, позивач згідно статті 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги, та намагається стягнути з відповідача дебіторську заборгованість в розмірі 10 407 грн. 87 коп., яка  підтверджена первинними документами:  рахунком № 663 від 11.11.08р.;  №319 від 04.06.09р.;  накладною  №497 від 20.11.08р.

             З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та відповідача, суд встановив:

           Позов мотивовано тим, що за усною домовленістю між  колективним  підприємством „Метиз”, надалі Постачальник, та товариством з обмеженою відповідальністю „Мєгатрейдсєрвіс”, надалі Покупець,  Постачальник здійснив на адресу Покупця відповідно до рахунків: № 663 від 11.11.08р. та  №319 від 04.06.09р.,   та накладної  від  20.11.08р.  за №497  постачання продукції.

           Докази у справі свідчать, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати придбаної від позивача продукції, а тому за ним утворився борг в сумі 10 407 грн. 87 коп. який позивач намагається стягнути.

Строк виконання зобов'язань не визначений сторонами, а тому відповідно до вимог частини другої статті 530 ЦК України, позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу у вигляді претензії № 1175 від 29.01.09р.  з проханням сплатити суму боргу в розмірі 10 407 грн. 87 коп.  за придбану продукцію. Вимога позивача залишена відповідачем без розгляду та задоволення.  Судом прийнято до уваги  правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

          Так, за приписами ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносити не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюються подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

          Аналогія закону – це вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми , розрахованої на подібні випадки. Аналогія забороняється, якщо це прямо передбачено законом або коли закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

          Аналогія права – це вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних норм теорії права та смислу самого законодавства, Аналогія права в більшості випадків застосовується коли: а)відсутня норма, яка прямо передбачає даний випадок; б) відсутня норма, яка передбачає подібний випадок. При застосуванні аналогії права суттєве значення мають загальні принципи права, котрі закріплені в Конституції.

           Для сторін, учасників господарських операцій щодо передачі продукції, суттєве значення мають загальні принципи захисту порушеного права, у тому числі норма прав, на яку потрібно розраховуватися у подібному випадку.

            Так за приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є інші юридичні факти які створюють, змінюють та припиняють будь-які права та обов'язки.

             Захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом на підставі статті 16 ЦК України де визначені деякі способи які підтверджують виникнення , зміну та припинення будь-яких прав та обов'язків.

             Відповідно до частини другої пункту 10 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом , що встановлений договором або законом. У спірних правовідносинах слід застосувати аналогія закону та вирішити спір з урахуванням особливостей імперативної норми, яка передбачає постачання продукції.

             У Цивільному кодексі  України 2003р. договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а саме ст. ст. 655-697 ЦК України, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 9 ЦК України).

Господарський кодекс України чітко вказує, що сторонами договору постачання можуть бути лише суб'єкти господарювання в розумінні статті 55 ГК України.

            Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

   У частині  2 статті 266 ГК України визначено, що  предметом   поставки   є   визначені   родовими   ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

            Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Позивач доказами у справі підтвердив факт постачання продукції на адресу відповідача, зокрема на підставі рахунків: № 663 від 11.11.08р., №319 від 04.06.09р. та  накладної від 20.11.08р. за №497. Відповідача  доказів належного виконання своїх обов'язків за договором , в розумінні вимог вказаної статті суду не надав.

              Підприємство відповідача продукцію отримало за довіреністю серії ЯЕЗ №333198 від 19.11.08р. Втім, доказів взяття її на відповідальне зберігання суду не довело, як це передбачене синтетичним рахунком "Активи на  відповідальному зберіганні", субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" зазначених у Плані рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про порядок його застосування, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.99р. за № 291, зі змінами та доповненнями. Таким чином, продукція використовується за своїм цільовим призначенням,  а тому відповідач повинен виконати зобов'язання перед контрагентом належним чином відповідно до вимог законодавства.  

           Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином за приписами ст. 599 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України.

              Зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням проведеним належним чином. Вказані обставини підтверджені актом звірки розрахунків між сторонами станом на 02.02.09р., підписаного без зауважень та пропозицій, за змістом якого  за відповідачем значиться спірна суму боргу в розмірі 10 407 грн. 87 коп.  

            За такими обставинами  позовні вимоги  щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 10 407 грн. 87 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу  покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

           Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. відповідачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі. Представники сторін надали суду  згоду на оголошення скороченого тексту рішення.

      На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9,  ст.ст. 8, 11, 15, 16, 526, ч. 2 ст. 530, 599,  ст. 655-697, ст. 712 ЦК України, ст. ст. 55, 264,  265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2,4-3, 33, 44, 49,  ч. 4 ст.77, 82, 84,  ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд

           В И Р І Ш И В:

        1.  Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мєгатрейдсєрвіс”, 84205,  Донецька область, м. Дружківка, вул. Міра, 44, ід. код 35538414, п/р 26007060110571 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 335548, на користь:

              - Колективного підприємства „ Метиз”, 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, ід. код 13397134, п/р 260044071 в ЛОД  АППБ ”Аваль”, МФО 304007, борг в сумі 10407 грн. 87 коп., витрати по держмиту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

             3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя                                                                                                            Підченко Ю.О.