Постанова

від 16.04.2009 по справі 16/51

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/51

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.04.2009                                                                                           № 16/51

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача Севастьянова О. В. – юрист,

від відповідача:    Григор'єв І. В. - юрист ,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінська міська рада

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.01.2009

 у справі № 16/51 (суддя Ярмак О.М.)

 за позовом                               Ірпінська міська рада

 до                                                   Приватне підприємство "Центр регіонального розвитку"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

             Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2009 року у справі № 16/51 у позові Ірпінської міської ради  (надалі – Позивач) до Приватного підприємства «Центр регіонального розвитку» (надалі – Відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.06.2008р., посвідченого Рудик Я.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 3789, було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2009р. у справі № 16/51 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки  задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, також, судом першої інстанції було  порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема: ст. ст. 651 та 652 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема, скаржник зазначає, що  Відповідач не виконав свої договірні зобов'язання відповідно до умов попереднього договору.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2009р. – без змін, а апеляційну скаргу Ірпінської міської ради - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив.

16 листопада 2007 року відповідно до рішення 29 сесії Ірпінської міської ради п'ятого скликання від 16 листопада 2007 року № 967-29-У між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області (далі - Виконавчий комітет) та Відповідачем було укладено Попередній договір, відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов'язувалися в строк до 12.03.2008 р. укласти основний договір про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь стосовно будівництва замовником об'єкту архітектури - комплексу будинків відпочинку (пансіонату сімейного типу) з об'єктами стаціонарної рекреації на умовах, встановлених даним договором.

Пунктом 2.2. Попереднього договору визначено суму та порядок сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь. Відповідно до вказаного пункту Попереднього договору до укладення основного договору про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної і  соціальної інфраструктури  м. Ірпінь,  на  підтвердження свого  наміру укласти основній договір Відповідач має сплатити 10 (десять) % від запроектованої вартості будівництва, що складає 17,4 млн. грн., а саме: протягом десяти банківських днів з дати укладання цього договору Відповідач зобов'язувався перерахувати Виконавчому комітету грошову суму у розмірі 1 000 000, 00 (один мільйон) грн., що після підписання основного договору зараховувалась як належним чином здійснений платіж за основним договором ( п.2.2.1); після затвердження проекту відведення йому земельної ділянки в оренду для будівництва об'єкту архітектури - комплексу будинків відпочинку (пансіонату сімейного типу) з об'єктами стаціонарної рекреації, протягом 10 днів з дати укладення договору оренди земельної ділянки зобов'язувався сплатити Виконавчому комітету грошову суму у розмірі 16 400 000 грн.

Як стверджує Позивач та не заперечує Відповідач, на виконання пункту 2.2.1 Попереднього договору 07 грудня 2007 Відповідачем було перераховано 1 000 000,00 (один мільйон) грн.

25 червня 2008 року між Відповідачем та Ірпінською міською радою, в порядку, визначеному Земельним кодексом України та чинним законодавством України, було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Позивач передає, а Відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення 40 сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради від 07 лютого 2008 році № 1463-40-У для будівництва комплексу будинків відпочинку (пансіонату сімейного типу).

Згідно п. 8 договір укладено на 10 років.

Підставою для звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 25.06.08, на думку Позивача є той факт, що протягом 10 днів з дати укладення договору оренди земельної ділянки Відповідач, як це передбачено підпунктом 2.2.2 Попереднього договору, всю передбачену Попереднім договором грошову суму не сплатив.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та  509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково   або   у   повному   обсязі   на   підставах,   встановлених   договором   або   законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 2.2.2 Попереднього договору Відповідач після затвердження проекту відведення замовнику земельної ділянки в оренду для будівництва об'єкта архітектури - комплексу будинків відпочинку (пансіонатів сімейного типу) з об'єктами стаціонарної рекреації, після 10 (десяти) днів з дати укладення договору оренди земельної ділянки мав сплатити Позивачу грошову суму у розмірі 16 400 000,00 (шістнадцять мільйонів чотириста тисяч) грн. Тобто можливість укладання договору оренди земельної ділянки нерозривно пов'язана з обов'язком замовника укласти договір про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь та перерахувати відповідну суму до місцевого бюджету м. Ірпінь.

07 лютого 2008 року на 40 сесії Ірпінської міської ради п'ятого скликання були прийняті рішення № 1460-40-У та № 1462-40-V про відведення Відповідачу земельних ділянок, загальною площею 2,3818 га та 6,2531 га відповідно, в оренду для будівництва об'єктів архітектури, на підставі якого 25 червня 2008 року між Відповідачем та Ірпінською міською радою були укладені договори оренди стосовно вищезазначених земельних ділянок. Проте протягом 10 днів з дати укладання договорів оренди земельних ділянок, як це передбачено пунктом 2.2.2. Попереднього договору, Відповідач передбачену договором грошову суму не сплатив.

Як вже було зазначено вище, можливість укладання договорів оренди земельних ділянок відповідно до умов Попереднього договору нерозривно пов'язана з обов'язком замовника (Відповідача) укласти основний договір про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь та перерахувати відповідну суму (16 400 000,00 грн.) до місцевого бюджету м. Ірпінь.

Не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що Позивач не надав доказів наявності підстав розірвання договору, передбаченими договором оренди земельної ділянки і тим, що попередній договір був виконаний у повному обсязі і припинив свою силу після укладання основного договору про залучення коштів від 08.08.2008, оскільки порядок сплати  і строки виконання попереднього договору і укладання договору оренди напряму пов'язані з виконанням умов попереднього договору.

Крім того, аналіз положень Попереднього договору дає підстави стверджувати, що, з одного боку, укладання договору оренди земельної ділянки визначено сторонами як передумову для сплати Відповідачем передбачених п. 2.2.2 Попереднього договору коштів, з іншого боку, порушення Відповідачем взятого на себе обов'язку щодо сплати передбачених п. 2.2.2 Попереднього договору коштів відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення в частині відмови в задоволенні позову.

У зв”язку з цим, апеляційна скарга  Ірпінської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду – його скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Ірпінської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2009р. у справі № 16/51  задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2009р. у справі № 16/51  скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення у справі № 16/51, яким позовні вимоги Ірпінської міської ради задовольнити повністю.

Визнати   розірваним   договір   оренди   земельної   ділянки   від   25 червня 2008 року.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Центр регіонального розвитку» ( 01004 м. Київ, вул.. Басейна,6, код ЄДРПОУ 32110525) на користь Ірпінської міської ради (08200, м. Ірпінь, Київська область, вул.. Шевченка, 2-А, код ЄДРПОУ 33800777) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на  інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6.  Матеріали справи № 16/51 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.