Рішення

від 20.05.2009 по справі 54/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/99

20.05.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Спецторг"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн"

про                стягнення 33 754,13 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача       Горщар С.В., за дов. № 31 від 31.03.2009 р.

від відповідача  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" про стягнення 19 568,43 грн. основного боргу, 4 269,71 грн. пені, 3 079,81 грн. інфляційних нарахувань, 551,77 грн. відсотків річних та 9 784,22 грн. штрафу. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором поставки № 976 від 25.09.2006 р.  

Ухвалою суду від 24.03.2009 р. порушено провадження у справі № 54/99, розгляд справи призначено на 22.04.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 22.04.2009 р не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 20.05.2009 р.   

У судове засідання 20.05.2009 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була ним отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 07430586.   

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2006 р. між Київською філією Приватного виробничо-комерційного підприємства "Спецторг", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Спецторг", та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" був укладений  договір поставки № 976, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався на протязі дії договору поставляти покупцю товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач, як покупець, зобов'язався приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору товар поставляється партіями у строки, кількості та асортименті (номенклатурі), остаточно погоджені сторонами у видаткових товарних накладних.  

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору він діє до 31 грудня поточного року включно. У разі відсутності до дати закінчення строку дії договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про розірвання договору, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно.

Матеріали справи не містять доказів направлення сторонами повідомлень про розірвання договору. Таким чином, до відносин сторін щодо поставки товару у 2007-2008 р.р. застосовуються положення договору поставки № 976 від 25.09.2006 р.     

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

За видатковими накладними №№ И-027060 від 16.10.2007 р., И-028138 від 25.10.2007 р., И-031659 від 21.11.2007 р., И-031633 від 21.11.2007 р., И-002177 від 23.01.2008 р., И-002160 від 23.01.2008 р., И-002398 від 24.01.2008 р., И-002294 від 24.01.2008 р., И-003407 від 01.02.2008 р., И-003444 від 02.02.2008 р., И-003433 від 02.02.2008 р., И-004279 від 11.02.2008 р., И-004278 від 11.02.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19 801,00 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами відповідача та скріплені відбитками печатки підприємства відповідача, а тому є належним підтвердженням поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем.  

Таким чином, факт поставки товару позивачем за вищевказаними видатковими накладними в період з 16.10.2007 р. по 11.02.2008 р. на загальну суму 19 801,00 грн. та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.  

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець зобов'язаний провести  повний розрахунок за отриману партію товару у встановлений сторонами термін.

Відповідно до п. 5.1.2. договору при проведенні поставки з відстроченням платежу покупець сплачує суму ціни товару протягом терміну, зазначеного у видатковій накладній, після приймання зазначеної партії товару від постачальника (дати підписання покупцем накладної постачальника).   

У вищезазначених видаткових накладних сторонами погоджено, що відстрочка платежу за поставлений товар становить 5 банківських днів.

Отже, граничний строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару за останньою видатковою накладною закінчився 18.02.2008 р.

Проте, відповідач сплатив лише частину вартості поставленого товару в розмірі 232,57 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 19 568,43 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 07.11.2008 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 159 від 06.11.2008 р. з вимогою погасити  суму боргу, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії фіскального чека № 0320 та опису вкладення у цінний лист від 07.11.2008 р.

Проте, вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді.

За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю у сумі 19 568,43 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі     4 269,71 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 10.3. договору, яким передбачено, що при простроченні оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожний календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 194,24 грн. відповідно до нижченаведеного розрахунку суду:  

Сума боргу, грн.

Період прострочення

К-ть днів прострочення

Облікова ставка НБУ, %Розмір пені, грн.

19 568,4318.02.08 –29.04.087210769,91

19 568,43

30.04.08 –18.08.08111121 424,33

Всього

2 194,24

 Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у сумі 551,77 грн., а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 3 079,81 грн. за розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 784,22 грн. штрафу.

Як зазначалося вище, штрафними санкціями відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 230 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.6. договору визначено, що при простроченні оплати більше одного місяця, позивач має право, крім стягнення передбачених п. 10.3. суми боргу та пені, додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Підписавши даний договір, відповідач тим самим висловив свою згоду щодо застосування до нього штрафних санкцій у встановлених договором розмірах.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі  9 784,22 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов'язку оплатити поставлений товар.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 35 178,47 грн.  

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Згідно з розрахунком суду ціна позову складає 37 253,94 грн. При поданні позову позивачем сплачено державне мито у розмірі 337,55 грн., замість 372,54 грн., а тому 34,99 грн. державного мита підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 30-а, кв. 75, код ЄДРПОУ 32852447, п/р 26002650117301 в Харківській філії АКБ "Київ", МФО 320810, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Спецторг" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 163, код ЄДРПОУ 30630061, п/р 26008041583101 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) 19 568 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 43 коп. основного боргу, 2 194 (дві тисячі сто дев'яносто чотири) гривні 24 коп. пені, 3 079 (три тисячі сімдесят дев'ять) гривень 81 коп. інфляційних втрат, 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 77 коп. процентів річних, 9 784 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 22 коп. штрафу, 351 (триста п'ятдесят одну) гривню 78 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) гривень 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Спецторг" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 163, код ЄДРПОУ 30630061, п/р 26008041583101 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) до Державного бюджету України (п/р 31110095700011, Банк: ГУДКУ м. Києва, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, код ЄДРПОУ: 26077968) 34 (тридцять чотири) грн. 99 коп. державного мита.  

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                            Т.С. Демченко