Рішення

від 19.05.2009 по справі 32/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09                                                                                           Справа№ 32/74

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою  відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон”, м.Львів.

До відповідача Відкритого акціонерного товариства „Фірма „Галбуд”, м.Львів.

Про стягнення 21 249,77 грн.             

За участю представників сторін:

Від позивача: Туркас О.В. –представник (довіреність б/н від 05.05.2009р.); Яцишин О.В. –представник (довіреність б/н від 05.05.2009р.).

Від відповідача: Чопорова Н.П. –головний спеціаліст (довіреність б/н від 05.05.2009р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон”, м.Львів до Відкритого акціонерного товариства „Фірма „Галбуд”, м.Львів про стягнення 21 249,77 грн., з яких 19 332,48 грн. сума основного боргу, 940,67 грн. пеня, 859,04 грн. інфляційні нарахування, 117,58 грн.  3% річних.

Ухвалою суду від 24.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 06.05.2009р. Розгляд справи було відкладено на 19.05.2009р. з підстав вказаних  в ухвалі від 06.05.2009р. Рішення прийнято 19.05.2009р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 19.05.2009р. подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити.

Представник відповідача визнав позов повністю, про що вказав у заяві вх.№10141 від 19.05.2009р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та  відповідача, суд,  встановив:

17.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон” (виконавець), в собі директора Гончарука Віталія Олеговича та Відкритим акціонерним товариством „Фірма „Галбуд” (замовник), в особі голови правління Луціва Олексія Павловича було укладено договір № ПМ-03/12, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобовязується своїми силами і засобами виконати проект та відповідно до виконаного проекту, виконати монтаж та налагодження системи пожежної сигналізації в столярному цеху та побутовому приміщенню, що розташовані за адресою: м.Львів, вул.Щирецька, буд.3, згідно додатку №1 до договору. Виконавець зобов'язується виконати роботи належним чином у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти такі роботи та оплатити їх згідно умов цього договору.

Згідно п.2.1 договору договірна ціна даного договору визначається на підставі домовленості сторін та становить 38 593,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно п.2.3.1. договору замовник в термін до 7 (семи) календарних днів, після підписання договору, перераховує виконавцю авансовий платіж в розмірі 50% від суми приблизного кошторису.

Відповідно до п.2.3.2. договору замовник в термін до 7 (семи) календарних днів, після підписання сторонами акта здавання-приймання виконаних робіт, перераховує виконавцю 50% від суми приблизного кошторису.

Згідно п.3.5. договору роботи по даному договору вважається виконаним виконавцем і прийнятим замовником з моменту підписання останнього акту виконаних робіт. Приймання робіт здійснюється замовником та за рахунок замовника.

За умовами п.3.6. договору сторони зобов'язані підписати акт виконаних робіт протягом трьох робочих днів з дня передачі їх від виконавця замовнику. В разі відмови від підписання актів виконаних робіт сторона, яка відмовилась від підписання надає письмові обґрунтування відмови протягом трьох робочих днів.

Згідно п.5.3. договору у випадку прострочення замовником строків здійснення розрахунків він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується: актом від 29.08.2008р. на суму 26 760,46 грн. та актом від 29.12.2008р. на суму 11 832,52 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні) на загальну суму 38 593,00 грн. В актах зазначено, що виконані виконавцем роботи оформлені належним чином та прийняті повністю (комплектно), замовник до виконавця претензій не має.  

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, здійснивши 10.07.2008р., у відповідності до п.2.3.1. договору передоплату за виконання робіт на суму 19 260,50 грн.

Відтак, неоплачене грошове зобов'язання відповідача перед позивачем за виконані роботи станом на 19.03.2009р. складає  19 332,48 грн.

Позивач керуючись умовами договору, у зв'язку із простроченням оплати за виконані роботим нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить              940,67 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував збитки від інфляції в сумі 859,04 грн. та 3% річних в сумі 117,58 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Представник відповідача подав заяву вх. №10141 від 19.05.2009р., в якій вказує, що борг, у вказаному позивачем розмірі, визнає.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 19 332,48 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 859,04 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 3% річних в сумі 117,58 грн.  

Стосовно позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Пнктом 5.3. договору передбачено, що у випадку прострочення замовником строків здійснення розрахунків він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 940,67 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, визнані відповідачем і підлягають до задоволення, а саме: 19 332,48 грн. основного боргу, 940,67 грн. пені,   859,04 грн. інфляційних нарахувань,  117,58 грн. 3% річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 144 від 19.03.2009р. –212,49 грн. держмита і № 145 від 19.03.2009р. - 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610-612, 625  ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Фірма „Галбуд” (79000, м.Львів, вул. Академіка Лазаренка, 4; р/р 26008007930601 в ЛФАБ „Брокбізнесбанк”; МФО 325774; ЄДРПОУ 01272203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон” (79026, м.Львів, вул.Тернопільська, 7, кв.78;                                     р/р 26000301382957 у віділенні №34 ЛРД ВАТ „БГ БАНК”; МФО 320995; ЄДРПОУ 33169904)  основний борг в сумі 19 332,48 грн., пеню в сумі  940,67 грн., інфляційні нарахування в сумі  859,04 грн., 3% річних в сумі  117,58 грн., держмито в сумі 212,49 грн. та 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сухович Ю.О.