Ухвала

від 20.05.2014 по справі 387/1834/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1061/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Кучеренко О. П.

Доповідач Савченко С. О.

УХВАЛА

Іменем України

20.05.2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючої судді : Савченко С.О.,

суддів: Берінської І.М., Суржика М.М.,

при секретареві: Крисановій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (Фермерське) господарства ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, за апеляційною скаргою селянського фермерського господарства «Гордієнко Сергій Анатолійович» на рішення Добровеличківського районного суду від 14 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И ЛА :

У листопаді 2013 рок ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Селянського (Фермерське) господарства «Гордієнко Сергій Анатолійович» про розірвання договору оренди землі, мотивуючи позов тим, що між ОСОБА_4 та селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3 у вересні 2006 року укладено договір оренди земельної ділянки розміром 4,38 га, що знаходиться на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, договір зареєстровано Добровеличківським відділом земельних ресурсів у Державному реєстрі земель 19.04.2007 року за № 55.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Відповідно до її заповіту позивач 13 грудня 2008 року отримав свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 153139. Вважає, що вищевказаний Договір оренди землі має бути розірваний, з тої причини, що відповідно до п. 2.3. Договору за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі не менше 1,5% грошової оцінки земельної ділянки, що становить на час укладання Договору 644,93 гривень. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як у термін від 1 серпня до 31 грудня кожного року. Відповідач по справі в порушення взятих зобов'язань з 2008 року не виплачує позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою. У зв'язку з цим, заборгованість орендаря на час подання позову з 2008 року по 2012 рік включно становить 3224,65 гривень.

Крім того вважає, що відповідачем не приведено у відповідність до вимог законодавства договір оренди землі, в тому числі в частині розміру орендної плати. Несплата орендарем орендної плати з 2008 року свідчить про систематичне порушення даного обов'язку відповідачем по справі, а тому просить договір оренди достроково розірвати та стягнути з відповідача на його користь 3224.65 грн. орендної плати.

Рішенням Добровеличківського районного суду від 14 лютого 2014 року позовні вимоги задоволені в повному об'ємі.

В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не погодився, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначає, що судом не враховані встановлені вироком суду обставини сплати відповідачем кредитних зобов'язань ОСОБА_2, які фактично були платою за оренду землі.

Заслухавши доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що у вересні 2006 року між ОСОБА_4 та фермерським господарством ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки розміром 4.38 га без номеру, який зареєстровано у Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.04.2007 року за № 55 (а.с.10-11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. 13 грудня 2008 року державним нотаріусом Добровеличківської державної нотаріальної контори позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається із права власності на земельну ділянку розміром 4,38 га, що знаходиться на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. На підставі цього свідоцтва позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 153139 (а.с.13).

Згідно п. 2.2 Договору оренди землі зазначено, що в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає свою чинність для нового власника.

Відповідно до п. 2.3. Договору за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі не менше 1,5% грошової оцінки земельної ділянки, що становить на час укладання договору 644,93 гривень. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як у термін від 1 серпня до 31 грудня кожного року.

Відповідно до п. 4.3. Договору однією із підстав розірвання договору є вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов"язків, передбачених договором.

Відповідач по справі в порушення взятих зобов'язань з 2008 року не виплачує позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою. У зв'язку з цим, заборгованість орендаря станом на час подачі позову з 2008 року по 2012 рік включно становить: 5 х 644,93 = 3224,65 гривень.

Відповідно до п. 3. договору сторони мають право вносити зміни та доповнення у договір за згодою обох сторін у письмовій формі.

Розмір орендної плати сторонами не переглядався, відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки сторонами не вносилися.

За вимогами ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Такі ж вимоги закріплені і в ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, іншими законами України.

За ст. 141 ЗК України в разі систематичної несплати орендної плати, право користування земельною ділянкою може бути припинено.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Заявляючи позов про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору щодо невиплати орендної плати за 2008 - 2012 роки.

Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2008 року, згідно якого його засуджено за ст.ст.366 ч.1, 222 ч.1, 70 КК України. Згідно даного вироку свідок ОСОБА_2 надав покази, що ОСОБА_4 склала заповіт на його користь, після чого оформила договір оренди землі з СФГ ОСОБА_3 строком на 14 років. Замість орендної плати було усно домовлено, що ОСОБА_3 придбає ОСОБА_2 автомобіль. ОСОБА_3 зібрав всі необхідні документи для оформлення кредиту на ОСОБА_5 для покупки автомобіля. Згідно даного вироку свідок ОСОБА_6 надала покази, що ОСОБА_3 сплатив до банку заборгованість по договору кредиту в сумі 20040,00 грн., тобто вироком суду не встановлено проведення орендної плати відповідачем в будь-якій формі, є тільки показання свідків.

Зважаючи на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позов про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати підлягає задоволенню, оскільки позивачем доведена належними та допустимими по справі доказами, несплата відповідачем позивачу з 2008 року по 2012 рік включно, що свідчать про систематичну протягом п'яти років не сплату орендної плати з порушенням умов договору оренди щодо її розміру та форми, що відповідно до вимог ст.141 ЗК України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Заперечуючи проти позову відповідач не надав належні та допустимі по справі докази своїх заперечень, поскільки відповідно до п. 3. договору сторони мають право вносити зміни та доповнення у договір за згодою обох сторін у письмовій формі, такі письмові зміни та доповнення до договору між ним та ОСОБА_4 відповідач суду не надав. Надана в судовому засіданні апеляційного суду додаткова угода від 24 квітня 2007 року не може бути належним доказом, оскільки зазначена угода не реєструвалась державним органом, не надавалась для дослідження суду першої інстанції, а згідно ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Не підлягають задоволенню і доводи апеляційної скарги в частині не застосування судом ст. 257 ЦК України. Частина 3 ст. 267 ЦК України говорить про те, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи така заява відсутня.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судовий збір в сумі 458.8 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд першої інстанції ухвалив рішення в межах заявлених позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія судів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: