Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/1672/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1672/14 12.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ»

до Товариства з обмеженою відповідністю «Мєра Макс»

про стягнення 57 478,99 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача: Усіченко І.Г - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.05.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 55 432,00 грн. основного боргу, а також 1 483,02 грн. пені, 342,24 грн. 3% річних, 221,73 грн. інфляційних втрат, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 було порушено провадження у справі №910/1672/14, розгляд справи було призначено на 21.02.2014.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 21.02.2014 справу № 910/1672/14 передано для розгляду судді Ковтуну С.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2014 справу № 910/1672/14 прийнято до провадження суддею Ковтуном С.А., розгляд справи призначено на 24.03.2014.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 24.03.2014 справу № 910/1672/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 справу № 910/1672/14 прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 24.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 розгляд справи відкладено до 07.04.2014.

В судовому засіданні 07.04.2014 судом оголошено перерву до 14.04.2014, про що представників сторін повідомлено пі розписку, яка наявна в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 розгляд справи призначено на 12.05.2014.

В судовому засіданні 12.05.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача в частині стягнення 55 432,00 грн. основного боргу мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки № 43-113С від 15.08.20 13 не було здійснено в обумовлений строк оплату на вказану суму поставленого за видатковими накладними товару. Також, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 342,24 грн. 3% річних та 221,73 грн. інфляційних втрат, а з посиланням на п. 6.3 договору поставки № 43-113С від 15.08.2013 - 1 483,02 грн. пені.

Відповідач у письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень в частині заявлення позивачем вимог щодо стягнення 1 483,02 грн. пені, 342,24 грн. 3% річних, 221,73 грн. інфляційних втрат, посилався на те, що позивачем невірно визначено період нарахування вказаних показників та помилково їх нараховано на поставку за накладними за вересень 2013 року.

Також, відповідач в судове засідання 12.05.2014 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив про розгляд справи був повідомлений належним чином. Проте, в судовому засіданні 07.04.2014 представником відповідача були надані суду пояснення по суті спору.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 між відповідачем - ТОВ «Мєра Макс», як покупцем, та позивачем - ТОВ «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ», як постачальником, було укладено договір поставки № 43-13С (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов?язався передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар (щебень), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати, які визначені сторонами у заявках, є додатками до цього договору (п. 1.1), ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару, визначаються сторонами в заявках до договору (п. 2.1), загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма заявками до даного договору (п. 2.3), розрахунки за кожну партію товару , в т.ч. відшкодування транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюються в безготівковому порядку протягом 2-х банківських днів з дати фактичного отримання покупцем товару на підставі відповідної двосторонньо погодженої заявки, якщо інше не передбачено заявками до договору (п. 3.1), оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.2), у випадку прострочення оплат за поставлену партію товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої у строк партії товару за кожний день прострочення.

Відповідно до заявок на придбання товару за договором, а саме: № 2 від 02.09.2013 на суму 336 000,00 грн. (строк поставки товару - до 30.09.2013), № 3 від 25.09.2013 на суму 55 080,00 грн. (строк поставки товару - до 30.09.2013), № 4 від 25.09. 2013 на суму 129 600,00 грн. (строк поставки товару - 15.10.2013), відповідачем було замовлено у позивача поставку товару загалом на суму 520 680,00 грн.

Відповідно до видаткових накладних до договору, а саме: № 555 від 27.09.2013 на суму 10 692,00 грн.,№ 556 від 28.09.2013 на суму 25 272,00 грн., № 557 від 29.09.2013 на суму 19 116,00 грн., № 851 від 11.10.2013 на суму 7 200,00 грн., які підписані без будь-яких зауважень представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін, позивачем на виконання умов договору було поставлено, а відповідачем прийнято без збудь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 62 280,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, за заявкою на поставку товару № 3 від 25.09.2013, ним було поставлено товар за видатковими накладними № 555 від 27.09.2013 на суму 10 692,00 грн.,№ 556 від 28.09.2013 на суму 25 272,00 грн., № 557 від 29.09.2013 на суму 19 116,00 грн., а за заявкою № 4 від 25.09. 2013 - за накладною № 851 від 11.10.2013 на суму 7 200,00 грн.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, поставлений товар за договором згідно видаткових накладних № 555 від 27.09.2013 на суму 10 692,00 грн.,№ 556 від 28.09.2013 на суму 25 272,00 грн., № 557 від 29.09.2013 на суму 19 116,00 грн., № 851 від 11.10.2013 на суму 7 200,00 грн. - відповідачем не оплачено, у зв?язку з чим позивачем і заявлено позов про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 55 432,00 грн. (самостійно заявлена ціна позову).

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар, що підтверджується видатковими накладними до договору, а саме: № 555 від 27.09.2013 на суму 10 692,00 грн., № 556 від 28.09.2013 на суму 25 272,00 грн., № 557 від 29.09.2013 на суму 19 116,00 грн., № 851 від 11.10.2013 на суму 7 200,00 грн., які підписані без будь-яких зауважень представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін.

Проте, відповідачем всупереч умов п. 3.1 договору не було оплачено у визначений строк (протягом 2-х банківських днів з дати фактичного отримання покупцем товару) поставлений товар за договором згідно видаткових накладних № 555 від 27.09.2013 на суму 10 692,00 грн.,№ 556 від 28.09.2013 на суму 25 272,00 грн., № 557 від 29.09.2013 на суму 19 116,00 грн., № 851 від 11.10.2013 на суму 7 200,00 грн. (згідно розрахунку позивача, заборгованість за даною накладною складає 352,00 грн.), - оплачено у повному обсязі не було, у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 55 432,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 55 432,00 грн.( за видатковою накладною № 555 від 27.09.2013 - 10 692,00 грн., за видатковою накладною № 556 від 28.09.2013 - 25 272,00 грн., за видатковою накладною - № 557 від 29.09.2013 - 19 116,00 грн., за видатковою накладною № 851 від 11.10.2013 - 352,00 грн.), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 55 432,00 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі та у визначений строк товар - є законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 342,24 грн. 3% річних та 221,73 грн. інфляційних втрат, а з посиланням на п. 6.3 договору поставки № 43-113С від 15.08.2013 - 1 483,02 грн. пені.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч умов п. 3.1 договору не було оплачено у визначений строк (протягом 2-х банківських днів з дати фактичного отримання покупцем товару) поставлений товар за договором згідно видаткових накладних № 555 від 27.09.2013 на суму 10 692,00 грн.,№ 556 від 28.09.2013 на суму 25 272,00 грн., № 557 від 29.09.2013 на суму 19 116,00 грн., № 851 від 11.10.2013 на суму 7 200,00 грн. (згідно розрахунку позивача, заборгованість за даною накладною складає 352,00 грн.), - оплачено у повному обсязі не було, у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 55 432,00 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України є підставами для стягнення, а тому вимоги позивача про стягнення №% річних, інфляційних втрат та пені - є законними, обґрунтованим та підлягають задоволенню згідно нижченаведених розрахунків.

За видатковою накладною № 555 від 27.09.2013 на суму 10 692,00 грн. період прострочення складає з 02.10.2013 (оскільки 01.10.2013 кінцевий строк оплати згідно п. 3.1 договору) по 17.12.2013 (дата, визначена позивачем як гранична щодо нарахування), що складає 76 днів прострочення, а тому:

- розмір пені складає 289,42 грн.;

- розмір інфляційних втрат складає 42,77 грн.;

- розмір 3% річних складає 66,79 грн.

За видатковою накладною № 556 від 28.09.2013 на суму 25 272,00 грн. період прострочення складає з 03.10.2013 (оскільки 02.10.2013 кінцевий строк оплати згідно п. 3.1 договору) по 17.12.2013 (дата, визначена позивачем як гранична щодо нарахування), що складає 75 днів прострочення, а тому:

- розмір пені складає 675,07 грн.;

- розмір інфляційних втрат складає 101,09 грн.;

- розмір 3% річних складає 155,79 грн.

За видатковою накладною № 557 від 29.09.2013 на суму 19 116,00 грн. період прострочення складає з 03.10.2013 (оскільки 02.10.2013 кінцевий строк оплати згідно п. 3.1 договору) по 17.12.2013 (дата, визначена позивачем як гранична щодо нарахування), що складає 75 днів прострочення, а тому:

- розмір пені складає 510,63 грн.;

- розмір інфляційних втрат складає 76,46 грн.;

- розмір 3% річних складає 117,84 грн.

За видатковою накладною № 851 від 11.10.2013 на суму 7 200,00 грн., заборгованість за якою за даними позивача складає 352,00 грн., період прострочення складає з 15.10.2013 (оскільки 14.10.2013 кінцевий строк оплати згідно п. 3.1 договору) по 17.12.2013 (дата, визначена позивачем як гранична щодо нарахування), що складає 63 днів прострочення, а тому:

- розмір пені складає 7,90 грн.;

- розмір інфляційних втрат складає 1,41 грн.;

- розмір 3% річних складає 1,82 грн.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем невірно визначено період нарахування вказаних показників та помилково їх нараховано на поставку за накладними за вересень 2013 року - судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки позивачем з урахуванням п. 3.1 договору вірно визначено періоди прострочення оплати за кожною накладною, з якими суд погоджується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загалом 55 432,00 грн. основного боргу, 342,24 грн. 3% річних, 221,73 грн. інфляційних втрат та 1 483,02 грн. пені.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєра Макс» (код ЄДРПОУ 38343638; місцезнаходження: 02660 м.Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, оф. 519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 38119638, 04073 м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9, корп.. 1-Ф) 55 432 (п'ятдесят п'ят тисяч чотириста тридцять дві) грн. 00 грн. основного боргу, 342 (триста сорок дві) грн. 24 коп. 3% річних, 221 (двісті двадцять одна) грн. 73 коп. інфляційних втрат та 1 483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 02 коп. пені , а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 38119638, 04073 м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9, корп.. 1-Ф) зайво сплачений судовий збір в сумі 0 грн. 50 коп.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 19.05.2014.

Суддя Спичак О.М.