Постанова

від 01.06.2009 по справі 42/492-52/116

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

42/492-52/116

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 червня 2009 р.                                                                                    № 42/492-52/116  

            Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргиДочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

напостанову Київського апеляційного  господарського суду від 17.02.2009р.

у справігосподарського суду міста Києва №42/492-52/116

за позовомДочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

доТорговельно-виробничого приватного підприємства "Ренд", м. Київ

провизнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача –Череповський Є.В.;

від відповідача  –Солодаренко М.А.

У С Т А Н О В И В:

16.11.2007р. ДП "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору поруки, укладеного 12.09.2006р. між ТОВ "Дельта" (кредитор)  та ТВПП "Ренд" (поручитель), згідно якого поручитель поручався перед кредитором за виконання грошових зобов'язань прийнятих на себе ДП "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України" (боржник) в обсягах відповідно до майбутніх можливих вимог кредитора поручителю, відповідно до умов договору №125-06 від 21.04.2006р.(основний договір). Позов мотивовано тим, що укладаючи договір поставки №125-06 від 21.04.2006р. сторони, ДП "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України" (покупець) та ТОВ "Дельта" (постачальник),  передбачили у п.п.9.4, 9.6, що жодна із сторін не може передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам без письмової згоди другої сторони, уступка прав вимоги за цим договором без погодження з іншою стороною не допускається. Позивач не надавав такої згоди, тому просив визнати зазначений договір поруки недійсним.

24.09.2008р. рішенням господарського суду міста Києва (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено, визнано недійсним договір поруки від 12.09.2006р., мотивуючи тим, що останній укладено у порушення вимог п.п.9.4, 9.6 основного договору та ст.516, 528  ЦК України.

17.02.2009р. постановою Київського апеляційного  господарського суду (судді: Отрюх Б.В. –головуючий, Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення місцевого суду скасовано, в позові відмовлено. Припинено провадження у справі по відношенню до ТОВ "Дельта Н" у зв'язку з припиненням юридичної особи.  

Не погоджуючись з ухваленою постановою,  ДП "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України" звернулися до Вищого господарського суду з касаційною скаргою про її скасування та залишення в силі рішення місцевого суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою. Тобто, відступлення права вимоги та виконання обов'язку боржника поручителем є різними підставами заміни кредитора у зобов'язанні, який  згідно ч. 3 зазначеної статті не може бути замінений, лише за умови якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Виконання зобов'язання за договором №125-06 від 21.04.2006р. не пов'язано з особою кредитора.   

Положення чинного законодавства, які регулюють правовідносини поруки (параграф 3 глави 49 ЦК України) не встановлюють обов'язку одержання згоди боржника на укладення договору поруки, який не є його учасником та не набуває у його рамках будь-яких прав та обов'язків. Кредитор та поручитель мають право укласти договір поруки, як засіб забезпечення зобов'язань, у будь-який час.    

Оскаржуваним договором поруки не порушено умов основного договору №125-06, оскільки не був договором про заміну кредитора та за яким не передавались права та обов'язки сторін. У даному випадку заміна кредитора у зобов'язанні відбулась на підставі закону, внаслідок настання юридичного факту яким є виконання обов'язку боржника поручителем. Належне виконання останнім своїх зобов'язань за договором поруки від 12.09.2006р. було установлено апеляційною інстанцією та підтверджено матеріалами справи.

Доказів того, чим саме порушуються інтереси позивача чи погіршується його майновий стан, у результаті укладення спірного договору поруки, останній не надав, у зв'язку з чим  апеляційний суд правомірно  відмовив у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на правильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування  оскаржуваної постанови від 17.02.2009р. Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованого висновку суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного  господарського суду від 17.02.2009р. у справі господарського суду міста Києва №42/492-52/116 –без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань

СуддяЛ.В. Ковтонюк

СуддяВ.В. Чабан