Рішення

від 26.05.2009 по справі 1855-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1855-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2009Справа №2-24/1855-2009

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "ІТЦ" (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їзна дорога Ялта-Євпаторія, 20, ідентифікаційний код 34309090)

до  відповідача - Приватного підприємства "Кримська Торговельна Компанія" ( 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, 63, кв. 15, ідентифікаційний код 34309792)

про стягнення  94 137,46 грн.  

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Фоменко Т.О. –  керівник,  довідка № АА 010667, паспорт ЕС 929241 від 06.04.1999р.

Від відповідача – не з'явився  

        Обставини справи: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю  "ІТЦ"  звернувся  до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Кримська Торговельна Компанія" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "ІТЦ" 94 137,46 грн., з них :  57 556, 33 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, сервісних та комунальних послуг ( з урахуванням індексу інфляції за прострочені платежі за грудень 2008 року  та січень 2009 року), 2992,57 грн. пені, 373,61 грн.  штрафу за несплату сервісного обслуговування, 33 214,95 грн.  неустойки.

Крім того, у позовній заяві  позивач просить  стягнути  з Приватного підприємства "Кримська Торговельна Компанія" понесені ним  судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  у порушення умов Договору  № 20-08-2008 оренди нежитлової будівлі, що належить позивачеві  на праві власності та знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їзна дорога Ялта-Євпаторія, 20, відповідачем  оплата орендної плати була здійснена не в повному обсязі, у зв'язку з чим  у останнього утворилась заборгованість, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю  "ІТЦ"  з позовом до господарського суду.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У свою чергу стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача , суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

05.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю  "ІТЦ" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Кримська Торговельна Компанія" (Орендар)  був укладений  договір оренди № 20-08-2008 (а.с. 14-30)

Згідно з визначеною термінологією у договорі оренди, сторони погодили, що торговий комплекс (майно) – нежитлова будівля площею 21920,03 кв.м., розташована на земельній ділянці, за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їзна дорога Ялта – Євпаторія, 20 (кадастровий № 0110100000:02:005:0018), що належить Орендодавцю на праві оренди земельної ділянки, що посвідчується договором оренди земельної ділянки від 16.02.2007 р., зареєстрованим в Кримській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при держкомземі України», у Книзі записів реєстрації договорів оренди Київського району за № 040700100019 від 12.03.2007 р., та що має власну інфраструктуру, що дозволяє Орендареві використовувати Об'єкт оренди і здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети й умов даного договору.

Об'єктом оренди сторони визначили частину Майна площею 70 кв.м., яка розташована на першому поверсі.

Відповідно до п. 1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає Об'єкт Оренди в тимчасове платне користування (в оренду) згідно умов цього договору.

Загальний строк оренди Об'єкта Оренди становить 1 (один) календарний рік і обчислюється з 02.10.2008 р. по 01.10.2009 р. (включно) (п. 1.3 договору).

Мета оренди: Об'єкт Оренди передається Орендодавцем Орендарю для розміщення магазину з продажу дверей, вікон, плитки, паркету та предметів декору (п. 1.4 Договору).

Загальний місячний платіж становить суму 24783,50 грн., у т.ч. ПДВ – 4130,58 грн. (п. 1.5.1 Договору).

Строк сплати орендної плати визначений п. 1.5.3 Договору та становить – щомісячно до 10 числа поточного місяця, за який належить платити орендну плату. Орендодавець виставляє Орендареві рахунки на оплату орендної плати наприкінці місяця ( з 25 числа по останній робочий день місяця), що передує місяцю, за який належить сплатити орендну плату. Рахунок на сплату орендної плати передається Орендодавцем Орендареві під підпис або надсилається Орендареві цінним листом з повідомленням про вручення.

Якщо до настання строку оплати орендної плати відповідний рахунок не буде одержаний Орендарем, він може звернутися до Орендодавця з метою його одержання. В даному випадку (неотримання рахунку) Орендар має право затримати сплату відповідного платежу на строк до отримання відповідного рахунку від орендодавця та до Орендаря не будуть застосовуватися жодні санкції, що передбачені цим Договором оренди або діючим законодавством України.

Розділом 2 договору оренди, сторони погодили внести до обов'язкових платежів за цим договором крім сплати орендної плати, також вартість комунальних послуг та сервісних послуг на підставі відповідних рахунків – фактур, виставлених Орендодавцем.

Крім того, відповідно до п. 17.1 договору, сторони домовились, що забезпеченням виконання Орендарем власних грошових зобов'язань за цим договором буде гарантійний платіж Орендаря Орендодавцеві у вигляді попередньої оплати в розмірі, що дорівнює подвійної орендній платі за останній місяць оренди, визначений п.п.1.5.1 цього договору, тобто 49567,00 грн., у т.ч. ПДВ 8261,17 грн.

Так, сторони погодили, що сума гарантійного платежу буде враховуватися Сторонами при здійсненні наступних розрахунків та здійснюватись в нижченаведеному порядку: в будь – який момент, коли отриманих від Орендаря коштів за даним Договором буде недостатньо для погашення всіх фінансових зобов'язань Орендаря перед Орендодавцем (незалежно від призначення платежу, зазначеного у платіжних документах Орендаря при перерахуванні будь – яких платежів), зокрема погашення заборгованості по сплаті штрафних санкцій (неустойки, штрафів), погашення заборгованості по сплаті орендної плати, погашення заборгованості по оплаті/ компенсації вартості Сервісних та/або комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що сторони приступили до виконання укладеного договору, зокрема позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування частину нежитлової будівлі площею 70 кв.м., що підтверджується актом приймання передачі майна від 02.10.2008 р. (а.с.31).

Додатковою угодою № 1 від 17.12.2008 р. до договору оренди № 20-08-2008 від 05.09.2008 р. сторони домовились п. 1.5.1 договору оренди викласти у наступній редакції: в період з 02.10.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р. щомісячна базова орендна плата розраховується із врахуванням того, що орендна ставка за користування 1 кв.м. Об'єкта оренди в місяць дорівнюється гривневому еквіваленту 73 доларів США та 00 центів, у т.ч. ПДВ (20 %),, площа об'єкта оренди складає 70 кв.м., курс гривні до долара США встановлюється НБУ на дату виставлення рахунку. В період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. щомісячна базова орендна плата розраховується із врахуванням того, що орендна ставка за користування 1 кв.м. Об'єкта оренди в місяць дорівнюється гривневому еквіваленту 60 доларів США та 00 центів, у т.ч. ПДВ (20 %), площа об'єкта оренди складає 70 кв.м., визначений сторонами курс гривні до долара США закріплений сторонами на рівні 4,762 грн.. за 1 до. США (а.с.41).

Додатковою угодою № 2 від 04.02.2009 р. до договору оренди № 20-08-2008 від 05.09.2008 р. сторони погодили у розділі «Термінологія» визначення «об'єкт оренди» в наступній редакції: «Об'єкт оренди – частина Майна площею 35 кв.м., розташована на першому поверсі.». Крім того, сторони домовились п. 1.5.1 договору оренди викласти у наступній редакції: в період з 02.10.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р. щомісячна базова орендна плата розраховується із врахуванням того, що орендна ставка за користування 1 кв.м. Об'єкта оренди в місяць дорівнюється гривневому еквіваленту 73 доларів США та 00 центів, у т.ч. ПДВ (20 %),, площа об'єкта оренди складає 35 кв.м., курс гривні до долара США встановлюється НБУ на дату виставлення рахунку. В період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. щомісячна базова орендна плата розраховується із врахуванням того, що орендна ставка за користування 1 кв.м. Об'єкта оренди в місяць дорівнюється гривневому еквіваленту 60 доларів США та 00 центів, у т.ч. ПДВ (20 %), площа об'єкта оренди складає 35 кв.м., визначений сторонами курс гривні до долара США закріплений сторонами на рівні 4,762 грн. за 1 дол. США (а.с.41).

Актами приймання-передачі від 04.02.2009 р. позивачу була повернута частка майна площею 70 кв.м., в свою чергу позивачем було передано відповідачу  була передана частка майна площею 35 кв.м. на умовах тимчасового платного користування відповідно до умов договору оренди від 05.09.2008 р. (а.с.44-45).

Позивачем на виконання умов договору були передані відповідачу рахунки на сплату орендної плати, сервісного обслуговування та комунальних послуг, а саме рахунки № 0001028 від 29.12.2008 р. на суму 20726,93 грн. по сплаті за січень 2009 р., № 0000959 від 28.11.2008 р. на суму 35117,13 грн. на сплату за грудень 2008 р., № 0000876 від 31.10.2008 р. на суму 30160,13 грн. на сплату за листопад 2008 р., № 0000062 від 30.01.2009 р. на суму 9253,09 грн. на сплату за лютий за період з  04.02.2009 р. по 04.02.2009 р., № 0000044 від 30.01.2009 р. на суму 2220,74 грн. на сплату за лютий за період з 01.02.2009 р. по 03.02.2009 р., № 235 від 10.03.2009 р. на суму 3343,04 грн. на сплату за березень у період з 01.03.2009 р. по 10.03.2009 р. (а.с.65-69, 90-91).

Отримання зазначених рахунків відповідачем підтверджується реєстрами документів позивача за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р., також підписом представника відповідача у зазначених реєстрах. Рахунок за березень був відправлений на юридичну адресу відповідача, проте поштове відправлення було повернуте з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.47-51,89).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була сплачена частка заборгованості з орендної плати за листопад 2008 р. відповідно до рахунку від 31.10.2008 р. на суму 20000,00 грн., інші отримані рахунки сплачені не були.

У зв'язку з чим, позивачем на підставі п. 13.2 та п. 13.3 договору, які передбачають нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу, за кожний день такого прострочення, а також застосування штрафу у розмірі 30 % від суми заборгованості у разі прострочення сплати/компенсації сервісних послуг та/ або комунальних послуг більш десяти банківських днів, була нарахована пеня та штраф за прострочення оплат по орендній платі у період з грудня 2008 р. по лютий 2009 р., а також штраф за несплату сервісного обслуговування за неоплачені рахунки за період  з січня 2009 р. по лютий 2009 р.

Зазначені нарахування були викладені позивачем у листі № 114 від 05.03.2009 р. з вимогою сплати їх, також у зазначеному листі відповідача було повідомлено про відмову позивача від договору на підставі п. 19.2.1 договору, який передбачає відмову Орендодавця від договору, якщо Орендар не вносить плату за користування Об'єктом Оренди або плату/ компенсацію витрат Орендодавця  на комунальні та /або сервісні послуги або не виконує інші свої зобов'язання по платежах, визначених цим договором, протягом трьох місяців підряд у повному обсязі (а.с.54).

У позовній заяві позивач посилається на те, що у зв'язку з несплатою рахунків  та нарахованих штрафних санкцій ним на підставі п. 17.1 договору були використані  кошти, які були сплачені відповідачем як гарантійний платіж, на погашення заборгованості за штрафними санкціями, також була погашена заборгованість з орендної плати та сервісному обслуговуванню за листопад 2008 р. по рахунку від 31.10.2008 р. у розмірі 10160,13 грн., а також частка боргу по оплаті орендної плати за грудень 2008 р. у розмірі 14087,81 грн.

Слід зазначити, що в порушення умов договору, зокрема п. 17.1 договору, відповідачем було сплачено у якості гарантійного платежу суму у розмірі 24783,50 грн., тоді як умовами договору передбачений розмір гарантійного платежу становить 49567,17 грн.

За такими обставинами за відповідачем існує заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати у розмірі 56633,82 грн., яка до часу звернення з позовом до суду не сплачена, у тому числі по рахунку від 28.11.2008 р. за грудень 2008 р. у розмірі 21089,32 грн., по рахунку від 29.12.2008 р. за січень 2009 р. у розмірі 20726,93 грн., по рахункам від 30.01.2009 р. за лютий 2009 р. у розмірі 11473,83 грн., по рахунку за березень у розмірі 3343,04 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за Договором оренди 20-08-2008 від 05.09.2008 р.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 56633,82 грн. заборгованості, через що  вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства Приватного підприємства "Кримська Торговельна Компанія"  заборгованості у розмірі 56633,82 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 922,51 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання у грудні 2008 р. по рахунку від 28.11.2008 р. та у січні 2009 р. по рахунку від 29.12.2008 р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства "Кримська Торговельна Компанія"  інфляційних втрат за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р. у розмірі 922,51 грн. суд визнає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2992,57 грн. пені та 373,61 грн. штрафу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 13.2 Договору оренди сторони передбачили, що у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, встановленої цим договором (порушення умов п. 1.5 цього договору), Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діє на момент прострочення) від суми простроченого  платежу, за кожний день такого прострочення.

Пунктом 13.3 договору оренди сторони передбачили, що у випадку неналежної або несвоєчасної сплати/ компенсації вартості Орендарем витрат за сервісні послуги та/або комунальні послуги (порушення умов п. 3.2 та п. 3.9 цього договору) орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за прострочення більш десяти банківських днів від встановленого строку.

Судом встановлено, що заявлений розмір штрафу у розмірі 373,61 грн. нарахований у відповідності з положеннями договору та нормами чинного законодавства, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем була нарахована пеня у загальному розмірі 2992,57 грн. за рахунками по сплаті орендної плати за грудень 2008 р. за період з 11.12.2008 р. по 31.03.20089 р., за січень 2009 р. за період з 11.01.2009 р. по 31.03.2009 р., за лютий 2009 р. за період з 11.02.2009 р. по 31.03.2009 р., за березень 2009 р. за період з 11.03.2009 р. по 31.03.2009 р.

Розглянувши зазначений розрахунок пені позивача, суд визнає його обґрунтованим, а пеню у розмірі 2992,57 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення сума неустойки у розмірі 33214,95 грн. на підставі п. 13.6 Договору оренди.

Так, п. 13.6 договору оренди передбачає, що у випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи Орендаря (крім випадків передбачених п.п 19.2.2 цього договору), або у випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи Орендодавця на підставі п.п. 19.2.1 цього договору, Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю неустойку у сумі, що дорівнює потрійному розміру орендної плати за попередній місяць.

Підпункт 19.2.1 договору оренди передбачає, що Орендодавець має право відмовитись від цього договору та вимагати повернення Об'єкту Оренди у разі, якщо Орендар не вносить плату за користування Об'єктом Оренди або плату/компенсацію витрат Орендодавця на комунальні та /або сервісні послуги або не виконує інші свої зобов'язання по платежах, визначених цим договором, протягом трьох місяців підряд у повному обсязі.

Позивач просить стягнути неустойку у розмірі 33214,95 грн., яка розрахована як орендна плата за лютий 2009р. 11071,65 грн. х 3.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не були сплачені рахунки на оплату орендної плати та сервісного обслуговування за грудень 2008 р., за січень 2009 р., за лютий 2009 р., тобто три місяці підряд, тому позивач листом № 114 від 05.03.2009 р. повідомив його про розірвання договору оренди відповідно до приписів ст. 782 Цивільного кодексу України.

Вказаний лист отриманий орендарем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тому позивач вважає, що договір є розірваним з 11.03.2009р. на підставі ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно з ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Однак, як було встановлено судом та не заперечується позивачем, заборгованість по рахунку зі сплати орендної плати за грудень 2008 р. була частково погашена позивачем за рахунок гарантійного платежу відповідача.

Пунктом 19.2.1 договору сторони передбачили право Орендодавця на відмову від договору, якщо Орендар не виконує свої зобов'язання по платежах протягом трьох місяців підряд у повному обсязі.

Оскільки рахунок за грудень 2008р. частково сплачений, суд не приймає його для розрахунку кількості місяців, у яких відповідач не сплачував належні платежі, що виключає можливість застосування умов п. 19.2.1 договору.

У зв'язку з наведеним, неустойка відповідно до п. 13.6 договору не може бути застосована, а отже у задоволенні позову в частині стягнення 33214,95 грн. неустойки відмовлено.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що на час відправлення листа від 05.03.2009 р. про відмову від договору, строк сплати рахунку за березень 2009р. ще не настав.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України   01.06.2009 р.

         З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Кримська Торговельна Компанія" ( 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, 63, кв. 15, ідентифікаційний код 34309792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "ІТЦ" ( 95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їзна дорога Ялта-Євпаторія, 20, ідентифікаційний код 34309090; р/р 26005010004033 в філії УніКредит Банку ТзОВ у м. Києві, МФО 300744) 56633,82 грн. заборгованості, 922,51 грн. індексу інфляції, 2992,57 грн. пені, 373,61 грн. штрафу, 609,23 грн. державного мита та 76,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 33214,95 грн. неустойки у задоволенні позову відмовити.

     Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.