Постанова від 10.06.2009 по справі 30/425-35/54

30/425-35/54

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2009 р.                                                                                    № 30/425-35/54  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Подоляк О.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2009

у справі№ 30/425-35/54

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ"

до1. Київської міської ради2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

провизнання укладеним договору оренди земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь  представники:- позивача Гавриленко Л.Л. (дов. №5 від 19.01.2009);- відповідача 1 Шадевська Ж.Є. (дов. №225-КР-530 від 18.05.2009);- відповідача 2 повідомлений, але не з'явився;

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2009 розгляд даної справи було відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ" (надалі позивач) звернулося до місцевого господарського суду із позовом про визнання права за позивачем на оренду земельної ділянки по вул. Луговій, 9 у Оболонському районі міста Києва та про укладення договору оренди земельної ділянки в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ" та відповідає вимогам Закону України Про оренду землі" та Типового договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220. Обґрунтовуючи підстави для звернення із даним позовом, позивач посилається на ухилення Київської міської ради (надалі відповідач 1) від укладення договору оренди вказаної земельної ділянки, незважаючи на те, що позивач розробив усю необхідну технічну документацію із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та передав її до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі відповідач 2), яке повідомило позивача про відсутність підстав для укладення договору оренди у зв'язку з тим, що відповідачем 1 не прийнято рішення щодо надання в оренду позивачу відповідної земельної ділянки.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.02.2009 (суддя                    Літвінова М.Є.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю                     "Оболонь-КСВ" (надалі позивач) до Київської міської ради (надалі відповідач 1), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі відповідач 2) задоволені повністю; за рішенням, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 20707 кв.м., що знаходиться по вул. Луговій, 9 в Оболонському районі міста Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ" та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ" та відповідає вимогам Закону України Про оренду землі" та Типового договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220; зобов'язано відповідача 2 зареєструвати договір оренди земельної ділянки  з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, між орендодавцем –Київською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ" у встановленому порядку.

Відповідач 1, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування підстав касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

09.06.2009 скаржник подав до Вищого господарського суду України пояснення до касаційної скарги від 05.06.2009 №29/246-1081, в яких, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції норм Закону України "Про місцеве самоврядування" та зазначає, що оскаржуваним рішенням суду фактично вирішено питання, що є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування (Київської міської ради), яке має вирішуватись виключно на пленарному засіданні відповідної ради.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу відповідача 1, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, вимоги касаційної скарги без задоволення.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002  № 75, проте відповідач 2 не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні 10.06.2009.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарським судом першої інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із наступного:

- відповідно до договору про поділ нерухомого майна №680013 від 11.04.2006, договорів купівлі-продажу нерухомого майна №894674 від 01.02.2006 та №303965 від 13.06.2006 позивач набув право власності на нежилі приміщення, розташовані по вул. Луговій, 9 у Оболонському районі міста Києва, передані фактично позивачу на підставі актів приймання-передачі від 28.02.2006 та від 13.06.2006;

- позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про виділення в оренду земельної ділянки на вулиці Луговій, 9 у Оболонському районі м. Києва; у зв'язку з чим, рішенням Київради від 26.06.2003 №512/672 позивач отримав згоду Київського міського голови на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції та подальшої експлуатації, обслуговування виробничих будівель та споруд;

- Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) видано технічні умови на розроблення документації із землеустрою;

- 01.10.2007 позивач звернувся до Київської міської ради з проханням укласти договір оренди земельної ділянки та надіслав підписаний зі свого боку договір оренди та технічну документацію із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки;

- договір оренди землі Київською міською радою не підписувався, позивачеві не повертався;

- враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, з посиланням, зокрема, на ст. 415 ЦК України, ст.ст. 16, 20 Закону України "Про оренду землі", ст. 181 ГК України, ч. 1-2 ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України, Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Оболонь-КСВ" є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим, задовольнив позов в повному обсязі.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Зі змісту ст. 12 Земельного кодексу України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

За частиною 1 ст.124 Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до частини 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Судом першої інстанції встановлено, що питання укладення з позивачем договору оренди спірної земельної ділянки на сесії ради не розглядалось. Це також підтверджується наявними у матеріалах даної справи документами.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної передбаченої Конституцією України компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Отже, задовольняючи позов, місцевий господарський суд не врахував право ради самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельної ділянки, оскільки відповідно до статті 123 вищезазначеного Кодексу до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії.

Також не можна погодитися з рішенням суду  першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 провести реєстрацію договору оренди земельної ділянки, оскільки згідно з пунктом 3.13 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), Управління організовує, зокрема, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію. Проте за відсутності рішення уповноваженого органу про надання згоди на укладення такої угоди висновок суду про обґрунтованість цих позовних вимог є передчасним.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, про що свідчать постанови від 12.08.208 у справі №30/315 та від 10.02.2009 у справі №15/656-07.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 8 Конституції України, колегія суддів Вищого господарського суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст.ст. 125, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Вищого господарського суду України та його завданням щодо забезпечення законності у здійсненні правосуддя.

Оскільки за результатами перевірки рішення господарського суду першої інстанції у даній справі колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в такій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки суду не відповідають цим обставинам, з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин справи та повноважень, закріплених у п. 2 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість прийняття нового рішення у даній справі.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і приймає нове рішення, яким відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь-КСВ".

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2009 у справі №30/425-35/54  скасувати.

В позові відмовити.

Головуючий суддя                                                         Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                     Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                О.А. ПОДОЛЯК