Рішення

від 03.06.2009 по справі 33/47-09-1729

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/47-09-1729

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р.Справа  № 33/47-09-1729

За позовом:  державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт”, м. Одеса

до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл

про стягнення 92480,64 доларів США

За участю представників сторін:

від позивача: Кульшик К.В., довіреність в матеріалах справи,

від відповідача: Перепелиця А.Б., довіреність в матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ:  позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача частини вартості ремонтних робіт, виконаних позивачем за замовленням компанії „Silver Knot Shipping LTD” , а також арешт судна за морською вимогою для забезпечення позову.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1 листопада 2007 року відкритим акціонерним товариством „Українське Дунайське пароплавство” та компанією „Bardina Shipmanagement Limited” р. Кіпр укладено бербоут-чертерний договір №647 GEMF щодо фрахтування належного пароплаву судна „Николай Заболоцкий” зі строком дії 5 років.

Відповідно до положень ст.. 30 додаткової угоди до договору №647 GEMF від 1 листопада 2007 року на протязі всього терміну чартеру всі ремонти судна повинні здійснюватися фрахтувальником у обсязі і за вартістю погодженими з судновласником.

За узгодженням сторін означеної угоди та за дорученням фрахтувальника, приймання-передача судна „Николай Заболоцкий” в оренду здійснена 10 січня 2008 року за протоколом здачі підписаним повноважними особами ВАТ „УДП” та компанією Silver Knot Management Limited” республіки Кіпр діючої від імені компанії „Bardina Shipmanagement Limited”.

04 вересня 2008 року компанією „Silver Knot Shipping LTD” та державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” укладено контракт №СР-214 на здійснення ремонту судна „Николай Заболоцкий” за умовами якого, порт зобов'язався виконати комплекс ремонтних робіт по судну, а компанія –надати порту судно для ремонту та своєчасно оплатити вартість його ремонту.

Підписаним повноважними представниками сторін контракту №СР-214 від 04 вересня 2008 року та завіреним печатками підприємств актом приймання судна із ремонту від 28 листопада 2008 року визначено, що ремонт т/х „Николай Заболоцкий” здійснений у повному обсязі, підсумкова вартість ремонтних робіт складає 133317,04 дол. США. Зазначена сума є підставою для взаєморозрахунків між сторонами контракту, претензії по строках і якості ремонту судна з боку замовника ремонтних робіт –відсутні.

Із залученого позивачем до матеріалів справи рахунку ДП „Одеський морський торговельний порт” №200045 від 1 грудня 2008 року, який вручено повноважному представнику компанії „Silver Knot Shipping LTD” 29 січня 2009 року вбачається, що вартість ремонтних робіт по судну „Николай Заболоцький” станом на 28 листопада 2008 року складає 111097,53 дол. США, податок на добавлену вартість –22219,51 США, а всього 133317,04 дол. США. Із зазначеної суми оплачено 40836,40 грн., рахунок до оплати компанією „Silver Knot Shipping LTD” складає 92480,64 дол. США.

За правилами глави 47 ЦК України, глави 19 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника свого обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно положень ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Відповідно до ст. ст. 510-513; 520 ЦК України сторонами у зобов'язані є боржник і кредитор. Зобов'язання, що виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, не створюють обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та/або кредитора.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 193 України, ст. ст. 525, 528 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Виконання обов'язку боржника іншою особою, згідно положень ст. 528 ЦК України, може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Інша особа може виконати вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення ст. ст. 512-519 ЦК України, які регулюють заміну кредитора у зобов'язанні.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Системний  аналіз положень ст. ст. 520, 525-528 ЦК України не підтверджує право кредитора самостійно без укладення з третіми особами відповідних правочинів, здійснювати заміну боржника у зобов'язанні.

Укладення позивачем 4 вересня 2008 року контракту №СР-214 з компанією „Silver Knot Shipping LTD” на виконання робіт по ремонту судна „Николай Заболоцкий” їх виконання портом та часткова оплата компанією виконаних ремонтних робіт свідчать про існування між сторонами контракту господарських, цивільно-правових зобов'язань, які повинні виконуватись учасниками господарських відносин самостійно.

Та обставина, що ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” є судновласником т/х „Николай Заболоцкий” не є безумовною та законною підставою для заміни, за ініціативою кредитора та без згоди пароплавства, боржника у зобов'язанні для оплати вартості робіт по ремонту судна, оскільки такі обов'язки за контрактом №СР-214 прийняті на себе і частково виконані, шляхом оплати 40836,40 дол. США, компанією „Silver Knot Shipping LTD” –належним боржником.

Можливість, тобто право судновласника за власною ініціативою здійснити розрахунок з портом за ремонтні роботи, виконані на належному пароплавству судні не підлягає ототожненню з примусом по виконанню пароплавством обов'язку боржника по здійсненню договірних зобов'язань замість замовника ремонтних робіт, у зв'язку з чим, у господарського суду області відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача 92480,64 дол. США на користь позивача у справі.

Враховуючи, що предметом позовних вимог у справі є стягнення грошових коштів у господарського суду області відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про арешт судна „Николай Заболоцкий” для забезпечення позову у порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, оскільки предметом спору є грошові, а не майнові вимоги.

Крім того, твердження позивача про можливість задоволення його позовних вимог виключно за рахунок звернення стягнення на судно „Николай Заболоцкий” є безпідставним, а господарським судом не приймалось рішення про задоволення позовних вимог у справі та зміну способу і порядку виконання рішення.

Не підлягають задоволено також вимоги позивача про арешт судна „Николай Заболоцкий” за морською вимогою у порядку ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України.

Відповідно до положень ст. 1 КТМ України ним регулюються відносини, що виникають з торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних. криголамних і рятувальних операцій, прокладення кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Морська вимога як один із видів цивільно-правових вимог означає право кредитора вимагати від боржника виконання певного обов'язку, який виникає із результатів здійснення торговельного мореплавства як при укладенні  морських угод так і морських деліктів.

Морська вимога як категорія матеріального права не є тотожною можливим заходам до забезпечення позову у відповідності до положень ст. ст. 66; 67 ГПК України.

Діючим господарсько-процесуальним законодавством, як спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів підприємницької діяльності, визначено позовне провадження, у якому відповідачами можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а не позов до речі.

Ремонт судна   „Николай Заболоцкий” здійснено за контрактом №СР-214 укладених позивачем та компанією „Silver Knot Shipping LTD”.

Позов про стягнення 92480,64 дол. США виник не у зв'язку з здійсненням сторонами у справі відносин, урегульованих Кодексом торговельного мореплавства України, а у зв'язку з лише частковою оплатою замовником ремонтних робіт їх вартості та довільним визначенням позивачем боржника –ВАТ „УДП” щодо остаточного розрахунку за ремонтні роботи по судну  „Николай Заболоцкий”.

Наявність зобов'язань за договором передбачає усвідомлення суб'єктами господарювання можливих наслідків виконання ними відповідних угод, порядку та способів реагування на порушення договірних зобов'язань боржником та кредитором.

Відносини, які виникли між сторонами контракту №СР-214 не є відносинами, що виникають із торговельного мореплавства, що унеможливлює задоволення вимог про арешт судна „Николай Заболоцкий” за морською вимогою.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49; 82 - 84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог у справі №33/47-09-1729

Суддя                                                                                       Мазур Д.Т.