Ухвала

від 20.05.2014 по справі 1512/4120/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11/785/272/14

Номер справи місцевого суду: 1512/4120/2012

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

засудженої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кишинів Республіки Молдова, громадянка України, з вищою освітою, працювала на посаді заступника начальника відділу Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, незаміжня, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

засуджена за ч.1 ст.190 КК України до одного року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. На підставі ст.76 КК України на засуджену ОСОБА_6 покладені обов`язки, передбачені п.п.2, 3,4.

Вирішено питання із судовими витратами та речовими доказами. Запобіжний захід підписка про невиїзд.

ВСТАНОВИЛА:

Досудовим слідством ОСОБА_6 обвинувачувалась в тому, що вона, будучи заступником начальника відділу державного екологічного контролю за використанням природних ресурсів Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря, відповідно до наказу начальника інспекції № 813 від 28.11.2011року «Про планові перевірки ДП «ХМТП» та наказу першого заступника начальника Голови комісії з проведення ліквідації Інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря №163-с від 05.12.2011року, відбула у відрядження до м. Херсона для проведення планових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства України ДП «Херсонський морський торгівельний порт» терміном на 19 календарних днів з 05.12. по 23.12.2011 року.

Перебуваючи у відрядженні, 15.12.2011 року,знаходячись в приміщенні Державного підприємства ДП «Херсонський морський торгівельний порт» (далі ДП «ХМТП»), який розташований за юридичною адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 4, в кабінеті № 19, який розташований в інженерно-технічному корпусі будівлі портових майстерень на 3 поверсі, за поштовою адресою: м. Херсон, вул. Карла Макса, 1, під час проведення перевірки, через провідного інженера ДП «ХМТП» ОСОБА_9 , до вказаного кабінету викликала директора ПВКФ «Довкілля» ОСОБА_10 та повідомила про виявлені порушення під час відібрання проб при складанні протоколів вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, які складались лабораторією ПВКФ «Довкілля» для контролю за нормативами гранично допустимих викидів ДП «ХМТП», а саме: невідповідальність діапазону замірів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, вказаних у протоколі № 79 від 30.06.2011року тому, який вказаний у галузі атестації вимірювальної лабораторії ПВКФ «Довкілля» та невірне встановлення точки відібрання проб.

В подальшому, ОСОБА_6 15.12.2011року, перебуваючи в коридорі, який розташований в інженерно-технічному корпусі будівлі портових майстерень на 3 поверсі, за поштовою адресою: м. Херсон, вул. Карла Маркса, 1, на території ДП «ХМТП», діючи умисно, використовуючи свої службові обов`язки, з метою отримання незаконної матеріальної винагороди, без подальшої перевірки виявлених нею порушень, вчинених лабораторією ПВКФ «Довкілля» під загрозою внесення вказаних порушень до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ДП «ХМТП», що в подальшому спричинить розірвання договірних відносин між ПВКФ «Довкілля» та ДП «ХМТП» повідомила, що за здійснення сприяння ПВКФ «Довкілля» і не внесення до акту перевірки відомостей про порушення допущені лабораторією ПВКФ «Довкілля» ОСОБА_10 повинен передати їй грошову винагороду в суму 1000 доларів США.

Далі, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізувати свій злочинний корисний намір, направлений на отримання хабара від гр. ОСОБА_10 , 16.12.2011року, провелаіз ним розмову з мобільного телефону інженера ДП «ХМТП» ОСОБА_9 , та повідомила, що перевірку в м. Херсоні вона вже закінчила, тому для передачі пояснень про виявлені порушення лабораторії ПВКФ «Довкілля» ОСОБА_10 необхідно прибути до м. Одеси.

В подальшому, 19.12.2011року, близько 16:00 годин, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисний намір, направлений на отримання хабара у гр. ОСОБА_10 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , отримала незаконну грошову винагороду в сумі 1000 доларів США, що станом на 19.12.2011 року за курсом НБУ складає 7 989 гривні 90 копійок, від гр. ОСОБА_10 за здійснення сприяння ПВКФ «Довкілля» та не внесення до акту перевірки відомостей про порушення допущені лабораторією ПВКФ «Довкілля», тобто не перешкоджання діяльності його фірмі та укриття факту виявлених порушень.

Таким чином, ОСОБА_6 виконала усі необхідні дії для доведення свого злочинного умислу, а саме отримання хабара від ОСОБА_10 в розмірі 1000 доларів США до кінця.

Суд першої інстанції перекваліфікував дії засудженої ОСОБА_6 з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.190 КК України у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 не є посадовою особою, уповноваженою на складання протоколів, актів або приписів про описку в ліцензії підприємства ПВКФ «Довкілля», тому як виявлення таких описок або порушень не входить до компетенції державного екологічного контролю за використанням природних ресурсів Держінспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, а даними фактами повинно займатись ДП «Херсонстандартметрологія». Дії ОСОБА_6 були направлені виключно на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 шляхом обману, оскільки вона повідомила йому завідомо неправдиві відомості, а отже діяла лише в особистих інтересах.

Не погодившись з вироком суду, прокурор подав апеляцію, в якій просить його скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити їй покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядницькими та адміністративно-господарськими функціями з конфіскацією всього належного їй майна.

Доводи апеляції мотивує тим, що судом першої інстанції невірно застосував норми Кримінального закону та неправильно перекваліфікував дії засудженої ОСОБА_6 з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.190 КК України. Судом не враховано, що ОСОБА_6 , являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинила злочин, пов`язаний з отриманням хабара у сфері службової та професійної діяльності, який спрямований на підрив авторитету державних органів.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, засудженої ОСОБА_6 та її захисника, які заперечували проти її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року) - вирок суду перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Судова колегія погоджується з доводами прокурора про порушення судом першої інстанції вимог як кримінального, так і кримінально-процесуального законів при постанові вироку.

Так, суд першої інстанції в повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм оцінку і прийшов до висновку про необхідність кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ст. 190 ч.1 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Всупереч вимогам зазначеної норми, в мотивувальній частині вироку було сформульовано обвинувачення, пред`явлене органом досудового слідства, однак взагалі відсутні висновки суду щодо обвинувачення, яке було визнане судом доведеним.

Крім того, суд першої інстанції не надав відповідної правової оцінки тому, що при скоєнні злочину ОСОБА_6 використовувала своє службове становище, а тому, на думку суддівської колегії, в її діях вбачається склад посадового злочину.

Враховуючи, що при винесенні рішення судом першої інстанції неправильно застосовано кримінальний закон та допущені такі порушення кримінально-процесуального закону, які неможливо усунути при апеляційному розгляді справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок Київського районного суду м. Одеси із направленням справи на новий судовий розгляд у іншому складі суду.

При новому розгляді справи суд першої інстанції повинен надати відповідну правову кваліфікацію діям ОСОБА_6 і, в разі встановлення її вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України або іншого посадового злочину, суд має призначити покарання у відповідності до санкції цієї норми КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365-367, 377 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляцийного суду Одеської області,

\

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, яким ОСОБА_6 , 1983 року народження, засуджена за ч.1 ст.190 КК України до одного року обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, із покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.2, 3,4 ст.76 КК України скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у іншому складі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4