Постанова

від 19.05.2014 по справі 922/4603/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р. Справа № 922/4603/13

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників:

від позивача - Жегулін Ю.М. ( за довіреністю № 2946-О від 13.09.2012 р.);

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 919 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.12.13 у справі № 922/4603/13

за позовом ПАТ Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Приватне підприємство "СП Бархан" , м. Харків

про стягнення 42 767,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ПП "СП Бархан" про стягнення суми заборгованості за договором банківського обслуговування, укладеного між позивачем та відповідачем 27.10.2011 р. у розмірі 42767,59 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування та ст.ст. 526, 611, 629, 1054 ЦК України. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2013 р. у справі № 922/4603/13 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "СП БАРХАН" (61039, м. Харків, Жовтневий район, пров. Ржевський, будинок 12 кв. 16; ідент. код 36457132) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 41579,36 грн.; заборгованість за процентами у сумі 609,83 грн.; заборгованість по комісії в сумі 411,36 грн.; пеню в сумі 167,04 грн.; 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на неповне з'ясування господарським судом першої інстанціїї обставин справи та невірне застосування норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повнстю.

Відповідач (заявник апеляційної скарги) в судове засідання 12.05.2014 р. не прибув, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення 16.04.2014 р. ( а.с. 160)

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав в судовому засіданні представник позивача на запитання головуючого: чи вважає він за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, пояснив, що вважає за можливе.

Зважаючи на встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги, враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про те, що матеріалів у справі достатньо та розгляд апеляційної скарги можливий за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги в повному обсязі, вважав її необгрунтованою та заявленою безпідставно, просив відмовити в задоволенні скарги і залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27.10.2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк" (позивач, банк) та ПП "СП БАРХАН" (відповідач) було укладено Договір банківського обслуговування, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу наступний рахунок: 26008060383603 в електронному вигляді, на який було встановлено кредитний ліміт.

Згідно п. п. 1 п. 1.1. укладеного сторонами договору, банк здійснює розрахункове та касове обслуговування клієнта та здійснює інші операції за рахунком клієнта в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та згідно з Умовами регламенту/правил на комплексне банківське обслуговування.

Згідно п. 2.2.7. перед тим як скористатись послугою, клієнт ознайомлюється з тарифами банку зручним для нього шляхом, в т.ч. через сайт банку http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua або іншим способом.

Відповідно до п. 5.2. Договору відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування через web-сайті банку http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua.

Згідно з п. 5. 3 Договору клієнт підтверджує, що на момент укладення договору він ознайомлений з регламентом/правилами на комплексне банківське обслуговування та чинними тарифами банку і погоджується з ними. У подальшому чинним регламентом/правилами на комплексне банківське обслуговування вважається той, що розміщений на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua з моменту розміщення.

Згідно Розділу 1 Правил, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua., ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його партнерам, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Розділом 3.18. Правил передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Згідно п. 3.18.1.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п. 3.18.1.8. Правил проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком на протязі одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і Правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисками печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Условиями и правилами предоставления банковских услуг", Банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умовами і Правилами надання банківських послуг", проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той же строк.

Відповідно до п. 3.18.1.11., 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Правил, встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів. (Періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку). Клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.

Згідно п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Правил, нарахування відсотків проводиться наступним чином:

за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. В разі коли дебетове сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, не обнуляється, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Правил, клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно з п. 3.18.1.16 Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчить про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронної інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

27.10.2011р. відповідачем була подана заява про відкриття поточного рахунку, в якій вказано, що дана заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між Приватним підприємством "СП Бархан" та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування, що розташовані на сайті банку www.privatbank.ua, він зобов'язався виконувати вимоги Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись зі змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Згідно заявки Відповідача, поданої 27.10.2011 р., клієнту було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 50000,00 грн., проте відповідач належним чином свої зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених умовами договору не погашав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 07.10.2013 р. склала 42767,59 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 41579,36 грн.; заборгованість за процентами - 609,83 грн.; заборгованість по комісії - 411,36 грн.; заборгованість з пені - 167,04 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене та те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначеної суми заборгованості, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області в частині задоволення позовних вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" щодо стягнення заборгованості за кредитом - 41579,36 грн.; заборгованості за процентами - 609,83 грн.; заборгованості по комісії - 411,36 грн. законне, обгрунтоване, прийнято у відповідності до обставин справи.

Перевіривши рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 167,04 грн., судова колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3.18.5.1. Правил, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Згідно п. 3.18.5.4. Правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.18.5.7. Правил, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на відповідність розрахунку пені вимогам закону та договору, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанціїї про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Стосовно посилання заявника апеляційної скарги на те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку здійснював списання коштів із розподілом спочатку на погашення штрафів та пені, а в другу чергу - на погашення основного боргу, чим порушив черговість погашення заборгованості при списанні коштів, судова колегія зазначає таке.

Статтею 534 Цивільного кодексу України визначена черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням: у разі недостатності суми суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Крім того, п. 3.18.4.10 Умов та правил надання банківських послуг передбаченанаступна черговість виконання зобов'язань, тобто кошти отримані від кліента, а також від інших уповноважених осіб, в першу чергу відшкодовуються - затрати та збитки банка, в другу чергу відшкодовується - неустойка, в третю чергу відшкодовується винагорода, в четверту чергу - прострочені відсотки, потім поточні відсотки, потім прострочене тіло кредиту, а вже потім поточне тіло кредиту.

Отже, зважаючи на викладене, посилання заявника апеляційної скарги на порушення позивачем черговості погашення кредиту є помилковим та таким, що суперечить встановленій законом та договором черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням.

Судова колегія вважає безпідставним посилання відповідача на те, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не оформлений належним чином, не містить зазначення прізвища посадової особи, яка має право складати такий розрахунок, підпису цієї особи та печатки банку, не відповідає нормативним вимогам до оформлення документів, закріплених в ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 17.04.2003 р.

Такі твердження апелянта спростовуються матеріалами справи, в яких міститься оригінал розрахунку заборгованості за договором (а.с. 43-51), з якого вбачається, що він скріплений круглою печаткою банка, підписан уповноваженолю особою ОСОБА_2, про що свідчить копія належним чином оформленої довіреності, відповідно до якої він має право підписувати виписки та розрахункові документи.

Посилання відповідача на ДСТУ 4163-2003 також неправомірні та необгрунтовані, оскільки останні взагалі не містять вимог щодо розрахунків заборгованості.

В апеляційній скарзі, крім зазначеного, відповідач вказує на те, що господарським судом Харківської області безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи, що, на думку апелянта, призвело до прийняття незаконного рішення.

Судова колегія не погоджується з таким твердженням заявника апеляційної скарги, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовим експертом правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012р. господарським судам було роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі (п. 9 Постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заявлене клопотання, в якому просить поставити на вирішення судової експертизи наступні питання:

1. Чи відповідно до умов договору банківського обслуговування від 27.10.2011 р. № б/н ПАТ "ПриватБанк" здійснював розподіл кредитних платежів здійснених ПП "СП Бархан" за вказаним кредитним договором, а саме розподіл тіла кредиту, відсотків за його користування, комісією, а також інших витрат банку, виходячи із суми наданого кредиту, яка була отримана ПП "СП Бархан" ?

2. Чи відповідає порядок надання ПАТ КБ "ПриватБанк" ПП "СП Бархан" кредитних коштів за договором банківського обслуговування від 27.10.2011 р. № б/н законодавчо встановленим вимогам та умовам договору ?

3. Які порушені вимоги нормативних актів були допущені при вчиненні ПАТ КБ "ПриватБанк" грошових операцій за договором банківського обслуговування від 27.10.2011 р. № б/н ?

4. Чи мало місце безпідставне списання ПАТ КБ "ПриватБанк" грошових коштів з рахунків ПП "СП Бархан" в рамках правовідносин за договором банківського обслуговування від 27.10.2011 р. № б/н?

Відповідно до статті 4 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк самостійно визначає напрямки своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг, отже недоцільно ставити експерту питання щодо порядку надання банком кредитних коштів, оскільки це прямо передбачено законом.

Порядок списання грошових коштів з рахунків врегульовано нормами цивільного кодексу України, Умовами та правилами надання банківських послуг та договором.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області дійшов законного та обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки відповідачем до суду не надано доказів, які є взаємно суперечливими та дійсно потребують спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що є предметом доказування.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СП Бархан" , м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.12.13 у справі № 922/4603/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.05.14 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.