Рішення

від 09.06.2009 по справі 27/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/248

09.06.09

За позовом     

Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп»

простягнення  87 340, 33 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Лихошва В.І. –представник за довіреністю № 255-4181 від 30.12.08.;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп»про стягнення заборгованості у розмірі 74 082, 00 грн., 3%річних у сумі 588, 90 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 772, 37 грн., пені у сумі 4 771, 32 грн. та штрафу у сумі 5 185, 74 грн. за договором № 1638 від 26.11.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.05.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року розгляд справи відкладено до 09.06.2009 року з підстав задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.06.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 09.06.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 07193320 та № 07193339.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2007 року між Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»(надалі –виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп»(надалі - замовник) був укладений договір № 1638 на створення і передачу науково-технічної продукції (надалі - Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: «Розробка проекту захисту житлового будинку по пров. Мар'яненка, 7 від нерівномірних деформацій основи», а замовник приймає і оплачує виконану роботу.

Згідно із п. 2.1 Договору за створену продукцію згідно з договором замовник перераховує виконавцеві відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід'ємною частиною договору, 462 084, 00 грн. в тому числі ПДВ.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що після підписання договору, замовник зобов'язаний протягом 10 календарних днів перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 50% вартості робіт у розмірі 231 042, 00 грн.

Платіжним дорученням № 132 від 30.11.2007 року відповідач здійснив перерахунок авансу у розмірі 231 042, 00 грн.

Згідно із п. 3.1 Договору факт виконання виконавцем робіт оформлюється актом здавання-приймання виконаних робіт, який підписується сторонами договору.

На виконання умов договору позивач виконав роботи на суму 462 084, 00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 1/129 від 15.02.2008 року, № 2/230 від 29.02.2008 року, № 3/351 від 31.03.2008 року, № 4/695 від 27.06.2008 року, № 5/888 від 31.07.2008 року, № 6/1293 від 03.11.2008 року та № 7/1553 від 30.12.2008 року підписаних сторонами та скріплених печатками.

Відповідно до п. 2.3 Договору решта суми, а саме 50% вартості робіт, замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи на загальну суму 156 960, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 271 від 16.04.2008 року, № 272 від 16.04.2008 року, № 378 від 22.07.2008 року, № 449 від 09.09.2008 року та № 450 від 09.09.2008 року, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, залишився несплаченим борг у сумі 74 082, 00 грн. згідно актів приймання-здачі робіт № 6/1293 від 03.11.2008 року та № 7/1553 від 30.12.2008 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 892 ЦК України передбачає, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи в розмірі 74 082, 00 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 2 772, 37 грн. та 3% річних у розмірі 588, 90 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що акт № 6/1293 підписаний сторонами 03.11.2008 року, тому відповідач повинен був оплатити роботи згідно даного акту у строк до 13.11.2008 року, також оскільки акт № 7/1553 підписаний 30.12.2008 року, тому оплата повинна була бути здійснена у строк до 09.01.2009 року. Отже, штрафні санкції повинні нараховуватися починаючи з 14.11.2008 року та 10.01.2009 року відповідно.

Позивач при нарахуванні штрафних санкцій за актом № 7/1553  від 30.12.2008 року починає нараховувати штрафні санкції з 13.01.2009 року, оскільки на підставі ст. 83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог, тому суд при перерахуванні штрафних санкцій також здійснює розрахунок за актом № 7/1553 від 30.12.2008 року починаючи з 13.01.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

12 000, 00 грн. (сума боргу за актом № 6/1293) * 3% * 147 (з 14.11.2008 року по 09.04.2009 року) /365 = 144, 98 грн.

62 082, 00 грн. (сума боргу за актом № 7/1553) * 3% * 87 (з 13.01.2009 року по 09.04.2009 року) / 365 = 443, 92 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних становить 588, 90 грн. та підлягають задоволенню.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір втрат від індексу становить:

12 000, 00 грн. (сума боргу за актом № 6/1293) * 102,1% * 102,9% * 101,5% * 101,4% - 12 000, 00 грн. = 972, 00 грн.

62 082, 00 грн. (сума боргу за актом № 7/1553) * 101,5% * 101,4% - 62 082, 00 грн. = 1 800, 37 грн.

Таким чином, збитки від інфляції становлять 2 772, 37 грн. та підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню у розмірі 4 711, 32 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 6.2 Договору встановлено, що за затримку оплати за виконані роботи замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

     Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

12 000, 00 грн. (сума боргу за актом № 6/1293) * 24% * 147 (з 14.11.2008 року по 09.04.2009 року) /365 = 1 159, 89 грн.

62 082, 00 грн. (сума боргу за актом № 7/1553) * 24% * 87 (з 13.01.2009 року по 09.04.2009 року) / 365 = 3 551, 43 грн.

Отже, розмір пені становить 4 711, 32 грн. та підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки позивач є підприємством, яке відноситься до державного сектору економіки, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 5 185, 74 грн.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 5 185, 74 грн. враховуючи наступне.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0, 1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, зазначена норма застосовується тільки у випадку, якщо сторони інше не передбачили умовами договору.

Як вбачається з умов договору, а саме п. 6.2 Договору за прострочення оплати за виконані роботи сторони передбачили сплату лише пені.

Оскільки, умовами договору передбачені інше нарахування штрафних санкцій, ніж встановлених ч. 2 ст. 231 ГК України, суд вважає позовну вимогу про стягнення  штрафу у сумі 5 185, 74 грн. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 821, 52 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110, 99 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 892 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, 80 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп»(01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 35; код ЄДРПОУ 34694710), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»(03680, м. Київ, вул. Клименка, 5/2; код ЄДРПОУ 02495431) заборгованість у розмірі  74 082 (сімдесят чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 00 коп., пеню у сумі 4 711 (чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 90 коп., збитки від інфляції у сумі 2 772 (дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн.. 37 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 821 (вісімсот двадцять одна) грн. 52 коп., та 110 (сто десять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 16.06.2009 року