Постанова

від 02.06.2009 по справі 11/489-пн-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/489-пн-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.06.09                                                                                               Справа №11/489-пн-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі:  Савченко Ю.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від прокурора: не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м. Київ,

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.03.2009р. у справі  № 11/489-пн-08

за позовом: Прокурора Нововоронцовського району в інтересах держави в особі Миролюбівської сільської ради, с. Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області,

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м. Київ,

про визнання договору недійсним, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1057 від 02.06.2009р. справа № 11/489-пн-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г.; суддів: Кагітіної Л.П., Шевченко Т.М., яка прийняла справу до свого провадження.

У судовому засіданні прийнято постанову суду.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.03.2009р. у справі №11/489-пн-08 (суддя Чернявський В.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір користування земельною ділянкою для забудови від 23.03.2006р. №42/06, укладений Миролюбівською сільською радою та ЗАТ «Український мобільний зв'язок». Зобов'язано ЗАТ «Український мобільний зв'язок» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01га (кадастровий №0072), розташовану по вул. Шевченка, 22 в с.Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області.

Рішення суду мотивовано тим, що оспорюваний договір передачі земельної ділянки у користування під забудову укладено сільським головою без відповідного рішення ради про таку передачу ділянки, цей договір укладено не власником, без відповідного рішення власника, без повноважень від власника. Договір не відповідає вимогам законодавства, а саме: ст.413 ЦК України, ст.ст.12, 123, 124 ЗК України, його зі сторони ради вчинено сільським головою без достатнього для такого вчинення обсягу цивільної дієздатності. У зв'язку з тим, що відповідач використовує земельну ділянку без відповідного рішення ради про надання її в оренду, без належного дійсного договору про використання земельної ділянки, отже, таке зайняття ділянки є самовільним.

Не погоджуючись з таким рішенням, Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що спірний договір був укладений до внесення змін до Земельного кодексу України, тому рішення сільради для його укладення не вимагалося. Також вказує на відсутність документів перевірок Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області в матеріалах справи.

У судове засідання представники сторін та прокурор не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представників сторін та прокурора.

Відповідно до ст.99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Миролюбівської сільської ради № 184 від 22.02.2006р. «Про надання дозволу ЗАТ «Український мобільний зв'язок» на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки в оренду для встановлення башти та контейнеру з обладнанням мобільного зв'язку» вилучено із земель житлового фонду земельну ділянку розміром 0,01га, що знаходиться по вул. Шевченка, 22, і перенесена в землі запасу сільської ради. Надано дозвіл ЗАТ «Український мобільний зв'язок» на збір матеріалів погодження місця розташування вказаної земельної ділянки в оренду із земель запасу в межах населеного пункту сільської ради. Замовника зобов'язано представити сформований проект документів на розгляд сесії сільської ради.

23.03.2006р. головою сільради Чибісовим М.Г. від імені Миролюбівської сільської ради було укладено з Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок» договір № 42/06 користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція), відповідно до якого відповідачу було передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 100,00м2, розташовану по вул. Шевченка, с. Миролюбівка, Нововоронцовський район, Херсонська область. Земельна ділянка для спорудження та розміщення базової станції мобільного зв'язку.

Наступним рішенням позивача № 41 від 15.09.2006р. відповідачу надано згоду на виготовлення проекту відведення по передачі в оренду спірної земельної ділянки для будівництва базової станції.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Херсонської області щодо визнання недійсним спірного договору у зв'язку з наступним.

Частиною 1 ст. 413 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Відповідно до ч. 1 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Також ст. 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, волевиявлення власника земельної ділянки - Миролюбівської сільської ради у вигляді відповідного рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у користування відповідачу не було. Отже, укладення договору користування земельною ділянкою для забудови з боку сільради її головою здійснено з перевищенням повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Недодержання в момент вчинення правочину стороною цієї вимоги є підставою недійсності такого правочину (ч.1 ст.215 ЦК України).

За таких обставин договір № 42/06 користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція) від 23.03.2006р., укладений головою сільради Чибісовим М.Г. від імені Миролюбівської сільської ради з Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок», є недійсним.

Стосовно вимоги позивача про звільнення відповідачем спірної земельної ділянки як самовільно зайнятої колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Колегія суддів зазначає, що на момент зайняття відповідачем спірної земельної ділянки і під час користування нею договір № 42/06 користування цією земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 23.03.2006р. недійсним визнаний не був та діяв. Таким чином, дії відповідача не можуть бути кваліфіковані, як «самовільне зайняття земельної ділянки».

За таких обставин вимога про звільнення земельної ділянки як самовільно зайнятої задоволенню не підлягає, оскільки остання була зайнята та використовувалася відповідачем на підставі діючого на той час договору.

При цьому колегія суддів зазначає, що правові наслідки недійсності правочину передбачені ст..216 ЦК України і застосовуються судом у разі звернення з такою заявою. А тому позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом у разі неповернення земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що зайняття та використання земельної ділянки відповідачем слід формально кваліфікувати як самовільне.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, але частково неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим воно підлягає частковому скасуванню.

У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.2 ч.1 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м. Київ, задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 05.03.2009р. у справі №11/489-пн-08 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір користування земельною ділянкою для забудови від 23.03.2006р. № 42/06, укладений головою сільради Чибісовим М.Г. від імені Миролюбівської сільської ради з Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок».

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м. Київ, на користь державного бюджету України 85,00грн. державного мита та 59,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видачу наказів доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.